Описаны методы нейровизуализации и оценки мозгового кровотока, метаболизм головного мозга, а также нейрофизиологические и радиотермометрические методы. Приведена классификация черепно-мозговой травмы, рассмотрены клинические формы расстройств сознания. Освещены механизмы развития и вопросы интенсивной терапии внутричерепной гипертензии. Проанализированы особенности респираторной поддержки при поражениях и заболеваниях головного мозга.

Приведены определение и классификация клинических форм острого нарушения мозгового кровообращения по ишемическому типу. Описаны молекулярные и клеточные механизмы повреждения головного мозга при ишемическом инсульте, рассмотрены вопросы организации оказания медицинской помощи, диагностики и интенсивной терапии. Проанализированы основные причины и механизмы развития внезапной сердечной смерти, определены факторы риска её возникновения. Значительное внимание уделено вопросам сердечно-легочной и церебральной реанимации, постреанимационной энцефалопатии, электрической дефибрилляции сердца, восстановительной терапии в нейрореаниматологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.223

Рубрики:

Смерть. Відновлення життєвих функцій при вмиранні

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В лекции рассмотрены некоторые философские концепции категорий жизни и смерти применительно к неоднозначному пониманию эвтаназии как философско-медицинской проблемы. Описаны исторические предпосылки повышенного интереса к проблеме эвтаназии, рассмотрены вопросы уголовной ответственности врача - участника эвтаназии.

Мета роботи - встановити закономірності системних гемодинамічних реакцій у ранній постреанімаційний період (РПП) залежно від режиму реанімаційної реперфузії. Експериментальне дослідження проведено на 51 безпородній здоровій собаці з масою тіла (<$E 10,4~symbol С~1,7>) кг, у яких було змодельовано 13 - 15-хвилинну клінічну смерть від асфіксії. Методики знеболення та позбавлення тварин життя відповідали "Правилам виконання робіт з використанням експериментальних тварин", затвердженим наказом МОЗ України. Реанімацію проводили за допомогою методу донорського штучного кровообігу. Залежно від об'ємної швидкості реперфузії (ОШР) тварин розподілили на 4 групи: I (14 собак) - ОШР становила 170 - 200 мл/(<$E roman {кг~cdot~хв}>); II (12) - 110 - 150 мл/(<$E roman {кг~cdot~хв}>); III (14) - 80 - 100 мл/(<$E roman {кг~cdot~хв}>); IV (11 собак) - 50 - 60 мл/(<$E roman {кг~cdot~хв}>). Визначали такі показники системної гемодинаміки: серцевий індекс (СІ) за розрахунковим методом шляхом визначення серцевого викиду та середній артеріальний тиск (CAT) з використанням методу манометрії. Визначали 24-годинне виживання тварин у РПП. Висновки. Режим реперфузії при реанімації тварин, які перенесли 13 - 15-хвилинну клінічну смерть унаслідок асфіксії, шляхом донорського штучного кровообігу впливає на характер реакцій системної гемодинаміки в РПП та раннє виживання реанімованих тварин. У разі реанімації тварин з використанням ОШР від 100 до 200 мл/(<$E roman {кг~cdot~хв}>) прогноз щодо раннього виживання сприятливий, а зміни гемодинаміки в РПП мають якісний та кількісний характер і характеризуються збільшенням СІ більш ніж у 2 рази, а САТ - приблизно в 1,4

рази, що помітно вже через 10 хв після реанімації. Цей реперфузійний режим є найоптимальнішим після 13 - 15-хвилинної клінічної смерті. У разі реанімації тварин з низькими ОШР - менше 60 мл/(<$E roman {кг~cdot~хв}>) - компенсаторна гіперфункція серцево-судинної системи в РПП не розвивається взагалі, що зумовлює вкрай несприятливий прогноз щодо виживання.

Зазначено, що раптова серцева смерть (РСС) у цілому належить до несподіваної смерті як наслідку серцево-судинних захворювань, причому як у людей, що мали хвороби серця, так і у тих, хто не хворів на них. Специфічність цього визначення залежить від того, чи спостерігалися погіршення загального стану; хоча більшість досліджень включають випадки, коли, смерть наступає протягом 1 год після гострої зміни клінічного стану, або несподіваною смертю, що настала протягом 24 год [1-3]. Крім того, раптова зупинка серця описує випадки РСС, що зазначено у реанімаційних записах, або випадки перерваної РСС, за яких індивід пережив зупинку серця.

Систематизовано сучасні уявлення про ключову роль специфічних протеїназ (каспаз, гранзимів, кальпаїнів) та їх інгібіторів (інгібіторів апоптозу, серпінів, кальпастатинів, цистатинів), а також протеасомного та лізосомного протеолізу в механізмах розвитку запрограмованої загибелі клітин (апоптозі). Основні механізми запуску апоптозу умовно поділено на три групи: мембранні (рецептор-опосередковані), мітохондріальні й ядерні. Акцентовано увагу на убіквітинзалежному протеасомному протеолізі як важливій системі, що регулює процес апоптозу. Наведено дані стосовно можливих порушень реалізації апоптотичної програми за різних патологічних процесів.

Отмечено, что апоптоз (программируемая смерть клетки) - генетически регулируемая, морфологически определяемая форма гибели клетки, инициируемая различными физиологическими и патологическими факторами. Этот внутриклеточный процесс происходит во время нормального жизненного цикла клетки с целью поддержания гомеостаза в организме. Однако апоптоз играет важную роль также при различных патологических состояниях, в частности при нейродегенеративных и сердечно-сосудистых заболеваниях, аутоиммунной патологии, раке. В связи с этим понимание механизмов апоптоза и умение воздействовать на них является важнейшим вопросом современной медицинской науки. Освещены основные компоненты системы программируемой клеточной смерти, а также обсуждены возможные пути активизации апоптоза и их взаимодействие.

Виявлено специфічні ефекти геліогеофізичних факторів в динаміці смертності чоловіків і жінок від різних типів захворювань та у загальній смертності. На основі встановлених закономірностей та прогнозів геліогеофізичної обстановки є можливим завчасне запобігання погіршенню стану людей з захворюваннями певних органів і систем організму.

Определен ряд специфических эффектов гелиогеофизических факторов в динамике смертности мужчин и женщин от различных заболеваний и в общей смертности. На основе установленных закономерностей и прогнозов гелиогеофизической обстановки возможно своевременное предупреждение ухудшения состояния людей с заболеваниями определенных органов и систем организма.

The number of helio-physical factors specific effects in men and women's mortality dynamics because of different diseases and the general mortality is defined. Using the found patterns of relationship and the helio-physical situation forecasts, it is possible to prevent the worsening of people's condition with diseases of particular organs and systems of organism.