На основі клініко-мікробіологічних і імунологічних методів обгрунтовано необхідність підвищення ефективності профілактики та лікування ранової інфекції в акушерстві на підставі використання медикаментозних засобів і фізичних факторів впливу. Запропоновано методи контролю за перебігом ранової інфекції. Все це в сукупності дозволило знизити частоту і підвищити ефективність лікування інфікованих акушерських травм м'яких тканин пологових шляхів.

Доведено прямий взаємозв'язок (ПВЗ) між наявністю показань до розродження на основі кесаревого розтину (КР) та вихідним станом здоров'я жінок. Визначено рівні кальцію та магнію у тканинах оперованої матки (ОМ) КР. Вивчено ПВЗ між вмістом кальцію і зворотній - магнію в тканинах ОМ КР та екскрецією глікозоаміногліканів. Розкрито особливості клінічного перебігу вагітності за триместрами гестації у жінок з ОМ КР (загроза раннього та пізнього викидня, передчасних пологів (ПЧП), низька плацентація, передчасне часткове відшарування плаценти та плода, неспроможність ОМ КР) у взаємозв'язку з вмістом кальцію, магнію та метаболіту сполучної тканини - глікозоаміногліканів. Проведено оцінювання стану фетоплацентарного комплексу у жінок з ОМ КР, новонародженого у взаємозв'язку з вмістом кальцію, магнію, глікозоаміногліканів й виявлено дисфункцію плаценти, морфофункціональну незрілість плода. Розроблено етіопатогенетично обгрунтований комплекс преконцепційної підготовки та діагностичних, профілактичних, лікувальних заходів протягом гестаційного процесу, що знизило частоту загрози викидня, ПЧП дистресу плода, розриву матки у жінок з ОМ.

Рассмотрены аргументы за снижение общей частоты абдоминального родоразрешения путем внедрения практики ведения вагинальных родов у женщин после кесарева сечения. Показана фактическая динамика показателей родоразрешения женщин с рубцом на матке. Обсуждены возможности прогнозирования состоятельности рубца и значение отдельных клинических признаков.

Проаналізовано основи прогнозування, раціонального клінічного ведення, вибору оптимальних методів розродження та проведення операції кесаревого розтину у жінок з рубцем на матці. Досліджено вплив інфекційної, соматичної і акушерсько-гінекологічної патології, паритету, клінічної акушерської та інтраопераційної ситуації на формування морфофункціональної повноцінності матки. Розкрито інформативні клініко-інструментальні ознаки, діагностичні і прогностичні критерії, що дозволяють прогнозувати утворення повноцінного гістеротомного рубця. На підставі морфологічного аналізу виділено контури васкуляризації матки, особливості регенерації гладких м'язових клітин міометрія в залежності від морфофункціональної повноцінності ділянки гістерорафії та їх взаємовідношення із компонентами мікроциркуляторного русла у ділянках різних рубців. За патоморфологічною структурою охарактеризовано три типи рубців на матці - повноцінний, умовно повноцінний і неповноцінний. Наведено тактику і алгоритми клінічного ведення вагітності та пологів у жінок з рубцем на матці, обгрунтовано окремі хірургічні методики проведення повторного кесаревого розтину і атравматичного інтраопераційного вилучення плода із матки. Доведено, що запропоновані клінічні заходи забезпечують зниження показників материнської і перинатальної захворюваності та смертності, зменшують кількість інтра- та післяопераційних ускладнень і пуерперальних захворювань у породіль.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.227.1

Рубрики:

Пологи після оперативних втручань і травм жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