Для изучения иммунного статуса при остром гематогенном остеомиелите (ОГО) проведено исследование у 110-ти детей. Установлено, что степень выразительности воспалительного процесса зависит от формы острого гематогенного остеомиелита и связана с цитокиновым дисбалансом Т-хелперов I, II типов с активацией цитокинов клеточного типа и притеснением гуморальных, кроме того, дисрегуляция цитокинов Tх1/Tх2 не зависит от формы ОГО. Граммотрицательная инфекция при ОГО ассоциируется с преимуществом цитокинов клеточного типа и притеснением гуморального, при этом дан дисбаланс при граммотрицательной флоре, связанный с гиперактивацией провоспалительных медиаторов.

На підставі аналізу результатів діагностики та лікування 275-ти дітей віком до 15-ти років, хворих на гострий гематогенний остеомієліт, розроблено метод ранньої діагностики на підставі визначення pH внутрішньокісткового осередку запалення. Відзначено, що pH-метричні дослідження вмісту внутрішньокісткового осередку відтворювали динаміку кістково-гнійної рани, супроводжувались алкалозом, а також довели тісний зв'язок між pH, відсотковим вмістом нейтрофільних гранулоцитів та фазою патологічного процесу. Доведено вирішальну роль пункції осередку ураження в діагностиці інтраосальної стадії, що дає змогу своєчасно провести адекватну патогенетично спрямовану терапію, скоротити терміни перебування хворих у стаціонарі на <$E10~ symbol С ~3,8> ліжко-діб та забезпечує досягнення добрих близьких і віддалених результатів відповідно у 90,9 та 94,4 % випадків.

Розглянуто питання оптимізації діагностики та лікування гострого гематогенного остеомієліту (ГГО) у дітей. Охарактеризовано мікрофлору кістковомозкового каналу та міжм'язового ексудату, основні клінічні зміни у дітей з даною патологією, кількість післяопераційних ускладнень залежно від тяжкості процесу. Упроваджено нові методи лікування гострого гематогенного остеомієліту, що включають застосування йоддицерину для лаважу кістковомозкового каналу, аплікаційний метод застосування йоддицерину, комбіновану лазеротерапію. Виділено критерії ефективності та кратності проведення лаважу кістковомозкового каналу йоддицерином. Визначено показання щодо закриття гнійної рани у дітей з ГГО.

Досліджено питання поширеності, особливості перебігу гострого гематогенного остеомієліту та (ГГО) у дітей Житомирщини, вивчено стан імунологічної реактивності організму протягом усього періоду їх лікування в стаціонарі. Визначено клінічну ефективність застосування ліпосомальних препаратів. Установлено, що ГГО має циклічність у збільшенні кількості хворих дітей через 8 - 9 років. У хворих із забруднених радіонуклідами зон спостережено зміни імунної відповіді на антигенне подразнення, зокрема, у разі слабкої дії - інтенсивна імунна відповідь і навпаки. Доведено, що включення ліпосомальних препаратів до комплексного лікування хворих на ГГО дітей позитивно впливає на скорочення періоду бактеріовиділення із зони ураження, періоду гіпертермії, заживлення післяопераційних гнійних ран, зменшення строків стаціонарного лікування з (<$E43~ symbol С ~4,8>) до (<$E31~ symbol С ~2,9>) ліжко-днів, а також зменшення ускладнень у післяопераційному періоді.

Створено принципово нову експериментальну модель гострого остеомієліту для дослідження змін електрофізіологічних показників тканини кінцівок та визначення їх інформативності для діагностики запального процесу кістки. Вперше встановлено нормальні електрофізіологічні показники тканин кінцівок та їх зміни у разі виникнення остеомієлітичного вогнища. На підставі одержаних результатів вперше розроблено неінвазивний метод ранньої діагностики гострого гематогенного остеомієліту. Досліджено сучасний стан взаємозалежності збудників основного та метастатичних вогнищ. Визначено сезонність захворювання в регіоні та летальність серед хворих септичними формами гострого гематогенного остеомієліту. Вперше розроблено та впроваджено у практику оптимальний комплекс діагностичних та лікувальних заходів за різних форм і стадій септичного процесу у дітей з соматичними формами гострого гематогенного остеомієліту.

