Рассмотрены физиологические отклонения в росте и развитии растений, вызванные нарушениями минерального питания, а также в росте и развитии капусты, вызванные нарушениями условий выращивания. Описаны инфекционные заболевания капусты, в частности, пероспороз или ложная мучнистая роса, альтернариоз, белая гниль, кила, сосудистый бактериоз (черная гниль), слизистый бактриоз (мокрая бактериальная гниль), фитогельминтоз, заразиха, бактериальные болезни на рассаде капусты.

Висвітлено особливості агробіоценозу капусти в Центральному Лісостепу України та вдосконалення захисту даної культури від головних лускокрилих. Уточнено видовий склад лускокрилих, біологію, екологію та фенологію найголовніших з них (капустяної совки, капустяного і ріпакового біланів, капустяної молі, стручкової і капустяної вогнівок). З'ясовано причини коливання чисельності їх за роками, ще з 1994 р., що пов'язано зі структурою популяцій шкідників і наявністю ентомофагів. Розроблено і випробувано у виробництві прийоми інтегрованого захисту капусти, особливою перевагою яких є одержання екологічно чистої високоякісної продукції, призначеної для широкого харчування, в т.ч. в лікувальних і дитячих закладах. Вказано видовий склад ентомофагів та їх роль.

За умов Правобережного Лісостепу України встановлено й уточнено видовий склад, поширення та розвиток хвороб капусти ранньостиглої, вивчено біоекологічні особливості патогенезу та визначено розпізнавальні ознаки для оцінювання та відбору вихідного матеріалу. Встановлено, що домінуючими хворобами на рослинах першого року вирощування були фузаріозне в'янення, судинний і слизовий бактеріози, на насінниках - альтернаріоз, фомоз, судинний і слизовий бактеріози. Виявлено кореляційну залежність поширення та розвитку фузаріозного в'янення від тривалості посушливого періоду (r = 0,73), судинного бактеріозу від температури повітря (r = 0,55) та тривалості росяного періоду (r = 0,55), слизового бактеріозу від ВВП (r = 0,52). Модифіковано рівняння індексу погоди, що включає всі необхідні параметри для розвитку збудників F. oxysporum, X. compestris і E. caratovora, розроблено прогноз, який дозволяє встановити критичні дні у розвитку збудника фузаріозного в'янення та визначити дату появи хвороби. Визначено видовий склад збудників зовнішньої та внутрішньої насіннєвої інфекції, домінуюче місце серед якої належить X. campestris 33,1 - 51,3 %, Alt. brassicae - 20,4 - 35,3 %. Виявлено шляхи передачі збудників хвороб і значення шкідників в інфекційному процесі; рослини-резервати судинного та слизового бактеріозів; критичні фази розвитку рослин капусти ранньостиглої 1-го та 2-го років вирощування, сприятливі для поширення шкідників і хвороб.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П478.1 + П491.412.1

Шифр НБУВ: РА359362 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше в Україні досліджено особливості патогенезу хвороб капусти червоноголової. Ідентифіковано збудників хвороб та встановлено, що серед плямистостей основне місце займають гриби роду \i Alternaria spp. \i0 (\i A. brassicae, А. brassicicola, A. japonica \i0), серед гнилей - сіра гниль (\i Botrytis cinerea \i0) та слизовий бактеріоз (\i Erwinia carotovora subsp. carotovora \i0); серед хвороб в'янення - фузаріоз, або жовтизна капусти (\i Fusarium oxysporum f. sp. сonglutinans \i0), і судинний бактеріоз (\i Xanthomonas campestris pv. campestris \i0). Основними джерелами поновлення інфекції хвороб капусти червоноголової за умов Лівобережного Лісостепу України є рослинні рештки та насіння. Досліджено вплив елементу технології (спосіб зрошення) на інфекційне навантаження в агроценозі маточних посівів капусти червоноголової. Розроблено композиційну бакову суміш для передпосадкової обробки насінних качанів, що забезпечує одержання врожайності насіння 287,5 кг/га. Визначено ефективні протруйники для захисту капусти першого року вирощування; фунгіцид та регулятор росту рослин для захисту насіннєвих посівів. Встановлено господарську та економічну ефективності системи захисту капусти червоноголової від основних хвороб.