Досліджено проблему готовності студентів університету до застосування фахових предметних знань у педагогічній практиці. Встановлено рівні сформованості та критерії готовності студентів-біологів університету як майбутніх учителів. Виявлено дидактичні можливості успішної підготовки студентів-біологів університетів до педагогічної діяльності за умов університетської освіти за рахунок педагогічного спрямування змісту, форм і методів навчання біологічних дисциплін, раціональної організації самостійної роботи студентів вивчення передового педагогічного досвіду учителів за матеріалами дослідження.

Вивчено соціальні умови життя та поведінкові особливості 96 ВІЛ-інфікованих жінок віком 19 - 49 років, які перебували на диспансерному обліку в обласному центрі профілактики ВІЛ-інфекції та боротьби зі СНІДом, шляхом аналізу медичних карт, а також за допомогою анонімного анкетування. Виявлено, що більшість жінок (64,58 %) підлягає впливу несприятливих соціальних чинників: низького рівня освіти, матеріального становища, відсутності житла, недостатнього харчування, відсутності роботи та постійного заробітку, зловживання алкоголем та наркотичними середниками. З'ясовано, що статевий шлях інфікування в жінок переважає над ін'єкційним і становить 88,5 %. Сприяють зараженню: комерційний секс, численні статеві стосунки зі споживачами ін'єкційних наркотиків або постійне партнерство з ВІЛ-інфікованою особою, гендерна нерівність, сексуальне насильство, наявність нелікованих хвороб, які передаються статевим шляхом, байдужість до проблем ВІЛ-інфекції. Погіршення стану здоров'я та прогресування ВІЛ-інфекції пов'язані із запізнілими термінами звертання за тестуванням і медичним спостереженням в середньому на 5 років від часу інфікування.

Метан вугільних родовищ - це нетрадиційний, альтернативний природному газу енергоносій, видобуток та утилізація якого на сьогодні є актуальною проблемою. Саме тому вугільні басейни слід оцінювати як комплексні метановугільні, розробка яких повинна проводитися з обов'язковим видобутком і промисловим використанням вугільного метану. У вугленосних відкладах Львівсько-Волинського та Донецького басейнів містяться значні ресурси метану, що в декілька разів перевищують розвідані запаси природного газу в Україні. Наведено дані про компонентний склад і форми знаходження вуглеводневих газів у вугленосних відкладах і закономірності розподілу в них метану, оцінено ресурси метану вугільних родовищ Львівсько-Волинського та Донецького басейнів, висвітлено перспективи його видобутку та утилізації. Рекомендовано способи та технології вилучення та промислового використання вугільного метану, обгрунтовано їх достовірність та йфективність, розглянуто питання реалізації завдань даної проблеми та її забезпечення на державному рівні.

Наголошено, що добування горючого газу з вугілля безпосередньо на місці його залягання способом підземної газифікації (ПГВ) - перспективний метод безшахтного видобутку вугілля, який дозволить повніше використати паливні ресурси України. Величезні запаси вугілля (понад 117,5 млрд. т) можуть повністю забезпечити її власні потреби в паливно-енергетичних ресурсах. В ІГГГК НАН України розроблено нову геотехнологічну схему циклічного способу ПГВ, проведено експериментальні стендові дослідження з отримання синтезованого газу з вугілля Львівсько-Волинського басейну, встановлено й обгрунтовано граничні гірничо-геологічні та технологічні параметри, що сприяють підземній газифікації вугільних пластів. Подано техніко-економічну оцінку доцільності та рентабельності застосування ПГВ за даною технологією. Застосування ПГВ в Україні дасть можливість утилізувати більшу частину власних некондиційних, забалансових запасів вугілля, отримати горючий синтезований газ, що значно покращить паливно-енергетичну ситуацію в республіці.

Вивчено ультраструктурні і субмікроскопічні зміни в підшлунковій залозі (ПЗ) на фоні корекції експериментального цукрового діабету (ЕЦД) ексенатидом. ЦД моделювали шляхом одноразового внутрішньоочеревинного введення стрептозотоцину. В експеримент відбирали тварин з рівнем глюкози у крові 12 - 16 ммоль/л. З 14 доби експерименту тваринам щоденно вводили ексенатид. Гістологічні препарати забарвлювали гематоксилін-еозином за Маллорі у модифікації [4]. Використано електронно-мікроскопічний та біохімічні методи дослідження. Визначено об'ємну долю острівців у ПЗ, долю площі, що займають інсулоцити і глюкагоноцити в острівцях. Під час розвитку ЕЦД спостерігали зменшення площі, що займають інсулоцити, зменшення площі самого острівця. На фоні щоденного введення ексенатиду відмічали позитивну динаміку відновлення площі інсулоцитів, появу окремих "протокових" інсулоцитів, спостерігали перебудову клітинних елементів панкреатичного острівця: зниження гіпертрофії інсулоцитів, окремі ендокриноцити без ознак пошкодження, зменшення лімфоцитарної інфільтрації паренхіми ПЗ. Субмікроскопічно на фоні медикаментозної корекції відмічали стабілізацію мембран і гребенів мітохондрій, зменшення кількості каріопкнотичних ядер В-клітин. Таким чином, результати дослідження свідчать про можливість ексенатиду стимулювати регенерацію острівців Лангерганса.

