Досліджено малу прозу Ореста Авдиковича як складову естетико-філософської еволюції західноукраїнської новелістики 90-х рр. XIX - 1900-х рр. XX століття. На рівні мікроаналізу досліджено проблематику та жанрово-стильову специфіку творчого доробку белетриста. Простежено вплив "старої" та "нової" генерації українського письменства на становлення творчого обличчя митця. Творчість письменника проаналізовано з позицій осмислення її належності до періоду передмодернізму та модернізму. Розкрито новаторство митця, наголошено на домінуванні екзистенціальної проблематики у його белетристиці. Досліджено жанрову своєрідність прози письменника, її зумовленість явищами психологізації, ліризації епіки, підвищення питомої ваги фрагментарних форм у загальному потоці літератури цієї доби. На основі різнобічного аналітико-синтетичного дослідження зроблено висновки про оригінальність індивідуальної стильової манери О.Авдиковича.

  Скачати повний текст