Изложены теоретико-методологические основы анализа образования в системе глобализационных изменений в современных условиях, раскрыта философская сущность данных изменений в контексте развития образования. Освещены аспекты глобализации и их влияние на развитие образовательных систем (ОС) в Украине и Польше. Рассмотрены основные направления украинско-польского сотрудничества ОС в контексте современных инноваций и в сфере утверждения европейских приоритетов. Определены национальные приоритеты украинских образовательных инноваций и раскрыты их значение для польской ОС, а также значение польского "образовательного прорыва" для украинских образовательных инноваций.

Розглянуто важливість академічної співпраці українсько-польських університетів з позиції реалізації Україною європейського вибору в освітній галузі. Вміщено реальний і ефективний приклад співпраці - Європейський колегіум України і Польщі, в рамках якого функціонують факультети біології та землезнавства, хімії, педагогіки та психології, політології, філософії та соціології. Відзначено, що все більше українських університетів стають учасниками двосторонньої співпраці з країнами Європейського союзу (ЄС): Києво-Могилянська академія, Львівський національний університет ім. І. Франка, університет "Львівська політехніка", Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича та інші плідно співпрацюють з понад 200-ми ВНЗ республіки Польща.

Рассмотрена важность академического сотрудничества украинско-польских университетов с позиции реализации Украиной европейского выбора в образовательной сфере. Освещен реальный и эффективный пример сотрудничества - Европейский коллегиум Украины и Польши, в рамках которого функционируют факультеты биологии и землеведения, химии, педагогики и психологии, политологии, философии и социологии. Отмечено, что все больше украинских университетов становятся участниками двустороннего сотрудничества со странами Европейского союза (ЕС): Киево-Могилянская Академия, Львовский национальный университет им. И. Франко, университет "Львовская политехника", Черновицкий национальный университет им. Ю. Федьковича и другие плодотворно сотрудничают с более 200-ми ВУЗ республики Польша.

Examined the importance of academic cooperation between Ukrainian and Polish universities from the perspective of implementation of Ukraine's European choice in education. Placed real and effective example of cooperation - European Collegium Ukraine and Poland, under which the departments of biology and geography, chemistry, pedagogy and psychology, political science, philosophy and sociology. Noted that more and more Ukrainian universities are becoming party to a bilateral cooperation with countriesof the European Union (EU): Kiev-Mohylyanska Academy, Lviv National University. I. Franco, University "Lviv Polytechnic", Chernivtsi National University Fed'kovich etc. cooperates with over 200 universities of the republic of Poland.

Висвітлено результати порівняльного аналізу особливостей польської й української освіти та змін в освітянській галузі обох країн. Зосереджено увагу на освітніх реформах Польщі й України після підписання Великої хартії університетів. Визначено основні напрями в реформуванні польської системи освіти, які дають змогу стати рівноправним учасником системи європейської освіти. Окреслено нові позитивні зміни в системі вищої освіти після вступу даної країни до ЄС. Розглянуто інновації в системі освіти України, зокрема, запровадження якості освіти, Європейської кредитно-трансферної системи, визначення ступенів і періодів навчання, мобільність. Наголошено, що в українському освітньому просторі, на відміну від польського, велика кількість негативних реакцій на всі перетворення, що несе Болонський процес. Проаналізовано статистичні дані щодо кількості ВНЗ в Україні та якість підготовки в них спеціалістів. Виділено низку важливих факторів, що заважають втілювати європейські освітні декларації в Україні.

Освещены результаты сравнительного анализа особенностей польского и украинского образования и изменений в сфере образования обеих стран. Сосредоточено внимание на образовательных реформах Польши и Украины после подписания Великой хартии университетов. Определены основные направления реформирования польской системы образования, позволяющие стать равноправным участником системы европейского образования. Очерчены новые позитивные изменения в системе высшего образования после вступления данной страны в ЕС. Рассмотрены инновации в системе образования Украины, в частности, внедрение качества образования, Европейской кредитно-трансферной системы, определение степеней и периодов обучения, мобильность. Отмечено, что в украинском образовательном пространстве, в отличие от польского, большое количество негативных реакций на все преобразования, которые несет Болонский процесс. Проанализированы статистические данные по количеству ВУЗ в Украине и качество подготовки в них специалистов. Выделен ряд важных факторов, мешающих воплощать европейские образовательные декларации в Украине.

