Вивчено кінетику та механізм анодних реакцій, що перебігають у розчинах солей хрому (III). Системно досліджено реакції електроокиснення катіонів <$Eroman Cr sup 2+> та виявлено фактори, які здійснюють вплив на кінетику цих процесів. Установлено детальний механізм електроокиснення молекул води як первинну реакцію сукупного анодного процесу, а також механізм електроокиснення катіонів <$Eroman Cr sup 3+> як вторинну анодну реакцію. Визначено характер і природу впливу на реакцію <$Eroman {Cr sup 3+ ~ symbol О ~Cr sub 2 O sub 7 sup 2- }> іонного складу електроліту. На підставі результатів досліджень установлено, що іонізація молекул води значною мірою залежить від катіонно-аніонного складу електроліту. Енергетично вигідним процесом є іонізація <$Eroman {H sub 2 O}> у складі аніонних гідратів <$E{ roman {(A sup - )(H sub 2 O)} sub x>. Вплив катіонів металів на кінетику реакції виділення кисню (РВК) здійснюється на етапі депротонізації медіатів (<$Eroman {H sub 2 O}>) і (<$Eroman OH sup +>), інтенсивність якого залежить від величини ефективного заряду катіонів. Реакція <$Eroman {H sub 2 O~-~2 e bar ~=~O~+~2H sup + }> локалізується у межах поверхневого кластеру <$E{ roman {(Kat sup + )(H sub 2 O)}} sub x ({ roman A sup - }) sub s> і має автокаталітичний характер. Показано, що електроокиснення катіонів <$Eroman Cr sup 3+> є складним багатостадійним процесом, в якому хімічні взаємодії визначають його швидкість. Ідентифіковано інтермедіати та конкретизовано реакційну схему процесу <$Eroman {Cr sup 3+ ~ symbol О ~Cr sub 2 O sub 7 sup 2- }>, згідно з якою первинні продукти електроокиснення

Методами дифференциальной вольтамперометрии, спектрофотометрии и импедансометрии показано, что полианилин, допированный полистиролсульфоновой кислотой, медитирует в водной среде восстановление кислорода и перекиси водорода, способствуя образованию гидроксильных радикалов и повышению чувствительности электрохимического метода определения антиоксидантной активности серосодержащих аминокислот.

Исследованы закономерности выделения водорода из воды в 30 %-м растворе КОН на вращающемся никелевом катоде, модифицированном сплавом Ni - Mo. Определены угловые коэффициенты зависимостей <$E eta sub roman H sub 2~-~roman lg i sub roman k>, коэффициенты переноса электрона и токи обмена реакции выделения водорода при температурах 298, 308, 318, 328 и 338 К. Экспериментальные значения угловых коэффициентов поляризационных кривых свидетельствуют о протекании как реакции электрохимической десорбции с участием гидридов NiH и MoH, так и химической реакции рекомбинации водорода моногидридов компонентов катода с образованием водорода. Обнаружена сложная температурная зависимость коэффициентов переноса <$E alpha sub i> и угловых коэффициентов <$Eb sub roman k>, обусловленная адсорбционными свойствами атомарного водорода моногидридов никеля и молибдена, образующихся при катодной поляризации никель-молибденового электрода и электронными свойствами этого сплава. Из температурной зависимости токов обмена рассчитана энергия активации процесса <$E E sub i>, равная 169,56 кДж/моль, которая свидетельствует о кинетическом контроле скорости катодного выделения водорода.

Получены нанокомпозиты из углеродных нанотрубок с нанесенными катализаторами, которые исследованы в кислородных электродах. Определены коэффициенты a уравнения Тафеля для выделения молекулярного кислорода на этих катализаторах. Обнаружена зависимость характеристик кислородных электродов от величины коэффициента a для реакции выделения кислорода. Дано объяснение и высказано предположение о возможности прогнозирования каталитических свойств материалов.