Развивается новый подход к оценке эффективности информационных систем, вытекающий из "гармонического подхода". Рассматриваются теоретические и прикладные аспекты проблемы структурной гармонизации на примере информационных систем, в частности, закон сохранения информации, закон структурной гармонии систем. Излагаются основные понятия математики гармонии: золотое сечение, числа Фибоначчи, числа Стахова и обобщенные золотые сечения.

Проаналізовано синергетичну модель еволюційної епістемології з урахуванням ускладнення форм організації матерії. Розкрито сутність синергетики, її основні принципи. Висвітлено механізми становлення та розвитку відкритих, нелінійних, нерівновісних і складних систем. Досліджено світоглядний і методологічний аспект синергетики у контексті сучасної постнекласичної науки.

Рассмотрены информационно-психологические вопросы теории систем общественного типа. Определены стратегические и динамические характеристики информационных возможностей человека, обуславливающие функционирование кратковременной памяти его мозга. Показано, что вещественной основой кратковременной памяти человеческого мозга является вода - H₂O, находящаяся в состоянии "горячего" льда. Сформулированы закономерности, в соответствии с которыми человек воспринимает, перерабатывает и выдает информацию.

Рассмотрены методологические возможности синергетической парадигмы применительно к задачам социального познания. В историческом и общетеоретическом контексте представлены идеи и принципы синергетики - нового международного стремительно развивающегося научного направления. Освещен опыт некоторых самоорганизационных интерпретаций, описаны организационные и самоорганизационные механизмы социального изменения. Охарактеризована социальная энтропия как мера самоорганизационной упорядоченности.

Рассмотрены актуальные вопросы теории информации. Проанализированы взаимосвязи информации с материей, работой и энергией; освещены различные аспекты ее проявления в живой и неживой природе, а также в законе сохранения энергии и втором законе термодинамики. Раскрыты общие принципы проявления информации в материальном и идеальном мирах - унитарности и равновесия. Исследованы проблемы, связанные с информацией в кибернетике, математике, физике и других науках. Изучена принципиальная возможность решения переборных задач в математических и практических задачах. Освещена идея о взаимосвязи решения таких задач с возможностью познаваемости природных процессов и явлений. Приведены сведения об идеальных гипотетических мирах, предположительно существующих до появления материальной природы, - мире идеальных движений и мире идеальных органичений, гипотетических элементарных составляющих первоматерии. Проанализировано их влияние на всю последующую эволюцию материи.

Освещены основные положения проблемно-ресурсного подхода в теории бинарных отношений. Приведены сведения по теории полезности и описаны элементы теории категорий, рассмотрены вопросы субъективной энтропии и информации, определена энтропия ординальных распределений предпочтений, изучены их экзогенная и эндогенная динамика и соответствующие системы дифференциальных уравнений, проанализированы влияние динамики на изменение экономических параметров, психологических факторов на экономику. Раскрыта проблема безопасности активных систем, в частности роль "человеческого фактора", представлена классификация типов конфликтов в данных системах.

Здійснено філософсько-методологічний аналіз менеджменту як науки і діяльності в історичній перспективі та в сучасному контексті на базі застосування методологічних здобутків сучасної наукової революції, зокрема, синергетичної та інших постнекласичних методологій. Встановлено, що у відповідності з концепцією В. С. Стьопіна про періодизацію науки та типи наукової раціональності, в менеджменті як в науці про управління можуть бути визначені класичний, некласичний та постнекласичний періоди його розвитку. Доведено можливість застосування до менеджменту найрозробленішої з постнекласичних методологій - синенергетичної методології. Виявлено, що для роз'яснення діючих механізмів здійснення тих або інших практик дуже ефективною є концепція габітусу П. Бурд'є.

Дисертацію присвячено методологічному аналізу актуальних проблем управління на сучасному рівні розвитку науки та практики. Розглянуто різноманітні класифікації типів управління в системах. Критично проаналізовано причинну парадигму в основі уявлень про механізм управління. Показано її незастосовність щодо відображення специфіки управління в живих системах, структурах психіки та інтелекту. Запропоновано доповнення причинної парадигми управління управлінням на базі імплікативних зв'язків та залежностей в системах, що відзначаються граничним рівнем цілісності як кінцевої нерозкладності на елементи і множини (структури психіки, інтелекту, живі системи).