Article deals with a comparative analysis of the peculiarities of Polish and Ukrainian education and changes in education in both countries. Concentrated on educational reforms in Poland and Ukraine after the signing of the Magna universities. The main directions in reforming the Polish education system, allowing to become an equal member of European education. Outlines new and positive changes in the higher education system after the designated country in the EU. We consider innovation in the education system of Ukraine, in particular, the introduction of the quality of education, the introduction of European credit-transfer system, the definition of degrees and study periods, mobility. It is noted that in the Ukrainian educational space, as opposed to Polish, a large number of negative reactions to all the transformations that carries the Bologna process. Analyzed statistical data on the number of universities in Ukraine and the quality of training in these professionals. Identified a number of important factors that hinder embody European educational declaration in Ukraine.

Визначено роль і місце серед сучасних інноваційних виховних концепцій гуманістичного спрямування концепції українських учених антропо- та соціоцентричної орієнтації. Розглянуто концепцію особистісно зорієнтованого виховання І.Д. Беха. Виокремлено типи соціоцентричних концепцій виховання. Проаналізовано елемент освітніх інновацій і їх обов'язкову основу - новітню правову базу, яка забезпечує доступність, демократичність, мобільність та інвестиційну привабливість системи національної освіти. Розглянуто основні напрямки національних пріоритетів українських освітніх інновацій та їх значення для польської системи освіти, а також можливості співпраці у цих напрямках українських і польських освітян.

Определены роль и место среди современных инновационных воспитательных концепций гуманистического направления концепции украинских ученых антропо- и социоцентричной ориентации. Представлена концепция личностно ориентированного воспитания И.Д. Беха. Выделены типы социоцентричных концепций воспитания. Проанализирован элемент образовательных инноваций и его обязательная основа - новейшая правовая база, которая обеспечивает доступность, демократичность, мобильность и инвестиционную привлекательность системы национального образования. Рассмотрены основные направления национальных приоритетов украинских образовательных инноваций и их значение для польской системы образования, а также возможности сотрудничества в этих направлениях украинских и польских педагогов.

The role and place among the modern and innovative educational concepts of humanistic direction anthropocentric concept of Ukrainian scientists and sociocentric orientation. Introduced the concept of personality-oriented education of D. Beh. Identified types of sociocentric conceptions of education. Element analyzes of educational innovations and their binding framework - the latest legal framework that ensures the availability, democratic, mobility and investment attractiveness of the national education system. The main directions of Ukrainian national priorities of educational innovations and their importance for the Polish educational system, as well as cooperation opportunities in these sectors of the Ukrainian and Polish teachers.

Конкретизовано завдання трансформації національних освітніх систем України та Польщі. Зазначено, що в результаті поетапної стратегії змін польська система базової освіти стала відкритою за рахунок впровадження нового способу фінансування, нової трудової філософії вчителів, нового рівня в системі організації та управління шкільною освітою, передачі школам контролю за змістом навчання та виховання, розвитку ринку підручників, нового способу здійснення нагляду за школами, зміна форм підвищення кваліфікації учителів. Описано особливості функціонування систем освіти України та Польщі в період існування соціалістичної системи. Зроблено критичний аналіз положень, викладених в книзі К. Павловського "Трансформації вищої освіти в XXI ст.: польський погляд": суперечності в навчально-методичному супроводі та моніторингу якості програм, сумнівність тези про демократичність європейської освіти; використання американського досвіду у питаннях підвищення якості та ефективності освіти. Стверджено, що європейська інтеграція була найголовнішим "двигуном реформи" в Польщі.

Конкретизированы задачи трансформации национальных образовательных систем Украины и Польши. Показаны инновации в учебно-методической, финансовой, профессиональной и управленческой подсистемах системы высшего образования. Сделан критический анализ проблем, изложенных в книге К. Павловского "Трансформации высшего образования в XXI веке: польский взгляд": противоречия в учебно-методическом сопровождении и мониторинге качества программ, сомнительность тезиса о демократичности европейского образования, использование американского опыта в вопросах повышения качества и эффективности образования. Выяснено, что европейская интеграция была самым главным "двигателем реформы" в Польше.

Specific analyses of the features of European educational space and changes in the article. This work makes it possible to figure out in more details the tasks of national education systems transformation. It refers to Ukraine and Poland in particular.

Висвітлено досвід українсько-польської співпраці в освітній сфері. Відзначено, що вона має глибоку історію та потребує інтеграції освітніх систем Польщі та України в контексті європейського вибору України в освітній галузі. Наведено статистичні дані для підтвердження тези про позитивну динаміку зв'язків як наукового, так і прикладного характеру між польськими та українськими учбовими та науковими установами. Особливу увагу приділено активізації вивчення й дослідження спільної історико-культурної спадщини України та Польщі на науковому рівні.

