Одержано нові дані про кількість сполук ртуті в компонентах біосфери (грунті, воді та кормах) усіх районів Автономної Республіки Крим. Встановлено концентрацію загальної ртуті в крові та вовні овець, а також інтенсивність та основні шляхи її виведення з організму залежно від віку тварин. Визначено величину й особливості нагромадження ртуті в організмі овець та її вміст в органах і тканинах та вперше розраховано коефіцієнт біотрансформації ртуті з кормів і води до організму тварини за період вирощування. Запропоновано й експериментально підтверджено можливість використання пектиновмісного препарату з виноградних вичавок. У комплексі з аскорбіновою кислотою вивчено його вплив на виведення сполук ртуті з організму, білковий обмін, гематологічні та біохімічні показники крові овець.

  Скачати повний текст

Наведено експериментальні дані, які характеризують участь молочної залози лактуючих кіз в обміні аміаку, сечовини, аміноазоту та білків сироватки крові, а також роль адреналіну та карбахоліну в регуляції біосинтезу білків молока й обміну азотистих речовин між кров'ю і молочною залозою на фоні вимкнення Н-холінореактивної системи бензогексонієм. Встановлено, що молочна залоза лактуючих кіз на фоні 24 - 28-годинного голодування періодично поглинає з крові а виділяє у кров азотисті речовини, використовуючи їх для біосинтезу білків молока і тканин молочної залози. Під дією адреналіну зменшується інтенсивність поглинання азотистих метаболітів із крові молочною залозою та утворення білків молока, тоді як карбахолін посилює використання азотистих речовин, які притікають з кров'ю тканинами молочної залози для біосинтезу молочних білків. За даних умов адреналін діє безпосередньо через адренорецептори тканин або через центральні структури вегетативної нервової системи, тоді як карбахолін діє тільки через холінорецептори тканин організму без вмикання центральних Н-холінореактивних систем.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження впливу хелатної сполуки хрому з метіоніном на білковий, ліпідний, мінеральний обмін в організмі овець, хімічний склад молока та вовни та її фізичні показники. Показано, що згодовування менших доз хрому (400 мкг / гол / добу) призводить до зменшення у крові загальних ліпідів, фосфоліпідів, холестеролу, beta-ліпопротеїдів, глюкози, а вміст триацилгліцеронів за цього зростає. Виявлено, що більші дози (600 мкг / гол / добу) сприяють збільшенню концентрації у крові загальних ліпідів за рахунок фосфоліпідів і триацилгліцеролів за одночасного зменшення beta-ліпопротеїдів, глюкози та пентоз. Відзначено, що посилення обмінних процесів в організмі овець під дією хрому позитивно позначилось на кількісних і якісних показниках молока та вовни, що свідчить про його анаболічну дію стосовно перерозподілу пластичних і енергетичних субстратів на процеси молоко- та вовноутворення.

  Скачати повний текст

Вперше на поголів'ї гірськокарпатських овець з вовною природного забарвлення встановлено прямий зв'язок меланогенезу з активністю ключового ферменту даного процесу - тирозиназою та з'ясовано вплив на нього паратипових факторів. У процесі росту вовни досліджено локалізацію й активність основного ферменту - тирозинази у шкірі та в її вовнотвірних структурах - волосяних фолікулах. Одержано нові дані про стимулювальний вплив мінеральних елементів, зокрема міді, сірки, та йоду, а також амінокислоти тирозину на активність тирозинази та перебіг меланогенезу у шкірі. Встановлено вплив полонинного літування овець на активність тирозинази у шкірі, вміст меланіну та деяких інших компонентів у вовні, її фізичні параметри. Доведено, що меланогенез у шкірі є доволі лабільним процесом, про що свідчить висока мінливість активності в ній тирозинази, яка може зазнавати помітних змін за відносно короткий проміжок часу, що пов'язано з нерівномірним надходженням у волосяні фолікули основного субстрату - тирозину. Уточнено уявлення про механізми впливу різноманітних факторів (субстратних, зовнішнього середовища) на перебіг меланоутворення в гірськокарпатських овець з кольоровою вовною, що дає можливість більш предметно науково обгрунтувати заходи з їх розведення і утримання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено особливості макроструктури та фізико-хімічних показників патологічно стоншеної вовни ("голодна тонина") в овець різних генотипів і виявлення зв'язку цього дефекту вовни з їх білковим спектром, особливо білками, які відзначаються високим вмістом сірки та цистину. Показано, що за умов депресії процесів вовноутворення ріст вовни уповільнюється, з'являються зміни в її структурі, хімічному складі та фізичних показниках волокон. За методом електрофорезу в поліакриламідному гелі з використанням Тріс-гліцин буферної системи, pH 8,3 та за наявності додецисульфату натрію досліджено гетерогенність білків з високим вмістом сірки - S-карбоксиметилкератеїнів. За розміром молекули їх поділено на 5 фракцій, умовно позначених літерами А, Б, В, Г, молекулярною масою відповідно 22, 21, 16, 11, 10 тис. Виявлено породні особливості кількісного співвідношення SCMKB і корелятивні зв'язки між біохімічними та фізичними показниками вовни. Показано, що в основі генези патологічного стоншення вовни є порушення синтезу ультрабагатого на цистин білка кортексту, тобто UHSP.

  Скачати повний текст

Теоретично та експериментально обгрунтовано використання генофонду асканійської популяції м'ясововнових напівтонкорунних овец на матках цигайської породи за умов півдня України. Уперше з метою промислового схрещування використано генетичний потенціал овець асканійського кросбредного та чорноголового типу з кросбредною вовною з матками цигайської породи. Установлено найбільш ефективне сполучення окремих ліній асканійського кросбредного та чорноголового типу овець з кросбредною вовною у разі схрещування з цигайськими вівцями та проведено комплексну оцінку та порівняльну характеристику основних господарських ознак цигайських овець та помісей. На підставі одержаних результатів установлено доцільність більш широкого використання генофонду асканійської популяції м'ясо-вовнових овець для схрещування з матками цигайської породи.

  Скачати повний текст

Вивчено морфометричні показники структурних елементів шкіри та щитовидної залози в процесі їхнього гістогенезу. Встановлено кореляційні зв'я'зки між кількісними показниками шкіряного покриву (шари шкіри, закладка та формування волосяних фолікулів) і щитовидною залозою (формування фолікулів). Досліджено кількісні та якісні показники вовнової продуктивності у овець в залежності від розвитку шитовидної залози.

  Скачати повний текст