Мультимедійні технології поєднують пізнавальну, наукову, культурологічну, антропологічну, навігаційну та комунікаційну функції, що розширює можливості системи науково-освітніх комунікацій, а саме: інформаційне середовище науки й освіти набуває ознак нелінійного інформаційно-когнітивного середовища; мультимедіа створює підгрунтя для розгортання інтелектуальної діяльності сучасних інформаційно-бібліотечних структур, орієнтує їх на опанування нових технологій роботи й аналізу змісту електронних ресурсів; когнітивні можливості мультимедіа розкриваються шляхом доповнення логіко-структурних елементів образно-інтуїтивними засобами, що сприяє розвиткові пізнавальної діяльності науковців і освітян; для мультимедійних продуктів характерним є багатовимірність доступного знакового простору, наявність внутрішніх і зовнішніх (з іншими електронними виданнями) динамічних зв'язків, забезпечення інтерактивної роботи.

Мультимедиационные технологии объединяют познавательную, научную, культурологическую, антропологическую, навигационную и комуникационную функции, что расширяет возможности системы научно-образовательных комуникаций, а именно: информационная среда науки и образования приобретает признаки нелинейной информационно-когнитивной среды; мультимедиа создает основы для развертывания интеллектуальной деятельности современных информационно-библиотечных структур, ориентирует их на овладевание новых технологий работы и анализу содержания электронных ресурсов; когнитивные возможности мультимедиа раскрываются путем дополнения логико-структурных элементов образно-интуитивными средствами, что способствует развитию познавательной деятельности работников науки и образования; для мультимедийных продуктов характерным является многоизмеряемость доступного знакового пространства, присутствие внутренних і внешних (с другими электронными изданиями) динамических связей, обеспечение интерактивной работи.

Досліджено питання створення та розвитку інформаційно-бібліотечного комплексу з метою забезпечення високого рівня інформаційного обслуговування на ринку інформації та інформаційних послуг. Вивчено можливість формування даного комплексу на основі реально існуючих бібліотек. Розроблено моделі виробничої програми комплексу, модель визначення потреби у виробничих ресурсах, змодельовано основні напрямки діяльності та розвитку комплексу, формалізовано залежність між його ціновою політикою та результатами його діяльності, розроблено методики оцінки ризику та основних економічних показників господарської діяльності інформаційно-бібліотечного комплексу, вдосконалено організацію пошуку інформації, представлено оптимальну форму надання інформації - гіпертекстову модель.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.036

Рубрики:

Бібліотечна справа в системі інформаційно-комунікативних служб

Шифр НБУВ: Ва722432 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено роль публічних бібліотек та освітніх закладів у створенні багатокультурного суспільства в Україні, вихованні толерантності та духовного світогляду у молоді. Проаналізовано просвітницьку діяльність бібліотек щодо поширення ідей толерантності, міжкультурну взаємодію як фактор гармонізації міжнародних взаємовідносин. Визначено шляхи підвищення рівня правової освіти бібліотек України.

Розкрито зміст поняття "консолідована інформація", висвітлено напрями розвитку та застосування даної інформаційної технології. Проаналізовано особливості перетворення інформації для кожної групи потенційних споживачів, залучення бібліотек до створення інформаційного продукту нового покоління.

Подано теоретичне обгрунтування інформаційної аналітики в структурі діяльності бібліотек України за умов інтелектуалізації соціокомунікаційних відносин в суспільстві. Проаналізовано джерела становлення інформаційно-аналітичної діяльності в бібліотечній сфері. Визначено онтологічну та концептуальну специфіку інформаційно-аналітичної діяльності в бібліотеці, її зміст, характер, технології та організаційні засади. Охарактеризовано ресурси інформаційно-аналітичної діяльності в бібліотеках, зокрема, інформаційні, організаційно-технологічні, методичні та кадрові. Увагу приділено інформаційно-аналітичному забезпеченню суспільних підсистем у бібліотеках. Окреслено тенденції розвитку інформаційно-аналітичної діяльності в бібліотечно-інформаційній сфері, акцентовано на питаннях впровадження інтелектуальних технологій інформаційно-аналітичної діяльності.

