В монографії розглянуті методи дослідження нестехіометрії і дефектності в перовскітових сполуках та склокерамічних матеріалах із застосуванням електричних та магнітних полів, рентгеноструктурного аналізу, електронної мікроскопії, методів ЕПР, ЯМР. Обговорюється природа дефектної структури і закономірності її впливу на фазові переходи і фізичні властивості в твердих неорганічних матеріалах. Вивчено вплив складних модифікаторів на фізичні властивості сегнето-, скло-, п'єзоелектриків і показані можливості застосування їх в різноманітних пристроях.

На основании установленной закономерности изменений потенциалов ионизации изоэлектронных атомов (ионов) в зависимости от заряда ядра рассмотрена последовательность формирования электронных структур атомов естественного ряда химических элементов и дана генетическая интерпретация их положения в периодической системе.

Монографію присвячено структурі та фізичним властивостям кристалічних і аморфних халькогенідних матеріалів. Узагальнено результати експериментальних досліджень особливостей поведінки статичних, динамічних і кінетичних властивостей халькогенідних сполук під час фото- і термоструктурних перетворень. Описано можливості їх застосування в сучасних радіоелектронних пристроях і системах та сформульовано нерозв'язані питання. Викладено результати вимірювань температурно-концентраційних залежностей термодинамічних властивостей сегнетоелектричних твердих розчинів (Pb_ySn_{1 - y})₂ P₂(Se_xS_{1 - x})₆.

На основе выявленных закономерностей изменения потенциалов ионизации изоэлектронных ионов изложена концепция о формировании атомов как химических индивидов, в нисходящей по атомному номеру последовательности. Представлена периодическая система как естественный ряд химических элементов, энергетически ранжированный по убывающей величине заряда ядра.

Розглянуто основи електричної будови атома, надано просте та доступне уявлення про математичну структуру хвильового рівняння й операторний характер квантово-хімічних змінних, що дозволило привести більш послідовний аналіз квантових чисел електрона в атомі. Подано сучасні уявлення про походження атомів хімічних елементів - походження й еволюцію Всесвіту (Великий Вибух), необхідні відомості з теорії елементарних частинок і фундаментальних взаємодій, механізми нуклеосинтезу у надрах зірок. Висвітлено основи вчення про хімічний зв'язок. Наведено класичний підхід, за якого не застосовуються квантово-механічні підходи до опису атомних або молекулярних орбіталей. На інтуїтивно ясному рівні, з використанням структури Льюіса, розглянуто різні особливості утворення йонного та ковалентного зв'язку в багатьох молекулах, явища резонансу й делокалізованого зв'язку. На основі методу відштовхування електронних пар Гіллеспі простежено різні аспекти геометрії молекул, полярність зв'язку та полярність молекул, і розглянуто ті суттєві уточнення та доповнення, що дають підходи квантової механіки: методи валентних зв'язків і молекулярних орбіталей.

Химические и физические свойства элементов, как считают в науке, определяются строением внешних электронных оболочек атомов. Проанализирована обширная литература по этому вопросу и доказано, что электронные слои и ядра атомов в одинаковой степени влияют на свойства элементов (правило А. М. Скребцова). На некоторых примерах показано, что удельный заряд ядра атома можно использовать в науке о свойствах металлов.

Розглянуто еволюцію понять "елемент" та "атом" у натурфілософський, алхімічний періоди та на етапі становлення хімії як науки. Приділено увагу будові атома. Подано інформацію про ранні схеми класифікації елементів. Надано відомості про розвиток періодичного закону. Охарактеризовано періодичність в електронній будові елементів. Наведено класифікацію елементів. Описано типи періодичності.

Досліджено ймовірність формування порожнини, тобто ймовірність того, що n перших спінів у ланцюжку є спрямованими вниз, для одновимірної спін-<$E 1 over 2> XX ланцюжкової системи з триспіновою й однорідною далекосяжною взаємодіями як у критичному, так і у некритичному режимах. Із використанням імовірності формування порожнини P(n), блок-блок сплутаності <$E S sub n> і намагніченості <$E M sup z> досліджено також властивості такої спінової системи. Важливо відзначити, що коли відбувається квантовий фазовий перехід із фази III у фазу II, імовірність формування порожнини системи P(n) зменшується, тоді як блок-блок сплутаність <$E S sub n> зростає.