Обгрунтовано та розроблено модель підготовки майбутнього учителя початкових класів до використання музики як засобу саморегуляції функціонального стану молодших школярів. Визначено критерії та показники готовності майбутніх учителів до даної діяльності, розкрито зміст музично-комунікативного поля учні - музика - навчання. Поглиблено суть поняття "регулятивний потенціал музичного мистецтва". Запропоновано критерії добору музичного репертуару (прикладний, гедоністичний, сугестивний, естетичний). Наведено методичні рекомендації з використання музики як засобу саморегуляції функціонального стану молодших школярів.

Проаналізовано психолого-педагогічні підходи до визначення сутності поняття "функціональний стан", виокремлено актуальні для вчителя функціональні стани, встановлено умови виникнення і методи їх оптимізації. Розглянуто особливості, алгоритм та шляхи формування довільної саморегуляції вчителя.

Проанализированы психолого-педагогические подходы к определению сущности понятия "функциональное состояние", выделены актуальные для учителя функциональные состояния, обозначены условия возникновения и методы их оптимизации. Рассмотрены особенности, алгоритм и пути формирования произвольной саморегуляции учителя.

Psychological and pedagogical approaches to the determination of the essence of the "functional state" notion are analysed. Teacher's actual functional states are determined; conditions of their genesis and methods of their optimization are marked. Peculiarities, an algorithm and ways of arbitrary self-regulation formation are considered.

Розглянуто зміст когнітивного компоненту підготовки майбутнього вчителя до використання музики як засобу саморегуляції функціонального стану молодших учнів, що містить психолого-педагогічні знання, знання в області психогігієни, ергономіки, музичної теорії, історії, естетики, психології, музикотерапії.

Рассмотрено содержание когнитивного компонента подготовки будущего учителя к использованию музыки как средства саморегуляции функционального состояния младших школьников, которое включает психолого-педагогические знания, знания в области психогигиены, эргономики, музыкальной теории, истории, эстетики, психологии, музыкотерапии.

Having considered the contents of cognitive component of the training of future teachers to use music as a means of self-regulation of the functional state of younger schoolchildren, which includes psychological and pedagogical knowledge, knowledge ofmental health, ergonomics, music theory, history, aesthetics, psychology and music therapy.

Висвітлено результати міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю заснування кафедри музики Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. Проаналізовано теоретико-методологічні засади підготовки вчителя музичного мистецтва з урахуванням новітніх освітніх технологій у контексті європейського освітнього простору, розглянуто шляхи формування національної культури молоді засобами музики.

Освещены результаты международной научно-практической конференции, посвященной 25-летию основания кафедры музыки Полтавского государственного педагогического университета им. В.Г.Короленко. Рассмотрены различные аспекты теоретико-методологических основ подготовки учителя музыкального искусства с учетом новейших образовательных технологий в контексте европейского образовательного пространства, обоснованы пути формирования национальной культуры молодежи средствами музыки.

Paper is about results of international workshop conference devoted to the 25-th anniversary of the music art department of the Poltava State Pedagogical University.

Зазначено, що гідродинамічна модель МГІ НАН України адаптована для розрахунків прибережної циркуляції в районах з відкритими границями, реалізована повна кінематична умова на поверхні моря, така оцінка ролі різних типів умов на рідкій границі під час формування полів рівня, горизонтальної та вертикальної швидкостей течій за тривалого інтегрування рівнянь руху (5 - 10 років). Вперше в кліматичних полях течій на північно-західному шельфі Чорного моря для зимового та літнього періодів одержано та досліджено мезомасштабні структури у вигляді вихрів з діаметрами ~ 15 км (у північній, центральній і західній частині шельфу, а також у Каркинітській затоці) і вузьких струминних течій. Вперше для прибережної зони Чорного моря адаптовано програмний комплекс для обробки даних гідрологічних зйомок, який дозволяє відновлювати безперервну просторово-часову картину циркуляції. Оброблено дві полігонні зйомки, проведені в прибережній зоні Південного берега Криму (ПБК) у липні 2000 р. та на північно-західному шельфі в жовтні 2007 р., на основі гідродинамічної моделі з асиміляцією даних спостережень, що дозволяє більш точно описати мезо- та субмезомасштабні особливості гідрофізичних полів.