Досліджено теоретичні та методичні основи формування культури професійного спілкування студентів аграрних ВНЗ. З використанням системного, культурологічного, гуманістичного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного підходів розроблено, науково обгрунтовано й експериментально перевірено теоретико-методичну концепцію та модель даного формування. Конкретизовано теоретичні уявлення щодо суті та структури феномену культури професійного спілкування, охарактеризовано критерії та рівні її сформованості. Доведено, що необхідними та достатніми умовами даного формування є здійснення цілеспрямованої теоретико-методичної підготовки викладачів і студентів до формування культури професійного спілкування, організація професійної підготовки студентів на діалогічних засадах, забезпечення взаємодії викладачів і студентів у процесі навчального спілкування, поступове набуття досвіду вирішення проблемних питань, пов'язаних з майбутньою професійною діяльністю, створення позитивної емоційної насиченості навчального спілкування, залучення студентів до професійної самореалізації у процесі навчального діалогу, розширення сфери активного професійного спілкування майбутніх аграріїв у навчально-виховному процесі.

Розглянуто проблему гуманізації процесу формування культури професійного спілкування. Проаналізовано шляхи формування культури професійного спілкування.

Розглянуто питання, пов'язані з трактуванням поняття "культура діалогу", і проблеми формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців-аграріїв.

Розглянуто методи та засоби формування в студентів аграрних ВНЗ умінь і навичок інтелектуальної взаємодії. Наголошено на активних методах навчання, що пробуджують пізнавальний інтерес студентів, формують творчий підхід до вирішення завдань і проблем, готують до дії у нестандартних ситуаціях. Запропоновано комплекс заходів (диспути, дискусії, бесіди, вікторини, «круглі столи») для удосконалення в студентів умінь і навичок інтелектуальної взаємодії.

Рассмотрены методы и средства формирования у студентов аграрных ВУЗ умений и навыков интеллектуального взаимодействия. Акцентировано внимание на активных методах обучения, что пробуждают познавательный интерес студентов, формируют творческий подход к решению задач и проблем, готовят к действию в нестандартных условиях. Предложен комплекс мероприятий (диспуты, дискуссии, беседы, викторины, «круглые столы») для усовершенствования у студентов умений и навыков интеллектуального взаимодействия.

З'ясовано обсяг поняття "сільськогосподарська термінологія" на основі виявлення джерел її формування й обгрунтування інтегрованого характеру науково-поняттєвого апарату сучасного сільського господарства. Уточнено семантичний обсяг поняття "термін", зокрема щодо його використання як одиниці сучасної сільськогосподарської терміносистеми. Висвітлено феномен культури спілкування як інтегративного явища і визначено основні риси поняття "культура професійного спілкування аграріїв". Розроблено концепцію цілеспрямованого формування й розвитку культури професійного спілкування майбутніх фахівців-аграріїв у сучасному ВНЗ. Досліджено вплив сучасного інформаційного простору на формування культури професійного спілкування зазначених фахівців. Визначено активні методи та організаційні форми вдосконалення навчально-пізнавальної діяльності, що використовуються з метою формування окремих компонентів культури професійного спілкування майбутніх аграріїв. Розглянуто лінгводидактичний потенціал спеціального тексту як чинник формування комунікативної культури фахівців аграрної сфери. Проаналізовано парадигму текстових категорій в субмові для спеціалістів цієї сфери. Встановлено домінантні та факультативні типологічні характеристики субмови для фахівців аграрної сфери. Наведено практичні рекомендації щодо формування професійної комунікативної культури професіоналів означеної сфери у сільськогосподарському ВНЗ на сучасному етапі.

Розглянуто питання навчання на діалогічних засадах та підготовки до нього викладачів аграрних ВНЗ. Доведено, що застосування діалогу в навчальній роботі залежить від готовності до нього викладачів як однієї з основних ланок педагогічного процесу. Запропоновано програму психолого-педагогічного семінару для викладачів аграрних ВНЗ - "Діалог у навчанні". Основна ціль якого - підготовка викладачів до діалогізації педагогічного процесу, активізації їх взаємодії зі студентаи, сприяння переосмисленню викладачами їх функцій в демократизації парадигми вищої школи і перехід від авторитарних позицій до партнерської взаємодії зі студентами.

Рассмотрен вопрос обучения на диалогической основе и подготовки к нему преподавателей аграрных ВУЗ. Доказано, что использование диалога в учебной работе зависит от готовности к нему преподавателей как одной из основных звеньев педагогического процесса. Предложена программа психолого-педагогического семинара для преподавателей аграрных ВУЗ «Диалог в обучении». Основная цель которого - подготовка преподавателей к диалогизации педагогического процесса, активизации их взаимодействия со студентами, способствование переосмыслению преподавателями их функций в демократической парадигме высшей школы и перехода от авторитарных позиций к партнерскому взаимодействию со студентами.

The article discusses the issue of dialogic teaching and training the agricultural universities teachers for it. It is proven that application of dialogue in teaching depends on the teachers’ readiness to it as one of the basic elements of educational process. A psychological-pedagogical workshop curriculum “Dialogue in Learning” for agricultural universities teachers is suggested; this curriculum aims to train the teachers for dialogic educational process, to boost their interaction with students as well as to aid the teachers’ reconsidering their role in democratic higher education paradigm and shifting from authoritarian stance to partnership with students.

