Досліджено електронну будову та спектральні властивості 3-тіазоліл- та 3-фенілпохідних хромону. Проведено теоретичний розрахунок електронних переходів, до яких включено експериментальні смуги поглинання та флуоресценції. Встановлено, що більшість інтенсивних електронних переходів у молекулах 3-тіазоліл- та 3-фенілхромонів мають однакову природу. Вивчено прототропні перетворення похідних хромону в основному та збудженому станах. Показано, що в основному стані 7-гідроксипохідні хромону проявляють схожі кислотні властивості. На підставі вивчення експериментальних спектральних характеристик 3-тіазолілхромонів, порівняння експериментальних і теоретичних спектрів поглинання, а також зіставлення величини енергії Гіббся для можливих рівноваг встановлено, що в основному та збудженому станах 3-тіазолілхромони мають однаковий механізм протонування: приєднання протона на першій стадії до атома Нітрогена тіазольного цикла, на другій - протонування карбонільної групи. Розглянуто вісім вірогідних протолітичних форм 3-тіазолілхромонів у збудженому стані. Показано, що серед них відповідним за флуоресценцію є дикатіонна, монокатіонна, катіон-таутомерна та аніонна форми. Вивчено спектральні характеристики усіх форм 3-тіазолілхромонів, що флуоресціюють, встановлено механізм їх протолітичних взаємоперетворень у збудженому стані.

  Скачати повний текст