Виявлено й описано способи побудови поняття штучного інтелекту, схеми відношення понять інтелекту та штучного інтелекту, способи інтерпретації загального формулювання проблеми штучного інтелекту. Сформульовано та зроблено спробу обгрунтувати положення, що новий поштовх до переосмислення проблеми штучного інтелекту та визначення перспектив її вирішення може призвести до переведення її у чисто філософську площину, тобто необхідність розгляду цієї проблеми як проблеми філософської, а не лише комплексної або міждисциплінарної. Обгрунтовано, що відсутність загальноприйнятої концепції штучного інтелекту, загальноприйнятих тлумачень інтелекту надає принаймні формальні підстави визначати штучні інтелектуальні системи як феномен, достатньою мірою незалежний від буть-якої ідеї останнього. Показано, що у цьому випадку постає питання про генерацію такої філософської ідеї (або пошук серед існуючих), яка б дозволяла з єдиних позицій підійти до аналізу феномену штучних інтелектуальних систем, дала б можливість по-новому визначити місце цих систем у сучасній філософській і науковій картині світу, перш за все, по відношенню до людини. Цим вимогам відповідає концепція закарбування (закарбування - відбраження та фіксація рис творця у творінні). З точки зору цєї концепції штучні інтелектуальні системи можна розглядати як приклад функціонального закарбування інтелекту. Під "функціональним закарбуванням інтелекту" розуміється таке закарбування, в результаті якого опис способу функціонування творіння певним чином корелює з тими або іншими уявленнями (описом) про спосіб функціонування інтелекту.

Обгрунтовано обмеженість класичного інформаційного бачення світу та проведено синергетичну інтерпретацію сучасної інформаційної парадигми. Розглянуто основні етапи розвитку уявлень про інформацію. Проаналізовано різні підходи, а саме: синтаксичний (статистичну, комбінаторну, топологічну й алгоритмічну теорії), семантичний, аксіологічний, прагматичний й еволюційний. Зазначено щодо евристичного та прогностичного характеру інформаційної парадигми. Визначено інформацію як глобальний нелінійний процес взаємозв'язків і взаємодій матеріальних і духовних систем, їх форм і властивостей у мікро- та макроструктурах об'єктивного світу. Сформульовано сутнісну характеристику інформаційної парадигми, що становить світоглядну та методологічну основу сучасної картини світу. Досліджено проблеми становлення інформаційного суспільства. Розкрито основні характеристики різних типів суспільства. Обгрунтовано, що соціальна інформація на сучасному етапі є потужним ресурсом виробництва, стратегічним товаром і способом вирішення глобальних проблем людства. Значну увагу приділено новітнім інформаційним технологіям: нанотехнологіям та нейротехнологіям. Розкрито їх роль у становленні глобального інформаційного середовища та вплив на вдосконалювання всіх сфер суспільного життя.

Досліджено сутність сучасної парадигми інформації, яка грунтується на методологічних засадах інформаційного, системного, когнітивного, кібернетичного та інформаціологічного підходів. Проаналізовано особливості інформаційних процесів у напрямі ускладнення структурних рівнів організації матерії. Показано, що еволюція систем супроводжується зростанням ролі інформації в їх життєдіяльності. Доведено, що інформація спонукала виникненню та поступовому ускладненню різних форм життя, вона є невід'ємною властивістю систем, що самоорганізовуються. Запропоновано оригінальну характеристику штучного інтелекту, проаналізовано практичні можливості моделювання процесів мислення у взаємодії людини і машини.

Зроблено теоретичний аналіз комунікативних концепцій різного рівня перекладу, а саме: на рівні фонеми, графеми, морфем, словосполучень, речень. За допомогою контент-аналізу досліджено варіанти стратегій перекладу за такими показниками: калькування, транскодування, смисловий розвиток, логічні операції, контекстуальна догадка, імпровізація, відмова від прийняття рішень. Наведено приклади перекладу синтагм, речень, в яких акцентовано увагу на вказаних помилках. Констатовано локальну обмеженість встановлених стратегій в контексті усвідомлення неможливості поєднання кожної з них студентами і які не змогли реалізуватися внаслідок суб’єктивних (обмежений час, відсутність словників) та об’єктивних чинників. Перспективними, на думку автора статті, є глобальні та локальні стратегії перекладу та включення їх до змісту навчання майбутніх перекладачів.

Сделан теоретический анализ коммуникативных концепций разного уровня перевода, а именно: на уровне фонемы, графемы, морфемы, синтагмы. С помощью контент-анализа исследованы варианты стратегий перевода по следующим показателям: калькирование, транскодирование, смысловое развитие, логические операции, контекстуальная догадка, импровизация, отказ от принятия решений. Приведены примеры перевода синтагм, предложений, в которых акцентировано внимание на указанных ошибках. Констатирована локальная ограниченность установленных стратегий в контексте осознания невозможности сочетания каждой из них студентами и невозможности реализоваться в результате взаимообусловленности субъективных (ограниченное время, отсутствие словарей) и объективных факторов. Перспективными, по мнению автора, могут быть исследование глобальных и локальных стратегий перевода, а также включение их в содержание обучения будущих переводчиков.

Made a theoretical analysis of communicative concepts of different levels of translation, namely at the level of the phoneme, grapheme, morphemes, phrases, sentences. Using content analysis research options strategies of translation.

Здійснено концептуалізацію феномену глобальних інформаційних мереж на підставі виявлення їх інноваційного та соціокультурного потенціалів, а також визначення перспектив розвитку мережевого суспільства на початку ХХІ ст. Увагу приділено аналізу соціокультурних домінант інформаційної доби, що інституціалізують потенціалістський дискурс інформаційних мереж як соціальну практику глобалізованого соціуму. Охарактеризовано пріоритетні напрями соціально-філософської рефлексії щодо інформаційного суспільства.