Установлено, что эффективность фотоэлектрохимической системы для аккумулирования водорода на основе CdSe-фотоэлектрода и сплава LaNi2,5Co2,4Al0,1 увеличивается после модифицирования поверхности CdSe цинком. Проанализированы причины увеличения эффективности фотопреобразования на модифицированном CdSe-электроде. Показано, что такая система является перспективной для преобразования солнечной энергии.

Предложена методика потенциодинамического циклирования для выбора режимов активации электродов никельгидридного аккумулятора, содержащих циркониевый сплав. Изучены электрохимические характеристики электродов. Показано, что при режимах гидрирования - дегидрирования, не соответствующих поляризационным кривым, нельзя получить полной зарядной и разрядной емкости аккумулятора. Максимальная разрядная емкость при одинаковых условиях достигается в случае электрода массой 0,5 г, тогда как для образца массой 0,1 г наблюдается неполная разрядная емкость.

На базі рівнянь гідродинаміки, конвективної теплопровідності, електродинаміки та хімічної кінетики побудовано математичну модель основних електрохімічних, тепло- та масообмінних процесів в об'ємі свинцево-кислотного акумулятора. Розроблено, реалізовано, верифіковано та протестовано методики, алгоритми та програми для розрахунку нестаціонарного масообміну в електролітичних рідинах. Розроблено систему спрощень загальної математичної моделі. Знайдено точні розв'язки задач, що описують складові фізичні процеси у електрохімічних рідинах.

Вперше одержано комплексні дані про процеси окиснення та відновлення, які протікають на <$Eroman {Pb sup {2+} / PbO sub 2}> електроді проточного акумулятора в метансульфонатних електролітах. Визначено, що причиною зниження коефіцієнта використання активної маси є утворення твердофазних сполук змінного складу <$Eroman {PbO sub {1,49-1,15}}> за електровідновлення плюмбум(IV) оксиду у метансульфонатних електролітах. Встановлено, що іони <$Eroman {F sup -}> включаються до складу діоксидносвинцевих покриттів, що осаджуються з електролітів на основі метансульфонової кислоти, а їх кількість може змінюватися в межах від 1,1 до 4,3 ат.% залежно від умов осадження та складу електроліту. Одержано дані про процеси, що протікають на <$Eroman {Pb sup {2+} / PbO sub 2}> електроді за умов циклічної поляризації в метансульфонатних електроліках з домішками фторид-іонів.

Наведено результати досліджень фізико-хімічних властивостей біс(оксалато)борату літію (LiBOB), одержаного за допомогою методу твердофазного синтезу та електролітів на його основі. У ході експериментальних досліджень доведено, що електроліти на основі LiBOB мають високу електрохімічну стабільність та електропровідність у широкому діапазоні температур. Показано перспективність використання домішок LiBOB у літієвих і літій-іонних джерелах струму.

Сіль біс(оксалатоборат) літію (LiBOB), синтезовану за допомогою мікрохвильового методу, досліджено в макеті літієвого акумулятора з електролітичними Me-сульфідними електродними матеріалами з метою підвищення ефективності розрядно-зарядного перетворення. Проведено порівняння розрядно-зарядних характеристик макетів з електролітами, що містять сіль LiBOB, та аналогів із сіллю LiClO4. Електроліт ЕК-ДМК із літієвою сіллю LiBOB можна рекомендувати для літій-іонних систем із електролітичними сульфідами перехідних металів як негативними електродами.