Розглянуто питання ідентифікації особи в судовій медицині на основі ПЛР-аналізу геномної ДНК кісткової тканини. Проведено порівняльний аналіз основних методів виділення ДНК зі кісткової тканини та її ампліфікації. Розроблено методологічні аспекти проведення судово-медичного молекулярно-генетичного дослідження, об'єктом якого є кісткова тканина різного структурного типу та ступеня збереження. Запропоновано модифікації основних етапів виділення геномної ДНК з тканини кісток, узятих від гнильно змінених, ексгумованих, скелетованих, підданих дії високих температур трупів. Розроблено принципи й умови ПЛР-типування виділеної ДНК кісткової тканини. Запропоновано методичні рекомендації з відбору, підготовки й умов зберігання кісткового біоматеріалу. Розроблено практичні рекомендації з проведення судово-медичної молекулярно-генетичної ідентифікаційної експертизи за кістковими залишками. Модифіковані протоколи виділення ДНК з кісткової тканини та її ПЛР-типування впроваджено у практику судово-медичної експертизи різних регіонів України.

Мета роботи - пошук єдиної уніфікованої методики визначення біологічного віку особи у програмі дентального статусу, спрямований на одержання найбільш наближених до істинних показників. Шляхом використання морфологічних і рентгенографічних методів визначення дентального віку особи проведено порівняльну характеристику віку пацієнтів університетської стоматологічної поліклініки УжНУ та обрано найбільш раціональний і точний метод за Кvaal et al. з можливістю використання цифрових ортопантомограм. Результати порівняльного аналізу використання стандартної методики за Kvaal et al. та вдосконаленої методики виявили, що з незміненими коефіцієнтами та без врахування змін твердих тканин зубів та пульпи у випадку патологічної стертості надає величину похибки в середньому 28 - 50 %, тоді як вдосконалена методика - не більше 23 %. Використання наведених методик визначення віку у дорослих за одонтологічним статусом зберігає свою актуальність у програмі дентального статусу, оскільки вони надають змогу визначити вік особи навіть у разі невеликої кількості інтактних зубів, а за умови подальшого їх вдосконалення можливе широке їх використання не тільки у разі фізіологічно здорового зубощелепного апарата, а й за наявності патологій.

Наведено експертні критерії аналізу стоматологічного статусу, алгоритм формування висновків, ідентифікації особи. Мета: вибір критеріїв оцінки ймовірності збігу окремих деталей зубощелепного апарата для ідентифікації особи. Для вивчення та обробки статистичних даних використовувалась комбінація окремих деталей зубів, зубощелепного апарата, математична обробка ймовірних збігів для запобігання помилковій ідентифікації та толерантного формування порівняльного звіту. Показано, що судові одонтологи користуються різними висновками: одні розрізняють ідентичність і відсутність ідентичності, інші намагаються з'ясувати, наскільки вірогідною є ідентичність. Запропоновано думку, що останній підхід є найкращим, і його реалізація можлива таким чином: ідентичність встановлена - ймовірність, що інша особа має ті самі риси настільки мала, що її можна виключити; ідентичність імовірна - одонтологічний доказ сильний, проте потребує підтримки іншими доказами, як наприклад, фізичні риси, технічні дані та/або інша інформація для ідентифікації; ідентичність можлива - необхідно знайти інші переконливі докази ідентичності.

10 - 12 листопада 2015 р. у м. Дніпропетровськ відбувся "1й Семінар з судово-медичної ідентифікації людини під час збройних конфліктів та катастроф", який був організований Делегацією Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) в Україні та Асоціацією судових медиків України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х894.9(4УКР)16 + Ц7(4УКР)6:9 + Р811.435

Рубрики:

Криміналістика окремих країн

Тил і постачання збройних сил

Ідентифікація трупа

Шифр НБУВ: Ж100472 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України