Розкрито участь бібліотек та їх інформаційно-аналітичних структур у процесах політичної комунікації. Проаналізовано можливості бібліотечних установ у оптимізації та підвищенні ефективності даних процесів з метою забезпечення стабільного розвитку держави та суспільства. Розглянуто соціально-політичний й інформаційний аспекти політичної комунікації, особливості її функціонування, закономірності та тенденції розвитку. Висвітлено пріоритетні напрями розвитку діяльності бібліотек у системі політичної комунікації. Досліджено інформаційно-комунікативний потенціал у процесі демократизації. Увагу приділено оптимізації діяльності інформаційно-аналітичних структур бібліотек у забезпеччені їх ефективного функціонування в системі політичної комунікції.

Вивчено розвиток інформаційно-комунікаційних технологій у сучасній бібліотеці. Розглянуто сучасні бібліотеки в системі зазначених технологій. Розкрито специфіку інформаційно-аналітичного забезпечення управлінських структур у практиці діяльності Служби інформаційного-аналітичного забезпечення органів державної влади Національної бібліотеки України імені В. В. Вернадського. З'ясовано роль електронних бібліотек в інформаційно-аналітичному забезпеченні сучасних користувачів. Визначено перспективи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у бібліотечних установах - сучасних інформаційних центрах.

Висвітлено участь бібліотек і їх інформаційно-аналітичних підрозділів у забезпеченні інформаційного супроводу процесів управління суспільним розвитком. Проаналізовано досвід функціонування бібліотечних структур у системі політико-комунікаційних взаємодій за різних соціально-економічних і суспільно-політичних умов. Обгрунтовано можливості бібліотек у забезпеченні інформаційного підгрунтя прийняття управлінських рішень. Розкрито специфіку їх функціонування як інформаційної бази, каналу та суб'єкта політичної комунікації.

Визначено головні моменти розвитку світового інформаційного та інтелектуального потенціалу, які супроводжують поступовий рух суспільства інформаційного до суспільства, побудованого на знаннях, та роль бібліотек як ланок інформаційного суспільства. Проаналізовано співвідношення попиту читачів на друковані і електронні книги. Розкрито інновації в електронній книзі, зокрема, віджети та нові моделі підкастингів. Висвітлено проблеми з книжкового бізнесу, які потребують взаємодії видавців і бібліотек. Висвітлено нову послугу європейських бібліотек - "живі книги". Акцентовано увагу на досягненнях засобів мініатюризації ІКТ, критеріях оцінювання розвитку ІКТ індекс e-readiness (індекс готовності суспільства до електронних технологій і електронного оточення). Досліджено головні проблеми розвитку ІКТ: загроза настання інформаційного безладу, нерівномірність розширення цифрового простору. Прокоментовано основні компоненти прогнозу стосовно головних технологій (соціотехнологічних блоків) на 2008 - 2018 рр., зробленого директором Центру цифрової трансформації при Університеті штату Пенсільванія (США). Виділено системні рішення і технології, важливі для бібліотечно-інформаційного простору: тенденція комунікативності (мобільний телефон - смартфон - iPhone - ЕПЧ - ноутбук), відкриті соціальні мережі, нові веб-додатки, підвищення уваги до захисту інформації, семантична мережа.

Определены главные моменты развития мирового информационного и интеллектуального потенциала, которые сопровождают постепенное движение общества информационного к обществу, построенному на знаниях, и роль библиотек как звеньев информационного общества. Проанализировано соотношение спроса на печатные и электронные книги. Раскрыты инновации в электронной книге - виджеты и новые модели подкастингов. Рассмотрены проблемы развития книжного бизнеса и взаимодействия издателей и библиотек. Освещена новая услуга в библиотеках Европы - "живые книги". Акцентировано внимание на: достижениях в миниатюризации способов ИКТ, критериях оценивания развития ИКТ - индекс e-readiness (индекс готовности общества к электронным технологиям и электронному окружению). Исследованы проблемы развития ИКТ: угроза наступления информационного беспорядка, неравномерность расширения цифрового пространства. Прокомментированы основные компоненты прогноза относительно главных технологий (социотехнологических блоков) на 2008 - 2018 гг., сделанного директором Центра цифровой трансформации при Университете штата Пенсильвания (США). Выделены системные решения и технологии, актуальные для библиотечно-информационного пространства: тенденция коммуникативности (мобильный телефон - смартфон - iPhone - ЭПЧ - ноутбук), открытые социальные сети, новые веб-приложения, повышение внимания к защите информации, семантическая сеть.

In the first part of the report delivered at the annual conference in the Crimea, the role of the traditional and electronic book under modern conditions and the role of technical progress, the information-communicative technologies, technical superinnovations in overcoming information expansion in particular, are being elucidated.

