Встановлено, що неврегульованими залишаються права пацієнтів щодо надання медичної допомоги на платній основі; безпеки медичної послуги (МП); одержання пацієнтами інформації про виконавця послуги і її самої, а також інформації про причини, які впливають на якість МП; форми та змісту інформованої згоди пацієнта на медичне втручання; вибору та використання санкцій за невиконання та неналежне виконання зобов'язань угоди про МП; додержання надавачем послуги термінів надання МП, зокрема своєчасного виконання МП в контексті їх специфіки. Розглянуто основні способи захисту прав пацієнтів в Україні: адміністративне оскарження, цивільне та кримінальне судочинство. Визначено перспективні судові способи щодо захисту прав пацієнтів: звернення до конституційного судочинства, адміністративне судочинство, звернення до Європейського суду з прав людини та використання механізму третейського судочинства у захисті пацієнтів. Обгрунтовано еволюційні особливості системи державного регулювання прав пацієнтів в Україні та визначено два основних напрями її оптимізації: законодавче закріплення прав пацієнтів спеціальним Законом України "Про права пацієнта" та запровадження в державі інституту медичного омбудсмена - Уповноваженого з питань охорони здоров'я. Доведено, що удосконалення державних механізмів забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні - ключовий інструмент реалізації державної політики в даній сфері, що вплине на підвищення якості медичного обслуговування, та активізацію адаптації національного законодавства у сфері охорони здоров'я до міжнародних та європейських стандартів медичного права.

  Скачати повний текст