Здійснено спробу відтворення мовної системи логічної модальності. Проведено семантичний аналіз модальних компонентів інфінітівних конструкцій і компонентів. Визначено характер взаємозв'язку компонентів конструкції. З'ясовано синтаксичний статус інфінітива на матеріалі художньої прози, суспільно-політичної хроніки і науково-технічної літератури. Інфінітивні конструкції уперше розглянуто як семантичну та синтаксичну єдність, а також запропоновано структуру поля модальності та його мікрополів. Категорії "необхідність", "можливість" і "воля" розкрито у сукупності їх взаємозв'язків, при цьому категорію "воля" уперше виділено в поле модальності.

Дослыдження присвячено проблемі формування інформаційної компетентності перекладачів для аграрної галузі. Визначено завдання підготовки перекладачів у контексті здійснення нових видів перекладацької діяльності, зокрема, локалізації. Розглянуто шляхи формування інформаційної компетентності перекладачів у зарубіжних університетах. Висвітлено особливості діяльності перекладачів з локалізації для забезпечення потреб аграрної галузі. Конкретизовано зміст тем модуля щодо опанування процесів локалізації програмних продуктів та веб-сайтів з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. Сконцентровано увагу на необхідності оволодіння уміннями використання САТ-систем при локалізації програмних продуктів та веб-сайтів.

Исследование посвящено проблеме формирования информационной компетентности переводчиков для аграрной отрасли. Определены задачи подготовки переводчиков в контексте осуществления новых видов переводческой деятельности, в частности, локализации. Рассмотрены пути формирования информационной компетентности переводчиков в зарубежных университетах. Освещены особенности деятельности переводчиков по локализации для обеспечения потребностей аграрной отрасли. Конкретизировано содержание тем модуля по освоению процессов локализации программных продуктов и веб-сайтов с использованием специализированного программного обеспечения. Сконцентрировано внимание на необходимости овладения умениями использования САТ-систем при локализации программных продуктов и веб-сайтов.

The article deals with the formation of information competence of translators for the agricultural sector. Tasks of translators in the context of the preparation of new types of translation work, in particular localization, are defined. The ways of formation of information competence of translators in foreign universities are studied. The activities of translators especially for localization to meet the needs of agricultural sector are identified. The content of the module to develop the software localization process and web-sites using specialized software is concretized. It focuses on the need for skills of mastering the use of CAT systems for software localization and web sites.

Проаналізовано особливості підготовки майбутніх перекладачів у зарубіжних університетах до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності. Узагальнено досвід інформаційної підготовки перекладачів в університетах Європи і Північної Америки. Проведено огляд вітчизняних і міжнародних стандартів щодо підготовки і вимог до кваліфікації перекладача під кутом зору володіння ним інформаційними технологіями. Встановлено, що володіння інформаційно- комунікаційними технологіями є основою формування інформаційної компетентності перекладача. Висвітлено змістові й методичні аспекти формування умінь майбутніх перекладачів щодо застосування систем автоматизованого перекладу. Обгрунтовано необхідність підготовки майбутніх перекладачів до здійснення новітніх видів перекладацької діяльності: реалізації перекладацьких проектів, адаптації, локалізації.

Представлено аналіз електронних інформаційних ресурсів, які можуть бути використані сучасними перекладачами науково-технічної літератури під час перекладу текстів галузевої спрямованості й офіційної документації. Подано огляд основних ресурсів, які знаходяться у вільному доступі: онлайн-словники, програми-перекладачі, електронні глосарії й тезауруси, енціклопедії, лінгвістичні корпуси. Проведено аналіз окремих баз галузевих матеріалів і паралельних текстів. Визначено переваги використання інтерактивних перекладацьких ресурсів: лінгвістичних порталів і форумів перекладачів. Розглянуто можливості використання каталогів та архівів лінгвістичних ресурсів. Висвітлено змістові й технологічні аспекти застосування систем пошуку інформаційних ресурсів у мережі Інтернет. Запропоновано низку електронних інформаційних ресурсів, які будуть корисними сучасним перекладачам під час здійснення перекладу.

Розглянуто предмет лексикографії та її місце серед інших мовознавчих наук. Подано інформацію про методи комп'ютеризації лексикографічних операцій. Увагу приділено вивченню електронних інформаційних ресурсів, які можуть бути використані сучасними перекладачами науково-технічної літератури під час перекладу текстів галузевої спрямованості й офіційної документації. Висвітлено особливості роботи з основними ресурсами, що знаходяться у вільному доступі: онлайн-словниками, програмами-перекладачами, електронними глосаріями та тезаурусами, енциклопедіями, лінгвістичними корпусами. Окремо розглянуто бази галузевих матеріалів і паралельних текстів. Описано лексикографічні проекти зарубіжних університетів. Висвітлено особливості реферування й анотування текстів у мережі Інтернет.

Розглянуто програмне й апаратне забезпечення, що застосовується в перекладацькій діяльності, зокрема технологічні процеси перекладу, які можуть бути реалізованими з використанням інформаційних технологій. Викладено основні положення прикладної лінгвістики, охарактеризовано її напрями. Увагу приділено формуванню в майбутніх перекладачів умінь обробки текстового та термінологічного матеріалу засобами офісних пакетів та інших спеціалізованих програм, що є основою для подальшого застосування високотехнологічних систем автоматизованого перекладу та систем термінологічного менеджменту під час здійснення перекладу.