Під такою назвою 20-22 жовтня 1998 р. в Києві у Національній парламентській бібліотеці України (НПБУ) відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція. На ній розглядались проблеми державної політики щодо повернення культурних цінностей, зокрема книжок, формування стратегії розвитку бібліотеки в умовах ринку, сучасних інформаційно-бібліотечних технологій, соціології та психології бібліотечної справи. Повідомлялось про розробку Державної програми автоматизації бібліотек України, про основні пріоритети Міжнародного фонду "Відродження" щодо підтримки бібліотечно-інформаційної діяльності в Україні, про сучасні тенденції розвитку бібліотечної справи в Німеччині та ін.

Висвітлено питання розвитку інформаційних технологій, створення та розповсюдження баз даних науково-технічної інформації у світі та в Україні зокрема. Проаналізовано початкові етапи інформаційної революції, сучасний стан інформаційного забезпечення суспільства. У цьому аспекті розглянуто створення Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України спільно з Національною бібліотекою України ім. В.І.Вернадського Українського реферативного журналу "Джерело", додатком до якого у 2001 р. заплановано випуск підсумкового річного компакт-диску. Відзначено наявність в Україні достатнього наукового потенціалу для участі у процесі інформатизації суспільства та перетворенні бібліотек на сучасні інформаційні центри.

Розглянуто особливості становлення сучасної системи соціальних інформаційних комунікацій (СІК) у контексті розвитку інформатизації в Україні. Показано роль і значення СІК в еволюції суспільства. Запропоновано класифікацію СІК за специфікою використання ресурсів, рівнем узагальнення пізнавальної діяльності. Зазначено, що тенденція до об'єднання інформаційних ресурсів бібліотек і інших інформаційних структур встановлює нові можливості поряд із вдосконаленням технологій інформаційного виробництва для розвитку соціальних структур українського суспільства, продуктивного співробітництва із зарубіжжям.

Рассмотрены особенности становления современной системы социальных информационных коммуникаций (СИК) в контексте развития информатизации в Украине. Показаны роль и значение СИК в эволюции общества. Предложена классификация СИК по специфике использования ресурсов, уровню обобщения познавательной деятельности. Указано, что тенденция к объединению информационных ресурсов библиотек и других информационных структур устанавливает новые возможности с учетом усовершенствования технологий информационного производства для развития социальных структур украинского общества, продуктивного сотрудничества с зарубежьем.

Розкрито зміст поняття "інформаційний суверенітет" (ІС). Показано значення ІС для теоретичного обгрунтування перспектив розвитку сучасної бібліотечної діяльності. Проаналізовано законодавчі акти, закони для забезпечення ІС, зокрема, "Про інформаційний суверенітет та інформаційну безпеку України", "Про телебачення і радіомовлення", "Про авторське право та суміжні права". Увагу приділено інформаційним методикам, розробленим на підставі використання змісту поняття ІС, які сприятимуть чіткій структуризації вітчизняних інформаційних масивів, організації їх ефективного використання з урахуванням специфічних запитів соціальних структур сучасного суспільства, а у бібліотечній діяльності - реалізації заходів щодо організації безпеки бібліотечних фондів, їх постійного поповнення за рахунок вітчизняного творення інформації та відбору необхідної українському суспільству інформації з ресурсів глобального інформаційного простору.

Висвітлено основні напрями розвитку та вдосконалення діяльності інформаційно-аналітичних структур бібліотек, поглиблення міжбібліотечної кооперації, а також шляхи підвищення ефективності функціонування бібліотек як універсальних інформаційних центрів у сфері забезпечення науково-інформаційного супроводу суспільних перетворень. Показано місце бібліотек у системі соціальних інформаційних комунікацій, визначено роль бібліотечних установ у процесі впровадження в Україні моделі сталого інноваційного розвитку, інформаційно-аналітичного забезпечення державної інноваційної політики. Увагу приділено потенціалу наукових бібліотек, забезпеченню інформаційних запитів користувачів довідково-інформаційними ресурсами, специфіці бібліографічного інформування за умов поширення електронних технологій.

