На основании анализа температурно-концентрационных зависимостей свободных энергий фаз системы Al - Si оценена возможность структурной неоднородности расплава этой системы.

Наведено дослідження впливу поверхневих мікрохолодильників на формування газової пористості у поверхневому шарі алюмінієвих виливків. Встановлено, що газова пористість мікрохолодильників поширюється до глибини 0,4 мм. Показано, що мікрохолодильники є ефективний засіб усунення локальної негерметичності у виливках. Використання поверхневих мікрохолодильників у великосерійному виробництві алюмінієвих виливків газової апаратури за умов лиття під тиском дозволило збільшити вихід герметичних виливків на 34 %.

Обоснована методика прогнозирования физико-механических характеристик металла отливок из алюминиевых сплавов на базе контроля их фазового состава методом компьютерного термического анализа на этапе приготовления расплава.

Установлено закономірності та механізми формування зеренної структури алюмінію та його сплавів, що відбуваються під час затвердіння за присутності дисперсних часток тугоплавких сполук, що дозволяє визначити оптимальний тип і кількість уживаних домішок для формування рівновісної дрібнозернистої структури металу та способів їх введення у розплав. Із використанням сучасних оптичних і елекронних мікроскопів й аналізаторів з високою роздільною здатністю визначено розміри литого зерна алюмінію та його сплавів залежно від типу та кількості введеної лігатури, умов плавки та заливання, а також хімічний склад і морфологію зародкотвірних часток та прилеглих ділянок мариці. З'ясовано, що найкращу зерноподрібнювальну дію в алюмінії та низьколегованих сплавах виявляють частки дібориду титану, що вводяться у розплав у складі лігатури AlT5B1. Відзначено, що у високолегованих сплавах, призначених для деформування, найкращий ефект спостерігається після введення лігатури AlTi2,2B1, а у випадку ливарних сплавів - після додавання AlB4. Експериментально показано існування проміжного шару завтовшки 20 нм між частками дібориду титану та алюмінієвою матрицею, на якому відбувається формування зародків твердої фази. З'ясовано переваги та недоліки застосування інших лігатур і додатків. Запропоновано варіант моделі формування кристалів <$Ealpha>-Al за присутності у розплаві зародкотвірних часток, що враховує розподіл часток за розмірами. Обгрунтовано кількісний критерій зерноподрібнювальної дії тугоплавких часток залежно від вмісту та типу легуючого елемента. На підставі одержаних результатів розроблено науковий підхід до використання лігатур для зменшення

Проанализировано влияние комплексной технологии на свойства цилиндрических отливок из литейного алюминиевого сплава АК7ч, имеющего повышенное содержание железа. Приведены результаты исследований микроструктуры отливок и механических свойств.

Наведено результати досліджень фізико-механічних властивостей литих циліндричних заготовок зі сталі Р18 і фасонних виливків з алюмінієвого сплаву АК5М, що твердіють відповідно в керамічних оболонкових формах і неохолоджуваному кокілі за газодинамічного впливу та за традиційною технологією.

Представлены результаты исследований качества литых заготовок из интерметаллидных сплавов TiAl, полученных методом электронно-лучевой плавки при использовании разных типов форм и схем заливки. Показана принципиальная возможность получения плотных и однородных отливок, определены условия реализации такой возможности.

Разработана простая комбинированная форма, состоящая из металлической оболочки и дисперсной засыпки, с широким диапазоном интенсивности затвердевания алюминиевых сплавов в зависимости от толщины оболочки и материала засыпки. С использованием этой формы исследовано влияние наводороживания, модифицирования стронцием, перегрева расплава и выдержки после обработки на пористость и механические свойства вторичного сплава АК9, затвердевающего с интенсивностью на уровне песчаной формы. Установлены технологические параметры, обеспечивающие сочетание гостовских показателей механических свойств с газовой пористостью, компенсирующей значительную часть усадки затвердевания.

Изучены особенности структуры и перераспределения элементов в фазах сплавов системы Al - Si после закалки из жидкого состояния при различных перегревах. Исследованы эвтектический (12 %), до- (2 %) и заэвтектический (20 % Si) сплавы. В результате закалки при нагреве от 700 до 1100 <$E symbol Р>C через каждые 100 <$E symbol Р>C структура образцов сплавов мелкозернистая.

Проведено дослідження структури виливків сплаву АК7ч, одержаних в широкому інтервалі температурних умов заливки. Встановлено, що дендритна та недендритна морфології структури формуються за однакових значень макроскопічної швидкості охолодження. Залежність розеткового параметра від цієї швидкості подібна до залежності дендритного параметра.

Собраны и обобщены сведения о неметаллических включениях в алюминиевых сплавах с позиции их взаимодействия с водородом и образования газовой пористости.

Разработана количественная (~0,11 %) математическая модель наномолекулярного модифицирования CO(NH2)2 литейных алюминиевых сплавов (ЛАС) АК7 и АК12М2 на основе объединения кинетической теории броуновской коалесценции и теории статистической решетки в растворах Г. Крестова. Модель соответствует минимальному дополнительному (0,15 - 0,3 см<^>3/100 г ЛАС) насыщению водородом исследованных ЛАС.

Исследована взаимосвязь между начальными условиями заливки алюминиевого сплава и типом его структурной морфологии с помощью прямого термического метода, математического моделирования и вычислительного эксперимента. Получен "график морфологий", позволяющий прогнозировать результирующую структуру отливки.