Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.67-56

Рубрики:

Пухлини ока (онкоофтальмологія)

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено 48 фіксованих формаліном і залитих в парафін лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока. Проведено морфологічні, імуногістохімічні та цитогенетичні дослідження. Серед усіх лімфопроліферативних новоутворень реактивна лімфоїдна гіперплазія склала 29,2 %, а лімфоми - 70,8 %. За цього встановлено, що СД5+ЛМЗ характеризуються більш високою мітотичною активністю, ніж СД5-Л3М. Цей показник може використовуватися для диференціальної діагностики в системі морфоімунологічних досліджень.

Изучено 48 зафиксированных формалином и залитых в парафин лимфопролиферативных новообразований орбиты и придатков глаза. Приведены морфологические, иммуногистохимические и цитогенетические исследования. Среди всех лимфопролиферативных новообразований реактивная лимфоидная гиперплазия составила 29,2 %, а лимфомы - 70,8 %. При этом установлено, что СД5+ЛМЗ характеризуются более высокой митотической активностью, чем СД5-ЛЗМ. Этот показатель может использоваться для дифференциальной диагностики в системе морфоиммунологических исследований.

С помощью дискриминантного анализа установлена возможность определения клеточного типа меланомы увеального тракта в процессе проведения комбинированного (фотокоагуляция + брахитерапия) лечения. Разработана высокозначимая (<$E lambda~=~0,08>; <$E p~=~0,002>) дискриминантная модель, включающая ряд клинических (степень пигментации, пол, скорость роста мелономы) и иммунологических (количество T- и B-лимфоцитов, процент T-хелперов и других) показателей. Особое место в модели занимают признаки, в наибольшей степени отражающие биологические особенности увеальных меланом различного клеточного состава, а именно - скорость изменения размера опухоли в процессе лечения и изменение показателей клеточного иммунитета.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.67-43

Рубрики:

Пухлини ока (онкоофтальмологія)

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.67-52

Рубрики:

Пухлини ока (онкоофтальмологія)

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

При исследовании с помощью метода логистической регрессии историй болезни 520-ти больных увеальной меланомой определены основные факторы риска (ФР) неэффективности органосохраняющего комбинированного лечения, такие, как начальный размер опухоли, ее локализация и наличие глаукомы. Получена математическая зависимость, позволяющая прогнозировать вероятность сохранения органа зрения при сочетании разных ФР.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.682.4-436.7 + Р569.671-436.7

Рубрики:

Пухлини носа і придаткових пазух

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.67-56

Рубрики:

Пухлини ока (онкоофтальмологія)

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати клінічних досліджень і лікування 327 хворих на увеальну меланому. Вивчено роль протипухлинної резистентності організму і визначено прогностичні тести у реалізації органозберігаючої терапії хворих на увеальну меланому. Розроблено імунологічний спосіб визначення проростання внутрішньоочної пухлини у шари склери та спосіб сумісного застосування alpha-2b-інтерферону з ксеноновою фотокоагуляцією пухлини, а також їх поєднання з бета-аплікаційною терапією. Показано, що лаферон (alpha-2b-інтерферон) прискорює регресію пухлини, розширює терапевтичні можливості даних методів, а також підвищує функціональну активність макрофагів, природних кілерів і рівень інгібіторів клітинної проліферації у сироватці крові. Встановлено, що лаферон чинить імунокоригувальну дію на клітинний і гуморальний імунітет. Розроблено лазерну офтальмологічну установку, що працює в режимі коагуляції та розтину тканин.

Розроблено оптимальну схему діагностики у випадку лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока. Установлено, що діагностику таких новоутворень за умов клінічної офтальмоонкології необхідно проводити за двома етапами, а саме: проведення диференційної діагностики між реактивною лімфоїдною гіперплазією та лімфомою на першому етапі; у разі наявності B-клітинної лімфоми проводиться другий етап з метою встановлення клітинного типу останньої, що дозволяє зменшити використання кількості антитіл до семи (<$Ekappa ,~ lambda>, CD3, CD5, CD20, CD23, Ceclin D1). Виявлено, що серед лімфом орбіти та придатків ока превалюють лімфоми маргінальної зони (69 %), CD5-тип становить 84 % від усіх лімфом маргінальної зони. Наявність мілкоклітинної лімфоми, яка має моноформну структуру, у хворого віком більше 62-х років становить не менше 92,6 %. Дифузні B-крупноклітинні лімфоми орбіти та придатків ока мають прояв за лімфобластного варіанта. Важливою ознакою для проведення диференційної діагностики між CD5+ та CD5- лімфомами маргінальної зони орбіти та придатків ока є мітотичний індекс, для CD5+ лімфом цієї зони він становить більше 0,1 %.

