В ранньому терміні антемортального періоду безпосередньо після травми, у випадку смерті за короткий проміжок часу (від декількох до десятків хв) та через 1 - 2 год після неї визначено кількісний вміст катехоламінів в лікворі для встановлення тривалості її перебігу. У трупів осіб, які померли внаслідок травмування, під час проведення судово-медичного дослідження шляхом субокцитіпальної пункції відбирали ліквор. Зразки об'єднували в групи залежно від тривалості вмирання. Катехоламіни визначали за допомогою тонкошарової хроматографії на пластинах Sorbifil. Кількісний вміст визначали за допомогою розробленої програми та запатентованого способу (Патент на корисну модель № 54582, зареєстрований 10.11.2010 р.), за якого програмно автоматично визначається площа плями дослідженої речовини на хроматограмі після її сканування у порівнянні з площею плями стандарту. Встановлено, що у порівнянні з групою контролю (померлі внаслідок ішемічної хвороби серця) у осіб, які померли за короткий проміжок часу, вміст адреналіну та норадреналіну статистично відрізняється (p << 0,02) та не відрізняється у тих, хто помер через 1 - 2 год (p >> 0,05). У випадках, коли травматичний генез смерті не викладає сумнівів, вміст адреналіну у осіб, які померли через короткий проміжок часу у порівнянні з померлими через 1 - 2 год, статистично не відрізняється (p >> 0,05). Однак, існує статично достовірна різниця вмісту норадреналіну в даних групах (p << 0,05).

Запропоновано судово-медичні критерії, що базуються на цитофотометричному визначенні зміни вмісту білків у саркоплазмі м'язових волокон (ШІК-реакція) і колагену I-го типу в дермі ушкодженої шкіри протягом першої доби після травмування. На основі значень відносного показника люмінесцентного свічення в зажиттєвих механічних ушкодженнях шкіри виділено 4 часових періоди протягом першої доби після травми.

Викладено результати статистичного аналізу випадків летальної черепно-мозкової травми у м. Дніпропетровськ за 2010 р., а також наведено приклади з практики, що відображають недоліки краніографії, які призводять до розходження клінічного та судово-медичного діагнозів при черепно-мозковій травмі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р811.241 + Р811.243

Рубрики:

Види пошкоджень за їх значенням в судово-медичній експертизі

Судово-медичне дослідження (експертиза) смертельних пошкоджень

Шифр НБУВ: Ж100472 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Мета дослідження - в ранньому терміні антемортального періоду визначити діагностичні критерії для встановлення травматичного генезу смерті та тривалості її перебігу з врахуванням двохсигмального відхилення від середнього значення кількісного вмісту адреналіну та норадреналіну в лікворі. Катехоламіни визначали за допомогою тонкошарової хроматографії на пластинах Sorbifil. Кількісний вміст - за допомогою розробленої програми та запатентованого способу (Патент на корисну модель № 54582, зареєстрований 10.11.2010 р.), за яким програмно автоматично визначається площа плями дослідженої речовини на хроматограмі після її сканування у порівнянні з площею плями стандарту. Встановлено, що кількісний вміст адреналіну в лікворі понад 88,96 нг/мл, а норадреналіну понад 99,49 нг/мл у порівнянні з контролем (раптова смерть) може вказувати, що смерть настала внаслідок травми. У випадках, коли травматичний генез смерті не викладає сумнівів, вміст адреналіну у межах від 127,52 до 190,73 нг/мл та норадреналіну від 159,07 до 345,1 нг/мл вказує, що смерть настала через короткий проміжок часу.

Вперше за комплексом метаболічних змін в організмі, а саме за кількісним вмістом біологічно-активних речовин, які беруть участь у перебігу стрес-реакції при смертельному травматичному ураженні, доведено можливість судово-медичної діагностики зажиттєвої реакції організму на травму. Вперше на основі комплексного визначення вмісту гістаміну та серотоніну в перикардіальній рідині та лікворі, адреналіну та норадреналіну в наднирниках, лікворі, перикардіальній рідині, середніх молекул в легенях, перикардіальній рідині, лікворі трупів осіб, смерть яких настала від механічної травми, доведено можливість встановлення тривалості перебігу травматичного процесу в ранній термін антемортального періоду. Вперше вивчено зміни у метаболізмі холестерину й ефірів холестерину наднирників під час розвитку стрес-реакції в динаміці раннього післятравматичного процесу. Вперше розкрито діагностичне значення показників - холестерину, ефірів холестерину, а також стероїдних гормонів: кортизолу, кортизону та кортикостерону в корі наднирників для обгрунтування тривалості перебігу травматичного процесу в ранній термін антемортального періоду. Вперше на підставі виявлення динамічних змін кількісного вмісту біологічно-активних речовин у тканинах і рідинах трупа розроблено діагностичний алгоритм для встановлення давності травми. Вперше розроблено методологію використання комп'ютерних технологій для кількісного визначення вмісту біологічно-активних речовин шляхом тонкошарової хроматографії. Вперше обгрунтовано можливість встановлення травматичного генезу смерті на підставі комплексного аналізу вмісту біологічно-активних речовин у тканинах і рідинах трупа.

Показано можливості використання тетразолію нітросинього для макроскопічної гістохімічної диференціації прижиттєвих і постмортальних ушкоджень м'яких тканин у ході проведення судово-медичної експертизи трупів. Візуальні результати підтверджено змінами оптичної щільності гомогенату тканин після експозиції його у розчині тетразолію нітросинього (n-НСТ). Отримані результати свідчать про умови та можливість практичного використання індикаторної реакції із n-НСТ для встановлення зажиттєвого або посмертного характеру травматичних змін.

Показана возможность использования тетразолия нитросинего для макроскопической гистохимической дифференциации прижизненных и постмортальных повреждений мягких тканей в ходе проведения судебно-медицинской экспертизы трупов. Визуальные результаты подтверждены изменениями оптической плотности гомогената тканей после экспозиции его в растворе тетразолия нитросинего (n-НСТ). Полученные результаты свидетельствуют об условиях и возможности практического использования индикаторной реакции с n-НСТ для установления прижизненного или посмертного характера травматических изменений.