Проаналізовано зміст і обсяг поняття "документ", його співвідношення з поняттям "книга".

Розглянуто взаємозалежність феномену Книги та сприймання Часу на фоні змін типів культур.

Розглянуто відмінності документа та книги з застосуванням комунікативного підходу, визначено поняття "динамічний" та "статичний" документи.

Запропоновано новий історико-джерелознавчий підхід з широких загальнокультурологічних та книгознавчих позицій до української книги в історичному аспекті від рукописного до друкованого варіанта.

Розглянуто питання теорії документа та книги (як його різновид), грунтуючись на засадах теорії соціальної комунікації: історичний розвиток значень поняття "документ", визначення документа на підставі теорії соціальної інформаційної комунікації, функції та властивості документа, типологічну класифікацію документа за різними ознаками, функціональне призначення книги. Наведено детальну характеристику документа та книги, розглянуто їх місце у системі соціальних комунікацій, завдяки чому аргументовано визначення об'єкта бібліографії та утвердження її документографічно-книгознавчої концепції.

Розглянуто книжкову комунікацію в теоретичному, історичному та прогностичному аспектах. Доведено, що подолання технічних, соціальних і психологічних бар'єрів на шляху руху повідомлення від автора до читача можливе лише за умови взаємопов'язаного розвитку книжкової й електронної комунікації. Обгрунтовано, що книжкова комунікація завдяки своїм унікальним комунікативним властивостям здатна інтегрувати в новий електронний комунікаційний простір, активно впливаючи на конфігурацію інших видів соціальної комунікації. Розглянуто еволюцію структури книжкової комунікації та функцій її головних компонентів (автора, читача, посередників, книги). Виявлено основні трансформації, що відбуваються з ними в новому комунікативному середовищі. Запропоновано концептуальну модель розвитку системи книжкової комунікації в сучасному комунікаційному просторі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т211(4Укр) + Ч611.0

Рубрики:

Джерелознавство

Загальні питання книгознавства

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4*03 + Ч611.0

Рубрики:

Загальні питання книгознавства

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч733(4УКР) + Ч611.0

Рубрики:

Історія бібліотечної справи

Загальні питання книгознавства

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч611.0

Рубрики:

Загальні питання книгознавства

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано сутність терміна "провенієнція" в процесі вивчення власницької належності книги. Висвітлено основні історичні чинники формування значення цього терміна в книгознавстві та роль вивчення провенієнцій у реконструкції бібліотечних колекцій.

Зроблено огляд дискусії щодо складу і структури книгознавства. Підкреслено важливість дискусії як форми наукової комунікації. Зазначено, що активізація наукових комунікацій, розширення їх меж буде сприяти розвитку книгознавчої думки, а наукові дискусії мають виконувати роль каталізаторів.

Аргументирован тезис о том, что книговедческая отрасль, связанная с изучением книжных памятников (редких и ценных книг), вступила в такой период своего развития, когда разноаспектные исследования и накопленный огромный эмпирический материал приобрели самодостаточное значение и требуют теоретико-методологической разработки, обобщения и трансформирования в теоретическое знание. Оно объективно формируется, основываясь на значительных наработках библиотекарей, библиофилов, архивистов, музейщиков и имеет тенденцию в перспективе выделиться в отдельную специальную историческую дисциплину. Предложен новый термин для этой дисциплины, которая призвана объединять научные разработки и обобщать практический опыт работы с редкими и ценными книгами (книжными памятниками) в единый комплекс знаний - книжное памятниковедение. Определено место книжного памятниковедения в системе знаний с одной стороны как книговедческой дисциплины, а с другой стороны - как части памятниковедения, поскольку книги, особенно рукописные, старопечатные, редкие и ценные издания ХІХ - ХХ вв. являются памятниками истории и культуры. Отмечено, что книжное памятниковедение должно включать соответствующий понятийный аппарат, критерии определения и экспертизы книжных памятников, специфику их библиографического и книговедческого описания, информационного раскрытия, особенности адекватного хранения, правовое регулирование этих вопросов и др.