Вивчено зміну прогностичного значення клінічних, морфологічних ознак увеальних меланом, підданих фотокоагуляції та комбінованому лікуванню за допомогою методів багатофакторного аналізу. Розроблено спосіб точного виміру розміру меланом переднього відділу ока в динаміці органозберігаючого лікування з використанням ультразвукової біометрії. Виявлено фактори, що визначають швидкість зміни розміру новоутворень за умов фотокоагуляції та комбінованого лікування та їх прогностичне значення. Вивчено особливості структурних змін пухлинної тканини, а також досліджено ймовірність розвитку ускладнень комбінованої терапії меланом увеального тракту та їх клінічні особливості, а також способи профілактики.

Встановлено, що найбільш інформативними методами диференціальної діагностики новоутворень орбіти є комп'ютерна та магнітно-резонансна томографії, за допомогою яких визначають локалізацію, вид і характер патологічного вогнища. Вперше розроблено спосіб екстракраніальної латеральної орбітотомії, що дозволяє проводити повне видалення пухлини з мінімальним травмуванням орбітальних структур за рахунок "більш короткого" анатомічно обгрунтованого доступу до пухлин ретробульбарного простору. Доведено доцільність і визначено показання та протипоказання щодо його застосування. Запропоновано новий метод розрахунку відносної організації післяопераційних ускладнень, який розглянуто як один з можливих кількісних засобів порівняння ефективності різних методів орбітальної хірургії.

Дисертацію присвячено вивченню ефективності включення рекомбінантного alpha 2b-інтерферону - лаферону (ІФН) до традиційної схеми лікування хворих на увеальну меланому. Дослідження функціональної активності макрофагів і природних кілерних клітин, а також стану Т-клітинного та гуморального імунітету у 88 хворих на увеальну меланому виявило значні порушення функціонування систем неспецифічного та специфічного імунітету. Включення ІФН до традиційної схеми лікування цих хворих дозволило відновити функціональну активність ефекторних клітин неспецифічного протипухлинного імунітету, а також нормалізувати стан Т-клітинної та гуморальної ланок імунітету. Імунокорекція з використанням ІФН у процесі комплексної терапії супроводжувалась достовірним зниженням відсотку хворих з прогресивним ростом пухлини та достовірним збільшенням швидкості резорбції пухлини, а також запобігала появі ускладнень у вигляді глаукоми та увеїту. Одержані результати свідчать про необхідність включення ІФН до комплексної схеми лікування хворих на увеальну меланому.

Злоякісні епітеліальні новоутворення шкіри повік є локально агресивними пухлинами, вони рідко метастазують і число їх постійно росте. Стратегія лікування формулюється на індивідуальній основі, зважаючи на розмір пухлини, анатомічну локалізацію та структуру зростання. Потрібно враховувати імунний статус і тривалість життя пацієнта. Показник частоти рецидивів злоякісних епітеліальних пухлин шкіри повік у разі кріохірургії склав 4,6 %, що значно менше, ніж за традиційної хірургії (від 7 до 30 %).

Злокачественные эпителиальные новообразования кожи век - это локально агрессивные опухоли, редко метастазируют и число их постоянно растёт. Стратегия лечения определяется индивидуально, учитывая размер опухоли, анатомическую локализацию и структуру роста. Необходимо учитывать иммунный статус и продолжительность жизни пациента. Показатель частоты рецидивов злокачественных эпителиальных опухолей кожи век при криохирургии составил 4,6 %, что значительно ниже, чем при традиционной хирургии (от 7 до 30 %).

Уточнено комплекс значущих клінічних ознак у разі доброякісних меланоцитарних новоутворень кон'юнктиви (відсутність васкуляризації та живильних судин, пігментації та інфільтрації, наявність кіст), який має діагностичну інформативність 63 %, та у разі злоякісних новоутворень (наявність живильних судин, інфільтрації, локалізація на кон'юнктиві та рогівці склери) становить 82 %. Уточнено комплекс значущих клінічних ознак у разі доброякісних епітеліальних новоутворень кон'юнктиви (чарунковата поверхня, відсутність інфільтрації та живильних судин, локалізація на сльозному м'ясці), який має діагностичну інформативність 61 %, у разі злоякісних новоутворень (наявність виразок і горбиста поверхня новоутворення, наявність живильних судин, інфільтрації, васкуляризації, локалізація на кон'юнктиві склери, рогівці та у склепіннях) становить 75 %. Вперше виявлено комплекс значущих цитологічних ознак з використанням удосконаленого способу імпресійної цитології, якими є у разі доброякісних новоутворень кон'юнктиви - розподілення клітин комплексами, у разі злоякісних - наявність лімфоцитарної інфільтрації, ядерного та клітинного поліморфізму, дифузне розподілення клітин. З'ясовано, що інформативність комплексу у разі меланоцитарних новоутворень становить 89 %, у разі епітеліальних - 87 %.

