Проанализирована роль интеллектуального фактора в зарождении экономических кризисов и в преодолении их препятствий. Доказана определяющая роль образования и науки в воспроизводстве интеллектуального потенциала и воссоздании предпосылок для экономического прогресса в посткризисный период. Рассмотрены методы интеллектуального обеспечения разных жизненных сфер человечества. Приведены прогнозы глобальной конкуренции в мировой экономике. Описана антикризисная технология в контексте теории и мировой практики реструктуризации предприятий. Освещены идеи развития валютных отношений в периоды кризисов и экономической нестабильности.

Висвітлено теоретико-методологічні та прикладні проблеми формування, розробки, концептуального моделювання та регулювання системи інтелектуального забезпечення (ІЗ) інноваційного розвитку економіки регіону. Розкрито сутність, роль і значення ІЗ в процесі інноваційного розвитку регіону. Визначено особливості економіки знань, що зумовлюють підвищення ролі інтелектуальних ресурсів і необхідність розвитку системи ІЗ інноваційного розвитку регіональної економіки. Розроблено концепцію ІЗ інноваційного розвитку економіки регіону. Обгрунтовано методичні підходи до аналізу й оцінювання даного забезпечення та його складових. Запропоновано кластерні моделі та програму ІЗ інноваційного розвитку регіональної економіки. Визначено основні напрями розвитку університетів як фундаментальної основи формування інноваційного суспільства.

Здійснено дослідження онтології та гносеології поняття та категорії інтелектуального потенціалу суспільства з огляду обгрунтування його як важливого чинника розвитку економіки постіндустріального типу (ПІТ). Розкрито механізм дії інститутів духовно-інтелектуальної сфери економіки людиноцентричного типу як важливої частини базової моделі розвитку постіндустріального суспільства. Узагальнено та систематизовано чинники трансформації та використання інтелектуального потенціалу України. Надано рекомендації щодо складу чинників стратегічного розвитку інтелектуального потенціалу України у формуванні економіки ПІТ. Визначено завдання інститутів влади та інституціональний інструментарій метасоціальної системи як засобів розвитку в Україні інноваційної економіки.

Наведено результати науково-дослідних робіт щодо основних принципів і підходів ініціативної інтелектуальної творчої діяльності індивідів як основи соціально-економічного розвитку. Розкрито концептуальні підходи щодо нової парадигми відносин суспільного розвитку та соціально-економічних перетворень в Україні. Визначено шляхи та підгрунтя вдосконалення господарського механізму на принципах зростання.

Приведены результаты научно-исследовательских работ относительно основных принципов и подходов инициативной интеллектуальной творческой деятельности индивидов как основы социально-экономического развития. Раскрыты концептуальные подходы относительно новой парадигмы отношений общественного развития и социально-экономических превращений в Украине. Определены пути и подпочва совершенствования хозяйственного механизма на принципах роста.

Визначено провідну роль інтелектуального потенціалу як чинника людського розвитку. Розраховано та відображено взаємозв'язок між інноваційною діяльністю підприємств, регіональним індексом людського розвитку та регіональним валовим продуктом. Визначено закономірність економічного зростання та шляхи вирішення проблем, які стосуються вдосконалення умов формування та використання інтелектуального потенціалу.

Розглянуто рівень розвитку інтелектуального капіталу та його складових елементів (людський капітал, структурний капітал і маркетинговий капітал). Наведено методологію оцінювання інтелектуального капіталу та його складових елементів (людський капітал, структурний капітал та маркетинговий капітал). З'ясовано, що виробнича функція має механізм економічного зростання, який залежить від упровадження стратегії економічного розвитку.

Розглянуто теоретико-методологічні та прикладні положення щодо формування, розробки, концептуального моделювання та регулювання системи інтелектуального забезпечення інноваційних процесів в регіоні. Визначено сутність, роль і значення інтелектуального забезпечення в процесі інноваційного розвитку регіону, а також специфічні особливості економіки знань, що зумовлюють підвищення ролі інтелектуальних ресурсів і необхідність розвитку системи інтелектуального забезпечення інноваційних процесів у регіоні. Розроблено Концепцію інтелектуального забезпечення інноваційних процесів в регіоні, розглянуто методичні підходи до їх аналізу й оцінювання. Проаналізовано стан і тенденції розвитку їх складових, проведено оцінкювання й аналіз асиметрії інтелектуального забезпечення інноваційних процесів у регіонах України. Запропоновано кластерні моделі та розроблено програму інтелектуального забезпечення інноваційних процесів у регіоні. Показано основні напрямки розвитку університетів у процесі інтелектуального забезпечення інноваційних процесів у регіоні.

Досліджено теоретико-методологічні аспекти удосконалення господарської діяльності підприємств на засадах інтелектуалізації, зміст яких передбачає обгрунтування доцільності та передумов, а також застосування методів, технологій та моделей, спрямованих на використання людського інтелекту як головного фактора результативного та ефективного господарювання. Запропоновано розглядати персонал як основу формування рівня інтелектуалізації діяльності підприємства. Доведено, що результати господарської діяльності - це наслідок зростання (зниження) частки інтелекту в реалізації бізнес-процесів.

Запропоновано теоретичне обгрунтування та методологічні підходи щодо організації діяльності підприємств на засадах інтелектуалізації. Визначено передумови й очікувані наслідки, запропоновано технології, інструменти та моделі інтелектуалізації діяльності підприємств. Аналіз та оцінювання рівня інтелектуалізації діяльності нафтогазових підприємств надали змогу встановити, що персонал суб'єктів господарювання нафтогазового комплексу (НГК) України володіє значним потенціалом для зростання частки інтелекту. Головною проблемою підвищення рівня інтелектуалізації у нафтогазовій галузі слід вважати різну орієнтованість управлінських дій у сфері галузевої освіти, науки, виробництва та розвитку персоналу щодо забезпечення взаємних цілей. Доведено, що запропоновані заходи комплексного характеру та локальні зміни на рівні окремих суб'єктів господарювання нададуть змогу підвищити рівень інтелектуалізації діяльності як окремих підприємств, так і НГК України загалом, активізувати процеси, пов'язані з ефективним використанням інтелектуальних ресурсів галузі.