Вперше у вітчизняному літературознавстві здійснено комплексний аналіз епістолярної прози А.Чехова з метою висвітлення сутності та особливостей формування ідейно-естетичних поглядів письменника. На матеріалі приватних кореспонденцій прозаїка розкрито оригінальний характер його світоглядної системи, своєрідність філософсько-естетичної концепції взаємодії людини та світу, доведено активну участь А.Чехова в осмисленні суспільних процесів у Росії 1880 - 1890-х рр. Особливу увагу приділено вивченню особливостей функціонування епістолярних літературно-критичних оцінок письменника в літературному процесі даного періоду. На підставі дослідження епістолярних текстів А.Чехова у порівнянні з есеїстикою французьких письменників А.Камю, А.Мальро, філософськими трактатами М.Бердяєва показано своєрідність духовного пошуку письменника щодо екзистенційного світосприйняття, розкрито важливі концептуальні аспекти формування системи ідейно-художніх цінностей російського письменника у контексті російської та західноєвропейської філософської думки першої половини XX ст. Значну увагу приділено рецепції проблеми "Росія та Захід" у приватних кореспонденціях А.Чехова. Вивчено жанрово-стильові модифікації епістолярних текстів А.Чехова, встановлено їх новаторський творчий характер, що дозволив репрезентувати листи письменника як яскраве мистецьке явище. Запропоновано класифікацію жанрових різновидів приватних листів А.Чехова, проаналізовано особливості актуалізації підтексту - важливого елементу архітектоніки чеховських епістол, розглянуто інтертекстуальність як засіб утвердження ідейно-естетичних цінностей адресанта.

  Скачати повний текст