Проведено аналіз комп'ютерно-томографічної симптоматики у 85-ти хворих на пухлини сльозової залози епітеліального генезу (ПСЗЕГ). Виявлено, що у 81,2 % випадків ПСЗЕГ виявляються на комп'ютерній томограмі у вигляді м'якотканинного компонента негомогенної структури. Встановлено, що за злоякісних ПСЗЕГ достовірно частіше уражаються окорухові м'язи та здоровий нерв, та виявляється розповсюдження пухлини в порожнину черепа, скроневу область, придаткові пазухи носу. Визначено, що зовнішня та верхня стінки орбіти у разі ПСЗЕГ уражаються частіше та практично однаково часто за різних гістологічних типів пухлин, але за плеоморфних аденомах це враження спостерігається у вигляді витончення верхньозовнішньої стінки орбіти, а за злоякісних пухлин - у вигляді узурації, витончення та деструкції. За даними денситометричної щільності (ДЩ) пухлини розроблено тест попередньої оцінки злоякісності пухлинного процесу у сльозовій залозі - за значення ДЩ нижче 40 одиниць Хаунсфільда з вірогідністю 88,2 % можливо діагностувати злоякісний характер пухлини.

Проведен анализ компьютерно-томографической симптоматики у 85-ти больных с опухолями слёзной железы эпителиального генеза (ОСЖЭГ). Выявлено, что в 81,2 % случаев ОСЖЭГ определяются на компьютерной томографии в ввиде мягкотканного компонента негомогенной структуры. Установлено, что при злокачественных ОСЖЭГ достоверно чаще поражаются глазодвигательные мышцы и зрительный нерв, наблюдается распространение опухоли в полость черепа, височную область, придаточные пазухи носа. Установлено, что наружная и верхняя стенки орбиты поражаются чаще и практически одинаково часто при разных гистологических типах опухолей, но при плеоморфных аденомах это поражение наблюдается в виде истончения верхненаружной стенки орбиты, а при злокачественных опухолях - в виде узурации, истончения и деструкции. По данным денситометрической плотности (ДП) опухолей разработан тест предварительной оценки характера опухолевого процесса в слёзной железе - при значении ДП ниже 40 единиц Хаунсфильда с вероятностью 88,2 % можно диагностировать злокачественный характер опухоли.

Розроблено новий хірургічний спосіб формування опорно-рухової кукси у разі енуклеації з приводу увеальної меланоми. Наведено нову модель очного протеза для постійної фіксації та методику його імплантації. Вивчено характер змін в імунному стані хворих увеальною меланомою та за субатрофії очного яблука у разі формування опорно-рухової кукси з імплантацією алохряща. На підставі одержаних надано оцінку ефективності запропонованих способів формування опорно-рухової кукси у разі енуклеації й евісцерації та застосування нової фіксаційної моделі очного протеза.

Рассмотрены вопросы развития в эмбриогенезе век и слезоотводящей системы, их строение, опухоли эпидермиса, сальных желез, фиброзной, жировой, нервной тканей. Освещены темы происхождения пегментных новообразований увеального тракта глаза, эмбрионального развития и особенностей строения зрительного нерва.

Изложены сведения об особенностях клинического проявления, макро- и микроскопического строения новообразований глаза, его придатков и глазницы. Уделено внимание изложению об иммуноморфологическом профиле новообразований различной локализации и гистогенеза, их ультраструктурной организации и цитогенетических особенностях. Рассмотрены сведения об особенностях лечебного патоморфоза увеальных меланом при применении органосохраняющих методов лечения.

Встановлено значущі клінічні, інструментальні (комп'ютерна томографія, ядерно-магнітний резонанс), імунологічні та морфологічні ознаки, які дозволяють діагностувати доброякісний або злоякісний характер пухлини та прогнозувати розвиток її рецидиву. Доведено, що тяжкість пухлинного процесу у слізній залозі пов'язана з вираженою імунодепресією. Пухлини слізної залози епітеліального генезу є імунозалежними, про що свідчить порушення імунологічних реакцій, які коригуються індукцією інтерферонів alpha-, beta-, gamma- типів, які стабілізують пухлинний процес, що забезпечує зниження рецидивів пухлин на 20,6 % за п'ятирічного терміну спостереження. На підставі аналізу віддаленних результатів лікування та виживання хворих встановлено прогностичні фактори виживання, що дозволяє оптимізувати тактику лікування та знизити смертність хворих на 33,0 %.