Освещён опыт украинско-польского сотрудничества в образовательной сфере. Отмечено, что оно имеет глубокую историю и предопределяет интеграцию образовательных систем Польши и Украины в контексте европейского выбора Украины в образовательной сфере. Приведены статистические данные для подтверждения тезиса о положительной динамике связей как научного, так и прикладного характера между польскими и украинскими учебными и научными учреждениями. Особое внимание уделено активизации изучения и исследования общего историко-культурного наследия Украины и Польши на научном уровне.

The Ukrainian-Polish cooperation, which in academic education has a long and deep root, which requires that, the integration of educational systems of Ukraine and Poland in view of Ukraine's European choice in education.

Проаналізовано стан українсько-польської академічної співпраці (АС) - обмін студентами і викладачами, проведення наукових форумів і спільних досліджень, наукове стажування і захист дисертацій тощо між навчальними закладами спільногалузевого спрямування. Зазначено, що українсько-польська АС в Республіці Польші вважається вигідною, зокрема для підготовки фахівців з туризму та бізнесу, однак процедура доступу до участі у програмі є складною, крім того, українським студентам не завжди зараховують періоди навчання за кордоном. Визначено інфраструктурні перешкоди та системні проблеми для АС (недостатня фінансова автономія університетів, необхідність перебудови української науково-освітньої системи в цілому, низький рівень володіння студентами польською і англійською, відмова багатьох ВНЗ сприяти і оформлювати направлення на навчання за кордон). Підсумовано, що співробітництво в галузі освіти та інновацій здатне стимулювати економічний розвиток України.

Проанализировано состояние украинского-польского академического сотрудничества (АС) - обмен студентами и преподавателями, проведение научных форумов и совместных исследований, научная стажировка и защита диссертаций и т.п. между учебными заведениями общеотраслевого направления. Указано, что украинско-польское АС в Республике Польше считается выгодным, в частности для подготовки специалистов туризма и бизнеса, однако процедура доступа к участию в программе является сложной, кроме того, украинским студентам не всегда засчитываются периоды обучения за границей. Определены инфраструктурные препятствия и системные проблемы для АС (недостаточная финансовая автономия университетов, необходимость перестройки украинской научно-образовательной системы в целом, низкий уровень владения студентами польским и английским языками, отказ многих ВУЗ способствовать и оформлять направление на учебу за границу). Подытожено, что сотрудничество в области образования и инноваций способно стимулировать экономическое развитие Украины.

The article analyzes the main trends and forms of the Ukrainian-Polish academic cooperation - exchange of students and teachers, scientific forums and joint research, scientific training, defense of dissertation and so on.

Проаналізовано модель освітньої системи в Польщі, яка сформувалась внаслідок проведення освітньої реформи. Досліджено тенденції, характерні для перехідного періоду постсоціалістичних країн, виокремлено принципи демократичної системи освіти, сформульовані польськими вченими, які відображали специфіку розвитку країни. Вміщено рисунок, де подано модель освітньої системи в Польщі. Відзначено концептуальні положення критично-креативної доктрини для вироблення освітньої парадигми, в результаті реалізації якої було створено різні за термінами навчання форми середньої школи, диверсифіковано систему вищої освіти, створено багатоступеневу систему підготовки (ліценціат - інженер - магістр). Відзначено зміст просвітницьких реформ, більшість яких за змістом і технологіям впровадження є актуальними для використання в системі освіти України.

Проанализирована модель образовательной системы Польши, которая сформировалась в результате проведения образовательной реформы. Исследованы тенденции, характерные для переходного периода постсоциалистических стран, выделены принципы демократической системы образования, сформулированные польскими учеными и отражающие специфику развития страны. Помещен рисунок, где изображена модель образовательной системы в Польше. Отмечено концептуальные положения критически-креативной доктрины для выработки образовательной парадигмы, в результате реализации которой были созданы различные по срокам обучения формы средней школы, диверсифицирована система высшего образования, создана многоступенчатая система подготовки (лиценциат - инженер - магистр). Отмечено содержание просветительских реформ, большинство которых по содержанию и технологиям внедрения являются актуальными для использования в системе образования Украины.

Situation in contemporary Poland, which entered the XXI century in the wake of active reforms, most of which are beneficial for Ukraine, in particular - a model of education system, is analyzed in the article.