З метою вивчення впливу ексенатиду на ультраструктурну організацію острівців підшлункової залози його вводили діабетичним щурам-самцям, починаючи з 14-ї доби розвитку стрептозотоцинового цукрового діабету. Забір матеріалу проводили на 28-му, 42-гу, 56-ту доби експерименту. За медикаментозного лікування індукованого діабету спостерігали збільшення середньої площі острівців (мкм<^>2), середньої кількості острівців на 1 мм<^>2, зростання співвідношення інсуліноцити/глюкагоноцити, відзначали появу малих острівців поблизу проток, часткове відновлення типової ультраструктурної організації ендокриноцитів підшлункової залози.

Зміни в будові панкреатичних острівців (ПО) щурів 24-місячного віку на 56-ту добу розвитку експериментального цукрового діабету характеризуються зменшенням загальної кількості клітин у складі ПО на 36 % та становить 83,1 +- 2,31 на 0,1 мм<^>2 ПО. В основному це відбувається за рахунок B-клітин, кількість яких зменшується на 49 % до 48,5 +- 1,22 на 0,1 мм<^>2 ПО. Зміни гемомікроциркуляторного русла проявляються спазмом артеріальної частини, та дилатацією венозної його складової. Пристосувальні реакції характеризувалися функціональною перебудовою клітинних елементів для забезпечення потреб організму в інсуліні.

Комплексно проаналізовано когнітивно-дискурсивні механізми формування іміджу міжнародних косметичних компаній та його вербальної реалізації в сучасному англомовному іміджевому корпоративному дискурсі. Досліджено особливості конструювання іміджу бізнес-структури в косметичній галузі в руслі когнітивно-дискурсивного підходу, що дозволило розкрити природу корпоративного іміджу, виявити специфіку зазначеного дискурсу, його жанрову організацію та розробити комунікативну модель побудови іміджу компанії. Виокремлено й описано чотири домінантні метафоричні моделі: “Бізнес - це людський організм”, “Бізнес - це мистецтво”, “Бізнес - це рух”, “Бізнес - це війна” в іміджевому корпоративному дискурсі. Визначено та концептуалізовано глобальну дискурсивну стратегію позиціонування й локальні стратегії раціональної й емоційної аргументації та сугестії, а також тактики їх реалізації у цьому дискурсі. Сукупність метафоричних моделей та дискурсивних стратегій і тактик іміджевого дискурсу косметичних компаній, що вербалізуються за допомогою відібраних іміджеформувальних засобів різних рівнів, утворює когнітивно-дискурсивні основи створення корпоративного іміджу. Зауважено, що їх майстерне поєднання забезпечує інтенсифікацію та гармонізацію впливу на свідому і несвідому сфери психіки адресата з метою представлення косметичної компанії у вигідному світлі та формування цілісного позитивного уявлення про неї як надійного партнера, виробника якісних товарів, бажаного роботодавця й благодійника.

Мета роботи - оцінити стан компенсаторно-відновлювальних процесів в острівцях підшлункової залози у інтактних щурів, за цукрового діабету та його корекції. Тваринам моделювали абсолютну інсулінову недостатність, що відповідає цукровому діабету (ЦД) I типу людини, шляхом внутрішньоочеревинного високодозованого введення стрептозотоцину. З 14 доби розвитку індукованого діабету розпочинали лікування. Забір матеріалу проводили на 28, 42, 56 та 70 доби експерименту. Встановлено зниження площі острівців за рахунок зменшення середньої кількості інсуліноцитів у тварин з експериментальним ЦД. Відмічено посилення компенсаторно-відновлювальних процесів в острівцях під час лікування ексенатидом, а також за терапії ексенатидом та інсуліном водночас, які гістологічно проявлялися частковим відновленням типової ультраструктурної організації ендокриноцитів, появою "протокових" інсуліноцитів, ацинарно-острівцевих клітин в екзокринній паренхімі, зростанням співвідношення інсуліноцитів/глюкагоноцитів і збільшенням площі острівців. Під час терапії інсуліном морфологічні показники достовірно не відрізнялися від таких у групі тварин з ЦД без корекції.

Вивчено морфологічні зміни підшлункової залози, які розвивалися за експериментального цукрового діабету та його лікування інсуліном та ексенатидом, тривале введення яких морфологічно проявлялося покращанням вуглеводного обміну та посиленням відновних процесів у острівцях підшлункової залози. Підтвердженням цього є зростання середньої площі острівців (мкм<^>2), середньої кількості острівців на 1 мм<^>2, співвідношення інсуліноцитів/глюкагоноцитів впродовж експерименту і часткове відновлення типової ультраструктурної організації ендокриноцитів острівців підшлункової залози.