Зроблено оцінку клінічної ефективності пластичного методу оперативного лікування складних нориць прямої кишки. Обстежено хворих віком 20 - 52-х років, прооперованих в Одеській обласній клінічній лікарні протягом 2002 - 2005 рр. з приводу складних транс- і екстрасфінктерних нориць прямої кишки. Залежно від провідного методу лікування хворих, які взяли участь у дослідженні, розподілено на дві клінічні групи. В I (61 пацієнт) увійшли прооперовані лігатурним методом за стандартною методикою, в II групу (81 хворий) - прооперовані пластичним методом з переміщенням слизисто-підслизистого клаптя. Тривалість катамнестичного спостереження склала 1 - 5 років. Проаналізовано клінічну ефективність різних методів хірургічного лікування хронічного парапроктиту з використанням прийнятих у практиці доказової медицини кваліметричних критеріїв і встановлено наявність суттєвих переваг пластичного методу, пов'язаних з досягненням більш високого рівня життя, меншої частоти рецидивів і ускладнень. Доведено, що якість життя пацієнтів, які перенесли оперативне втручання з приводу хронічного парапроктиту, виконане пластичним методом, вірогідно вища у порівнянні з лігатурним методом. Із урахуванням високої клінічної ефективності пластичного методу його рекомендовано як метод вибору для лікування складних нориць прямої кишки.

Проведена оценка клинической эффективности пластического метода оперативного лечения сложных свищей прямой кишки. Исследования проведенные на группе больных в возрасте от 20-ти - 52-х лет, прооперированных в Одесской областной клинической больнице с 2002 г. по 2005 г. по поводу сложных транс- и экстрасфинктерных свищей прямой кишки. В зависимости от ведущего метода лечения больные, которые приняли участие в исследовании, были разделены на две группы. В I - (61 пациент) вошли больные, прооперированные лигатурным методом по стандартной методике, во II группу (81 больной) - прооперированные пластическим методом с перемещением слизисто-подслизистого лоскута. Продолжительность катамнестического наблюдения составила 1 - 5 лет. При оценке клинической эффективности разных методов хирургического лечения хронического парапроктита с использованием принятых в практике доказательной медицины квалиметрических критериев, установлено наличие существенных преимуществ пластического метода, связанного с достижением более высокого уровня жизни, снижения частоты рецидивов и осложнений. Результаты исследования свидетельствуют о том, что качество жизни пациентов, которые перенесли оперативное вмешательство по поводу хронического парапроктита, выполненное пластическим методом, значительно выше по сравнению с лигатурным методом. Более высокая клиническая эффективность пластического метода позволяет рекомендовать данный метод как метод выбора при лечении сложных свищей прямой кишки.

Проведено трансректальне ультразвукове дослідження (в режимі 3D-реконструкції одержаного зображення) у 72-х хворих з екстрасфінктерними норицями прямої кишки різного ступеня складності. За результатами проведеного обстеження розроблено нову УЗ-класифікацію екстрасфінктерних нориць прямої кишки за ступенем їх складності. Ця класифікація має практичну спрямованість та узгоджується з традиційною класифікацією складності екстрасфінктерних нориць прямої кишки.

Отмечено, что параректальные свищи - наиболее часто выявляемая патология в проктологии, их частота составляет 0,5 - 4 % в структуре заболеваний прямой кишки. Предложен новый метод лечения сложных параректальных свищей с использованием фибрин-геля, техника проста и мало травматична. В эксперименте на кролях сформирован искусственный параректальный свищ. Морфологические изменения под влиянием лечения изучены на 3, 7-е и 10-е сутки. При использовании фибрин-геля отмечено ускорение регенерации эпителиальных клеток и свищевых каналов.

Вперше проведено вивчення результатів хірургічного лікування екстрасфінктерних нориць прямої кишки (ЕНПК). Обгрунтовано необхідність розробки нових методів передопераційної діагностики ЕНПК та методик їх хірургічного лікування. Розроблено й апробовано технологію ультразвукового дослідження 3D, наведено порівняльну оцінку діагностичної цінності даного методу. Розроблено спосіб фістулографії (ФГ) з використанням аноректальної лінійки, встановлено його діагностичну цінність у порівнянні зі звичайною ФГ. Запропоновано діагностичний алгоритм передопераційного обстеження ЕНПК. Розроблено робочу УЗ-класифікацію ЕНПК за ступенем їх складності. Створено та впроваджено у практику методику висічення норицевого ходу (НХ) "єдиним блоком" від зовнішнього отвору до внутрішнього з використанням ультразвукового гармонійного скальпеля, наведено порівняльну оцінку ефективності використання традиційної та даної методик лікування хворих з ЕНПК. Вперше розроблено та рекомендовано до використання аутотромбіновий клей для лікування хворих з даною патологією як самостійну методику лікування. Встановлено ефективність лікування хворих на ЕНПК за допомогою методики висічення НХ єдиним блоком та поєднання традиційних методик з методикою "пломбування".

Вперше обгрунтовано необхідність вдосконалення методів хірургічного лікування та діагностики складних нориць прямої кишки (НПК). Вперше визначено поняття "складна нориця прямої кишки". Вперше розроблено класифікацію НПК криптогландулярної природи. Вперше запропоновано способи хірургічного лікування складних НПК з аналізом безпосередніх і віддалених результатів. Вперше розроблено та впроваджено в практику методику оцінки вираженості больового синдрому з використанням візуально-аналогової шкали в ранньому періоді після хірургічного лікування складних НПК. Вперше впроваджено нову методику оцінювання якості життя пацієнтів після хірургічного лікування складних НПК. Вперше розроблено діагностично-лікувальний алгоритм, застосований у хворих зі складними НПК, що дозволило зменшити частоту післяопераційних ускладнень вдвічі, покращити якість життя пацієнтів з (118,1 ± 3,6) до (131,8 ± 1,8) балів, зменшити вірогідність інвалідизації хворих і тривалість періоду непрацездатності втричі.