Проведено епізоотологічний аналіз розповсюдження сибірки серед сільськогосподарських тварин в Україні за перід 1996 - 2000 рр. Вивчено імуногенні властивості вітчизняної вакцини проти сибірки зі штаму K-79Z, а також вплив даної вакцини на імунну систему двомісячних телят залежно від дози та способу введення. Досліджено стан імунної реактивності телят, щеплених протисибірковими вакцинами з штамів "55 - ВНИИВВиМ" і "СБ". Надано пропозиції для удосконалення заходів імунопрофілактики захворювання великої рогатої худоби в стаціонарно неблагополучних щодо сибірки пунктах.

За результатами дослідження виявлено особливості епізоотичної ситуації щодо сибірки сільськогосподарських тварин в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях. Установлено семіотичність захворювання та вплив грунтового фактора на розташування стаціонарно неблагополучних стосовно сибірки пунктів на території південного регіону України. Розроблено науковий прогноз даної епізоотичної ситуації на 2005 - 1010 рр., удосконалено систему профілактичних протисибіркових заходів та виявлено, що у південному регіоні України є неблагополучні пункти різних категорій: старі, загасаючі, особливо неблагополучні. Відзначено, що на території Одещини переважають старі - 395 (97,3 %), загасаючими є 9 (2,2 %), особливо неблагополучними - 2 (0,5 %). На території Миколаївщини старих неблагополучних пунктів - 330 (94,8 %), загасаючих - 15 (4,3 %), особливо неблагополучних - 3 (0,9 %). На території Херсонщини старих неблагополучних пунктів - 257 (99,6 %), загасаючих - 1 (0,4 %). У південному регіоні України за 35-річний період (1970 - 2004 рр.) захворіло 196 сільськогосподарських тварин, з яких великої рогатої худоби - 141 (72,0 %), свиней - 33 (16,8 %), дрібної рогатої худоби - 19 (9,7 %) та коней - 3 (1,5 %).

Показано необхідність розробки та впровадження у виробництво нових, більш ефективних специфічних засобів для профілактики сибірської виразки. Проведено підбір поживних середовищ для накопичення біомаси вакцинного безкапсульного штаму Sterne 34F2 Bacillus anthracis. Визначено межі фізико-хімічних показників для середовища накопичення. За результатами досліджень встановлено, що оптимальним є щільне поживне середовище, виготовлене на основі перевару Хоттінгера і містить 100 - 120 мг % амінного азоту й має pH <$E 7,4~symbol С~0,2>.

За допомогою реакції диск-преципітації розглянуто здатність мікробів роду Bacillus (17 видів) до утворення екзотоксину. Встановлено, що у перші 24 години культивування в рідкому середовищі тільки збудник сибірки виробляє токсин, який позитивно реагує з преципітувальною сибірковою сироваткою.