На підставі проведених досліджень відзначено, що комбітрем у разі фасціольозу великої рогатої худоби сприяє підвищенню вмісту еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів і заліза та зменшенню кількості еозинофілів, сегментоядерних нейтрофілів і зниженню вмісту білірубіну на 45-ту добу.

Встановлено наявність характерних патолого-анатомічних змін у печінці та печінкових лімфатичних вузлах корів за фасціольозної інвазії. Фасціольоз у корів супроводжується патолого-анатомічними змінами у печінці (ангіохоліт, периангіохоліт), особливо в правій, квадратній і хвостатій частках, а за результатами гістологічних досліджень - глибокими деструктивними стромально-судинними та некротично-дистрофічними змінами. У печінкових лімфатичних вузлах за фасціольозної інвазії патолого-анатомічні зміни характеризуються лімфаденітом, ангіосклерозом і гемосидерозом.

Вперше в Україні вивчено фармакодинаміку та токсичність бровальзену та бронтелу у разі нітратного навантаження та встановлено ефективність їх застосування для лікування овець, хворих на фасціольоз. Проведено комплексне дослідження впливу даних антигельмінтиків на морфологічні та біохімічні показники крові та гістологічну структуру внутрішніх органів лабораторних тварин і овець. Встановлено мутагенну дію бровальзену та бронтелу за наявності нітратного навантаження. Науково обгрунтовано доцільність застосування сульфату натрію для профілактики нітратно-нітритного токсикозу в овець.

У Північно-східному регіоні України вперше досліджено особливості поширення фасціольозу великої рогатої худоби, сезонну та вікову динаміку, ураження тварин у колективних і приватних господарствах. Проаналізовано сезонну динаміку щільності популяції малого ставовика та ураження його личинковими формами фасціол. Наведено епізоотологічну характеристику біотопів L.truncatula та поширення його відповідно до типу грунтів. Удосконалено систему заходів боротьби з фасцільозом. Доведено терапевтичну ефективність сучасних антгельмінтних препаратів (ацемідофену, фенкуру, купріхолу та вермітану) за умов групового методу дегельмінтизації. Розроблено метод хіміопрофілактики фасціольозу великої рогатої худоби. Удосконалено методи пасовищної профілактики з використанням маломасштабних методів знищення молюсків.

Наведено матеріали розповсюдження та сезонної динаміки фасціольозу, дикроцеліозу, а також змішаної фасціольозно-дикроцеліозної інвазії у великої рогатої худоби та овець. Висвітлено строки зараження тварин трематодами на пасовищах. Досліджено зміни у разі паразитування гельмінтів в обміні мікроелементів, імунологічних показниках, центральних і периферичних органах імунної системи. Визначено ефективні протитрематодозні препарати та вперше застосовано імуномодулятори <$Ealpha>-аргінін і РНК. Розроблено та впроваджено у виробництво комплексні схеми застосування антгельмінтиків та імуномодуляторів, які сприяють підвищенню лікувальних заходів, нормалізації імунологічних показників крові, відновленню імунодефіцитного статусу в органах імунної системи та підвищенню продуктивності тварин.

Досліджено особливості розповсюдження та сезонну динаміку фасціольозу великої рогатої худоби, що постійно утримується за умов другої та третьої зон забрудення радіоактивними речовинами. З'ясовано строки зараження тварин фасціолами на пасовищах. Виявлено, що у корів і молодняку, які постійно перебувають на територіях з підвищеним рівнем іонізуючого випромінювання виникають певні зміни імунологічного стану організму у порівнянні з контрольними тваринами умовно-чистої зони. Зареєстровано зміни показників клітинного та гуморального імунітету за паразитування фасціол. Визначено ефективні протифасціольозні препарати та вперше застосовано імуномодулятори - тималін, Т-активін і комбіферон. Розроблено та впроваджено у виробництво комплексні схеми застосування антигельмінтиків та імуномодуляторів, які сприяють підвищенню ефективності лікувальних заходів, нормалізації імунологічних показників крові, відновленню імунодефіцитного стану в органах імунної системи та підвищенню продуктивності тварин за дії іонізуючого випромінювання та в умовно-чистій зоні.

Наведено результати досліджень щодо епізоотичної ситуації з фасціольозної, фасціольозно-дикроцеліозної та фасціольозно-стронгілятозної інвазії органів травлення у великої рогатої худоби (ВРХ) за умов Лісостепової та Степової зон України. Вивчено патолого-анатомічні зміни у печінці, гістологічні - у лімфатичних вузлах, морфологічні та біохімічні у крові тварин, уражених фасціолами. Досліджено питання вдосконалення зажиттєвого діагностування фасціольозу, а також випробування та впровадження у виробництво нових антигельмінтиків комбітрему та рафезолу для лікування ВРХ у разі фасціольозу. З використанням результатів проведених досліджень розроблено рекомендації щодо боротьби з фасціольозом тварин. Відзначено, що основним проміжним хазяїном для виду F. hepatica за умов зони Лісостепу (Полтавщина) є малий ставковик L. truncatula. Встановлено, що фасціольоз у ВРХ супроводжується певними патолого-анатомічниии змінами у печінці, особливо в її правій, квадратній і хвостатій частках, а за результатами гістологічних досліджень печінки - глибокими деструктивними стромально-судинними та некротично-дистрофічними змінами, в лімфатичних вузлах - розвитком лімфаденіту, ангіосклерозу та гемосидерозу. Виявлено, що на території центральної частини України (на Полтавщині) яйця фасціол на поверхні грунту здатні перезимовувати та залишатися життєздатними з літнього періоду до весняного протягом восьми місяців, а з зимового до літнього - шість місяців. Вивчено терапевтичну й економічну ефективність антигельмінтиків у разі фасціольозної інвазії ВРХ, встанолено їх позитивну дію на морфологічні та біохімічні показники крові хворих на гельмінтози