Розглянуто питання особливостей перебігу кістково-гнійної інфекції та лікування дітей і підлітків, хворих на хронічний остеомієліт довгих кісток (ХОДК). На підставі клінічних, рентгенологічних та клініко-лабораторних досліджень установлено клініко-рентгенологічні особливості перебігу хронічного травматичного та гематогенного остемієліту в дітей та підлітків, визначено бактеріологічні та серологічні особливості етіології цих форм захворювання. За результатами імунологічних досліджень обгрунтовано показання до застосування тимогену для корекції порушень імунного статусу в дітей та підлітків, хворих на ХОДК. Визначено найбільш ефективні оперативні втручання та обгрунтовано необхідність застосування кісткової аутопластики та білокального методу заміщення дефектів кісток. Удосконалено диференційовану систему комплексного лікування хворих на хронічний травматичний остемієліт довгих кісток у дітей та підлітків із застосуванням кістковопластичних оперативних втручань, яка дала змогу відновити цілість кісток та ліквідувати активний гнійно-некротичний процес у 97,9 % оперованих дітей.

Розглянуто питання септичних форм гострого гематогенного остеомієліту (ГГО) у дітей, зокрема, поширеності та структури захворювання, мікробіологічного моніторингу збудників, симптоматики, ранньої діагностики, комплексного лікування - доопераційної підготовки, оперативних, консервативних, фізіотерапевтичних методів лікування; антибактеріальної та превентивної фунгіцидної терапії; подальшої реабілітації хворих. Наведено результати експериментальних та клінічних досліджень, описано новий метод ранньої неінвазивної діагностики захворювання. Викладено біофізичну модель процесів, що протікають у тканинах неураженої кінцівки та за наявності остеомієлітичного вогнища. Подано характеристику антибактеріальних та фунгіцидних препаратів, що застосовуються під час лікування септичних форм ГГО у дітей.

Рассмотрены вопросы септических форм острого гематогенного остеомиелита (ОГО) у детей, в частности, распространенности и структуры заболевания, микробиологического мониторинга возбудителей, симптоматики, ранней диагностики, комплексного лечения - дооперационной подготовки, оперативных, консервативных, физиотерапевтических методов лечения; антибактериальной и превентивной фунгицидной терапии; дальнейшей реабилитации больных. Приведены результаты экспериментальных и клинических исследований, описан новый метод ранней неинвазивной диагностики заболевания. Изложена биофизическая модель процессов, протекающих в тканях непораженной конечности и при наличии остеомиелитического очага. Дана характеристика антибактериальных и фунгицидных препаратов, применяемых при лечении септических форм ОГО у детей.

Проведено аналіз результатів мікробіологічних досліджень у 103-х дітей та підлітків, хворих на хронічний післятравматичний остеомієліт довгих кісток. Збудниками гнійно-некротичного захворювання були S.aureus, P.aeruginose та P.mirabilis переважно у монокультурах. Встановлено взаємозв'язок між формою, локалізацією остеомієліту та характером мікрофлори. Одержані дані свідчать про більшу ймовірність ендогенного інфікування переломів.

Освітлено результати діагностики 22 новонароджених, які перенесли гострий гематогенний остеомієліт, на базі хірургічного відділення N 1 та відділення патології новонароджених Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні за період з 2004 по 2010 рр. Дана патологія залишається актуальною, незважаючи на значні досягнення медичної науки, без тенденції до зменшення частоти захворювання.

За проведеним клініко-статистичним аналізом 27477 історій хвороб дітей з гнійно-запальними захворюваннями виявлено присутність гострого гематогенного остеомієліту (ГГО) в структурі гнійної патології. Визначено частку ГГО кісток кульшового суглобу в новонароджених серед всіх остеомієлітів. Встановлено рівень захворюваності дитячого населення Вінниччини на ГГО.