Вивчено вплив супутньої жовчокам'яної хвороби (СЖХ) на стан місцевих факторів ульцерогенезу (кислотно-пептичну агресію, інфікування слизової оболонки шлунка Helicobacter pylori, дуоденогастральний рефлюкс), а також факторів захисту слизової оболонки гастродуоденальної зони (рівень гастральних муцинів) у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки у період загострення захворювання та вибір тактики лікування даних хворих. Встановлено, що у процесі СЖХ виявляються більш виражені порушення у стані ульцерогенних факторів, які виявляються наявністю більш високого ступеня хелікобактеріозу, частим виникненням дуоденогастрального рефлюксу, а також більш вираженим зниженням вмісту мукополісахаридів у слизовій оболонці гастродуоденальної зони. Виявлено, що глибина та вираженість даних порушень корелювала із високим ступенем хелікобактеріозу, що підтверджує його важливу патогенетичну роль у розвитку та рецидивуванні не тільки виразкової, а і жовчнокам'яної хвороби. Запропоновано та апробовано схему лікування хворих із поєднаною патологією, яка включає додатково до ерадикаційної терапії засоби, що нормалізують моторику гастродуоденальної зони та захисні властивості слизового бар'єру та є патогенетично обгрунтованою та високоефективною.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано філософську методологію аналізу здорового способу життя як складової та механізму здійснення освітніх реформ в Україні. Визначено специфіку здорового способу життя як результувальної діяльності системи освіти з формування цінності здоров'я та здорової життєдіяльності особистості та суспільства. Дослідження дозволяє систематизувати методологічні та концептуальні засади становлення системи валеологічної освіти в Україні, а також проектування модернізаційних змін у вітчизняній системі освіти на основі розвитку її здоров'єзберігального потенціалу, адаптуючи освітню діяльність до існуючих європейських і світових стандартів забезпечення здоров'я і здорового способу життя в освітньому процесі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено особливості вираження художнього часу та простору в "малій" прозі М.О.Булгакова - нарисах, фейлетонах, нотатках, оповіданнях, "маленькій" повісті. Визначено зміст понять "простір" і "час", показано їх значення у розвитку літератури XX ст. Встановлено, що просторово-часові форми у жанрових модифікаціях "малої" прози М.О.Булгакова відіграють концептуально-креаційну роль. Виявлено синтез родових та жанрових рис, жанрову дифузію та асиміляцію жанрових парадигм, що сприяє формуванню стереоскопічного, багатомірного хронотопу в результаті поєднання різних типів хронотопних модусів (соціально-історичного, міфологічного, оніричного), який є проявом тенденції до жанрової синтетичної повноти й універсальності. З'ясовано, що для моделювання художнього простору у межах "малих" прозових жанрів М.О.Булгаков активно використовує засоби, що перебувають на межі класичної та модерністської художньо-естетичних систем: нівелювання традиційної сюжетності, підкреслену асоціативність, акцентовану світло-колористичну символіку, гротеск та фантасмагорію, сповідальність, фрагментарність оповіді. На підставі комплексного дослідження конститутивних поетикальних особливостей хронотопу "малої" прози М.О.Булгакова розкрито її естетичну природу та художню цінність, визначено роль і місце в образній системі митця. Встановлено загальні закономірності розвитку художньої прози XX століття.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст