Выполнен анализ структуры и обводненности зон тектонических нарушений Восточного Донбасса, приведены объекты внедрения технологии тампонажа и показана их эффективность при строительстве выработок.

Обоснована необходимость применения нового эффективного способа ликвидации провалов земной поверхности на основании использования в тампонажнозакладочных смесях перегоревших отвальных пород.

Отмечено, что способ сооружения вертикальных выработок путем их бурения в будущем является одним из наиболее перспективных. Повышение его конкурентоспособности требует анализа существующих технических и технологических параметров с целью их дальнейшего совершенствования. Выполнен статистический анализ качества пробуренных скважин в Красноармейском, Должано-Ровенецком, Донецко-Макеевском и Петропавловском горнопромышленных районах. Составлены вероятностно-статистические прогнозные модели. Получены автокорреляционные функции для каждой скважины, позволяющие оценивать качество стенок выработок, которые сооружаются.

Зазначено, що геологічне зв'язування CO2 дозволяє відразу пом'якшувати глобальний вплив на навколишнє середовище шляхом видалення великих об'ємів цього газу з атмосфери. Мета роботи - оцінка факторів, що впливають на ін'єкції та зберігання CO2 у глибоких солоних водоносних горизонтах і прогноз руйнування покриваючих порід у результаті дестабілізації хімічної рівноваги. Внаслідок великої масштабності проектів і довгих хронологічних меж, сьогодні важко вивчати вплив секвестрації CO2 у солоних водоносних горизонтах за допомогою лабораторних і польових досліджень, що виконуються у стислі терміни часу. Для вирішення питань, що пов'язані з доцільністю та ризиком закачування CO2 під землю, використано геохімічне програмне забезпечення, що враховує термодинаміку та кінетику хімічних реакцій і масоперенесення. Серію розрахунків здійснено за допомогою програми для реактивного транспорту Crunch Flow, що надало можливість порівняти результати моделювання зміни кислотності та пористості у покриваючих породах сховища з підвищеною кислотністю водоносного горизонту та у сховищі без підвищеної кислотності. Результати моделювання показали, що ін'єкції CO2 потенційно можуть чинити вплив на покриваючі породи, змінюючи їх пористість за рахунок розчинення та осадження мінералів у зоні від декількох дециметрів до кількох метрів. Після моделювання виявлено, що зміна рН вздовж профілю є значно меншою за амплітудою в непідкисленому сховищі, ніж у тому, що має підвищену кислотність. З іншого боку, вплив на пористість покриваючих порід у водоносних пластах без підвищеної кислотності є більшим, ніж у тих, що мають підвищену кислот

ність.

Рассмотрены запасы природно-богатых железных руд на больших глубинах в Криворожском бассейне. Выполнен анализ способов вскрытия месторождения вертикальными скипоклетевыми и наклонными конвейерными стволами. Для различных условий исследованы схемы строительства горизонтов второй ступени вскрытия с учетом возможной интенсивности ведения работ.

Проаналізовано розвиток організаційно-технологічних основ проектування будівництва залізорудних шахт на великих глибинах для забезпечення їх безперервного ефективного функціонування за умов реконструкції. Знайдено залежності експлуатаційної продуктивності засобів буріння шпурів, навантажування породи та кріплення для вертикальних стволів шахт і протяжних горизонтальних виробок як чинників, що забезпечують, у взаємодії, певні темпи проведення виробок, які відповідають директивному часу реконструкції шахти за використання другого ступеня розкриття. Встановлено залежності, що характеризують будівництво горизонтів другого ступеня розкриття за різних чисел напрямів робіт. За допомогою розроблених моделі та комп'ютерної програми одержано поєднання швидкостей проходки комплексу різних виробок горизонтів другого ступеня розкриття родовища, що забезпечують визначений час будівництва таких горизонтів та експлуатаційних продуктивностей засобів буріння, навантажування та кріплення, які відповідають вказаним швидкостям і дозволяють досягати мінімальних витрат на прохідницьке обладнання.