Установлено, що найчастішою формою вегетативної дисфункції (ВД) у сучасних школярів Вінниччини (у разі перманентного перебігу) є вегето-судинна дисфункція, а інші форми ВД (нейроциркуляторна дисфункція та вегето-вісцеральна дисфункція) зустрічаються утричі рідше. Доведено, що перебіг ВД у середньому та старшому шкільному віці має певні клінічні відмінності (зокрема, у характері та кількості скарг, показниках артеріального тиску, результатах електрокардіографічного обстеження, параметрах вегетативного гомеостазу); клінічна картина ВД у дітей зазначеного віку складається з комбінації вегетативних порушень полісистемного характеру, що створює певні труднощі для постановки діагнозу. Виявлено вірогідні відмінності щодо середніх показників фізичного розвитку школярів з ВД та їх здорових однолітків. Ранній пубертатний спурт (на 1 рік раніше, ніж у контрольній групі) та надмірний приріст антропометричних показників у підлітків з ВД у період пубертату (зокрема у хлопців з ВД) можна вважати фактором ризику маніфестації вегетативних розладів. Визначено, що сучасним школярам з ВД притаманна своєрідна комбінація специфічних психологічних особливостей, складовими якої є наявність акцентуації характеру, висока особистісна тривожність, виразна інтернальна спрямованість локусу контролю поведінки, низька здатність до комунікації з оточуючими, дратівливість (у поєднанні з низькою агресивністю та значною ворожістю), що призводить до появи психоемоційних розладів. На підставі вивчення сучасних особливостей перебігу ВД у дітей середнього та старшого шкільного віку визначено пріоритетні напрямки лікувально-профілактичної роботи з ними.

  Скачати повний текст