Вміщено порівняльний аналіз змін в освітньому процесі України та Польщі. Відзначено, що за радянських часів освіта в Україні набула як позитивних, так і негативних ознак. До позитивних ознак можна віднести: стандартизацію системи освіти та критеріїв її якості, грунтовну теоретичну та практичну підготовку, наявність виробничих,управлінських та наукових практик, забезпечення гарантованого працевлаштування. Негативними ознаками вважаються: повна відірваність від практики та досвіду світової системи вищої освіти, відсутність орієнтирів для інтеграції вітчизняної системи вищої освіти у світову тощо. Зазначено про подібність "стартових умов" у Польщі на початку суспільно-економічних реформ. Окреслено завдання, які ставила перед собою Польща, реформуючи систему освіти: зближення навчання з реаліями сучасного життя, виховання сучасної людини, позбавленої стереотипів минулого, демократизація системи освіти з урахуванням європейського досвіду, можливість саморегуляції нової системи освіти.

Помещен сравнительный анализ изменений в образовательном процессе Украины и Польши. Отмечено, что в советское время образование в Украине приобрело как положительные, так и негативные признаки. К позитивным признакам можно отнести: стандартизацию системы образования и критериев ее качества, основательную теоретическую и практическую подготовку, наличие производственных, управленческих и научных практик, обеспечение гарантированного трудоустройства. К негативным признакам относится: полная оторванность от практики и опыта мировой системы высшего образования, отсутствие ориентиров для интеграции отечественной системы высшего образования в мировую и т. д. Отмечено сходство "стартовых условий" в Польше в начале общественно-экономических реформ. Определены задачи, которые ставила перед собой Польша, реформируя систему образования: сближение обучения с реалиями современной жизни, воспитание современного человека, лишенного стереотипов прошлого, демократизация системы образования с учетом европейского опыта, возможность саморегуляции новой системы образования.

Placed a comparative analysis of changes in the educational process in Ukraine and Poland. It is noted that during the Soviet era education in Ukraine has acquired both positive and negative symptoms. Positive signs include: the standardization of education and its quality criteria thorough theoretical and practical training, availability of production, managerial and scientific practices, the provision of guaranteed employment. The negative difference is considered to be full cut off from practice and experience the world of higher education, the lack of guidelines for the integration of thenational higher education system in the world like that. Noted the similarity of "initial conditions" in Poland at the beginning of the socio-economic reforms. The tasks that are put in front of Poland, reforming the education system: convergence of learning with the realities of modern life, education of modern man, devoid of stereotypes of the past, the democratization of the education system, taking into account the European experience, the possibility of a new system of self-education.

Проаналізовано позиції, концепції, погляди провідних західних і вітчизняних учених з приводу принципів нової державної політики в галузі вищої освіти. Розглянуто аспекти глобалізації освіти. Вказано напрями реформування освіти в Україні.

Проанализированы позиции, концепции, взгляды ведущих западных и отечественных ученых по поводу принципов новой государственной политики в области высшего образования. Обозначены аспекты глобализации образования. Указаны направления реформирования образования в Украине.

The positions, concepts, the views of prominent foreign and local scientists as to the principles of new state policy in the domain of higher education are analyses. The educational aspects of globalization are defined. The directions of educational reform in Ukraine are indicated.

Проаналізовано освітні інновації України та Польщі за умов глобалізації суспільства та концептуалізації основних інноваційних тенденцій у галузі освіти. Показано, що освіта як важливий соціальний інститут також відчуває глобалізаційні впливи та формує відкрите інформаційне середовище, в якому закономірно відображається глобалізація інформаційного простору, що стає передумовою набуття освітою такого ж глобального статусу. Розглянуто основні напрями національних пріоритетів українських освітніх інновацій та їх значення для польської системи освіти, а також можливості співпраці у цих напрямах українських і польських педагогів. Сформульовано концептуальні засади такої діяльності. Розроблено теоретичні основи інтеграції інформаційного простору освіти України в європейський освітній простір і виявлено конкретні способи їх врахування в реформуванні освіти та побудові суспільства знань. Узагальнено європейський досвід освітньо-інформаційної політики та проаналізовано основні напрями її впливу на країни-учасниці ОБСЄ та особистість. Практичне значення одержаних результатів визначається ефективністю запропонованого підходу в осмисленні освітньої політики держави, її структурних елементів, напрямів її впливу на розвиток суспільства, знань, знаннєвої економіки, творчої особистості.