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.623.2-911-6

Рубрики:

Фасціольоз сільськогосподарських тварин

Шифр НБУВ: РА365871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати поширення фасціольозу великої рогатої худоби, овець та кіз в Ефіопії. Встановлено видовий склад збудників фасціольозу жуйних тварин, проміжні хазяї паразитичних червів, особливості сезонної динаміки фасціольозної інвазії та прісноводних молюсків родини Lymnaeidae. Вперше виявлено у жуйних тварин змішану гельмінтозну інвазію, спричинену паразитуванням у печінці фасціол різних видів і личинок ехінококів. Встановлено зміни у морфологічному складі крові великої рогатої худоби, ураженої фасціолами. Зазначено, що у порівняльному аспекті випробувано ефективність сучасних лікарських засобів широкого спектра дії у боротьбі з фасціользом жуйних тварин. Для профілактики фасціольозу тварин запропоновано високоефективний молюскоцидний засіб рослинного походження - ендод.

Визначено особливості епізоотології фасціольозу та парамфістомозу за моно- та мікстінвазії великої рогатої худоби у Харківській області. Встановлено, що основними збудниками фасціольозу на Сході України є Fasciola hepatica, парамфістомозу - Paramphistomum cervi (син. Liorchis scotiae). Виявлено, що основними проміжними хазяями для F. hepatica є прісноводні молюски виду Lymnaea truncatula, для P. cervi - Planorbis planorbis. Визначено особливості взаємовідносин фасціол та парамфістом в організмі дефінітивного хазяїна. Вивчено патогенез змішаної фасціольозно-парамфістомозної інвазії у великої рогатої худоби. Проведено експериментальне дослідження ефективності трематодоцидів та розроблено схему лікувально-профілактичних заходів щодо боротьби з фасціольозом і парамфістомозом за моноінвазій та їх асоційованого перебігу.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.623.2-911

Рубрики:

Фасціольоз сільськогосподарських тварин

Шифр НБУВ: РА348031 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У навколишньому середовищі на життєздатність яєць гельмінтів впливають кліматичні умови. Останнім часом - у зв'язку з підвищенням температури повітря взимку - склалися умови для перезимовування яєць фасціол на поверхні грунту Полтавської області. Яйця фасціол здатні перезимовувати в кліматичних умовах лісостепової зони України. Яйця на поверхні грунту в літній період (серпень) зберігали життєздатність протягом восьми місяців, а в зимовий період (лютий) - шість місяців.

Наведено результати пошуку ефективної флотаційної суміші для копроскопічного методу діагностики фасціольозу. Високу ефективність (36,4 %) забезпечила флотаційна суміш із насиченого розчину хлориду цинку та бішофіту у співвідношенні 1:1 під час дослідження фекалій. Використання бішофіту - екологічно чистого природного мінералу, що має коагуляційні властивості і входить до складу флотаційної суміші, - надає можливість одержати після центрифугування чисту поверхневу плівку, що дозволяє ретельно вивчити морфологічні особливості яєць фасціол та сприяє підвищенню ефективності зажиттєвої діагностики.

Наведено результати порівняння терапевтичної ефективності протипаразитарних препаратів "Рефектин" і "Тектін супер" виробництва арабських компаній "Авіко" та "Мобедко-вет", які нещодавно з'явилися у вільному продажу на території України і рекомендовані для лікування сільськогосподарських тварин. Результати досліджень свідчать, що за змішаної фасціольозно-парамфістомозної інвазії великої рогатої худоби "Рефектин" у терапевтичній дозі забезпечує 100 % екстенс- та інтенсефективність. "Тектін супер" виявився високоефективним лише для лікування тварин, хворих на фасціольоз (ЕЕ та IE - 100 %), а за парамфістомозу жуйних лише знижував інтенсивність інвазії.

Вивчено патогенетичні особливості фасціольозу у корів, сенсибілізованих мікобактеріями. Встановлено тісний взаємозв'язок провідних ланок патогенезу експериментального фасціольозу у корів, сенсибілізованих атиповими мікобактеріями. Досліджено негативний вплив фасціол та атипових мікобактерій на біохімічні процеси організму корів, зокрема на імунний стан, інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів, активність системи антиоксидантного захисту та обмін протеїнів. Комплексне оцінювання інтенсивності порушень показників захисних систем організму корів дозволяє вірогідніше діагностувати ступінь ураження фасціолами й атиповими мікобактеріями та передбачити перебіг цього патологічного процесу. Науково обгрунтовано позитивну дію катозалу на корекцію показників крові та захисних систем організму. Доведено, що застосування тваринам клозаверму А та катозалу за фасціольозної інвазії, сенсибілізованих атиповими мікобактеріями, забезпечує відновлення гематологічних і біохімічних показників крові.