Уперше на підставі вивчення морфофункціональних змін у дітей зі стенозом стравоходу (СС) визначено загальні та відмінні зміни залежно від походження, а також особливості цієї патології, що дало змогу розробити нові принципи її лікування. Установлено, що запалення й аутоімунні реакції організму, що мають прояв у змінах тканин стравоходу, є патогенетичними чинниками розвитку СС. На підставі даних вивчення характеру динаміки даної реакції та залежно від часу перебігу захворювання й органічних змін у стравоході визначено раціональні строки проведення радикального оперативного втручання. Вивчено закономірності формування контрактури стравоходу за його рубцевих змін у дітей залежно від часу перебігу та походження захворювання. Запропоновано спосіб її корекції. Визначено роль шлунково-стравохідного рефлюксу у формуванні СС різного походження. Наведено способи запобігання йому та лікування залежно від чинника виникнення. Проаналізовано ефективність використання мініінвазивних методів у відновленні прохідності стравоходу у разі СС у дітей, установлено їх недоліки та переваги. Розроблено диференційований підхід до їх застосування у дитячому віці залежно від виявлених морфофункціональних особливостей патології. Створено новий спосіб ступінчатої міотомії та доведено його переваги у разі проведення хірургічного лікування СС, а також спосіб накладання адаптаційного шва під час виконання сегментарної резекції стравоходу у дітей. Уперше визначено показання до хірургічного лікування СС різної етіології у дітей, базуючись на концепції збереження власного стравоходу.