Освещены основные направления развития и усовершенствования деятельности информационно-аналитических структур библиотек, углубления межбиблиотечной кооперации. Рассмотрены пути повышения эффективности функционирования библиотек как универсальных информационных центров в сфере обеспечения научно-информационного сопровождения общественных преобразований. Показано место библиотек в системе социальных информационных коммуникаций, определена роль библиотечных учреждений при внедрении в Украине модели устойчивого информационного развития, информационно-аналитического обеспечения государственной инновационной политики. Внимание уделено потенциалу научных библиотек, обеспечению информационных запросов пользователей справочно-информационными ресурсами, специфике библиографического информирования в условиях распространения электронных технологий.

Розглянуто трансформаційні процеси у бібліотеках за умов переходу від індустріального суспільства до суспільства знань. Проаналізовано сектор інформаційних послуг з точки зору його розширення, отримання доступу до національних та світових інформаційних електронних ресурсів. Обгрунтовано доцільність використання у бібліотечно-інформаційній діяльності елементів ринкових відносин. Наголошено на необхідності впровадження в бібліотечну справу передових надбань сучасного менеджменту.

Проаналізовано концептуальні розробки сучасних стратегій та моделей розвитку як бібліотечно-інформаційної сфери, так і окремих бібліотечно-інформаційних установ у період глобалізації та опанування цифрових технологій. Наголошено на необхідності вироблення загальнонаціональної стратегії розвитку бібліотечно-інформаційної сфери діяльності, яка має грунтуватися на модернізаційних моделях.

Проаналізовано наукові підходи до вивчення бібліотеки як соціального інституту, а саме: культурологічний, документальний, інформаційний, інтегративний. Розкрито їх сутність та значення для подальших досліджень процесів інформаційно-комунікативної взаємодії.

Розглянуто питання: як можуть бібліотеки допомогти читачам отримати точні дані замість дезінформації, яка часто з'являється в телевізійних програмах та Інтернеті? Посилаючись на роботу канадського філософа Рендала Марліна, стисло проаналізовано елементи політичної пропаганди та етики переконання, якої дотримуються засоби масової інформації, а також, на базі роботи французького дослідника Володимира Волкоффа, досліджено засоби політичної дезінформації. Подано практичні рекомендації щодо відбору джерел інформації.

Рассмотрен вопрос: могут ли библиотеки помочь читателям получать точные сведения вместо дезинформации, часто обнаруживаемой в телевизионных программах и в Интернете? На основе работы канадского философа Рэндала Марлина кратко проанализированы элементы политической пропаганды и этики убеждения, которой придерживаются средства массовой информации, а также, на основе работы французского исследователя Владимира Волкоффа, проанализированы средства политической дезинформации. Даны практические рекомендации по отбору источников информации.

How can librarians help their public to correct the government misinformation and disinformation often found on television and the Internet? Teach them to know the enemy. Brief analyses are offered of the elements of political propaganda and the ethics of media persuasion, based on the recent work of Canadian philosopher Randal Marlin, and of the tools of political disinformation, based on the recent French study of Vladimir Volkoff. Practical suggestions on the selection of information sources and on cautions to clients are provided, based upon the author's work as a parliamentary reference librarian.

Установлено, що свобода доступу до інформації, наданої державними органами, є ключовим елементом відкритості урядів. Від рівня свободи залежить успіх журналістських розслідувань та кампаній, що проводяться у громадянському суспільстві. Проте без підтримки бібліотек та інформаційних служб принцип свободи доступу може діяти неефективно. Доведено, що захист і посилення згаданого принципу стосовно здійснення принципу недоторканності особистого життя є основними напрямами діяльності бібліотечно-інформаційного співтовариства на початку ХХІ століття.

Установлено, что свобода доступа к информации государственных органов является ключевым элементом открытости правительств. От уровня свободы зависит успех журналистских расследований, а также успех кампаний, проводимых время от времени в гражданском обществе. Однако без поддержки библиотек и информационных служб принцип свободы доступа может действовать неэффективно. Доказано, что защита и усиление указаного принципа в контексте осуществления принципа неприкосновенности личной жизни является основными направлениями деятельности библиотечно-информационного сообщества в начале ХХІ века.

Freedom of access to the information held by 'public authorities' is a key element in open government. Effective investigative journalism depends on it, as do campaigning organisations in civil society. However, it does not automatically function smoothly. The principle can be comparatively ineffective without the assistance provided by libraries and information services. It is also potentially compromised by the security-related measures adopted by governments since the terrorist attacks of 2001. The author argues that the protection and strengthening of freedom of access, in a context of robust protection of personal privacy, is the key project of the library and information community in the early twenty-first century.