Досліджено феномен концертності як естетичне, когнітивне та музично-інструментальне явище у формуванні стильової парадигми фортепіанної творчості С. Прокоф'єва. Запропоновано оцінку провідних рис фортепіанної концертності композитора в контексті діалогічних, театрально-ігрових, специфічно піаністичних чинників становлення музично-стильової ідеї. Висунуто концепцію "нового рояля" митця як вираження стилістичного виконавсько-композиторського комплексу. Доведено неподільність токатно-моторного та ліричного модусів музики С. Прокоф'єва як вираження її хронотопічної природи. Запропоновано порівняльний аналіз виконавських інтерпретацій фортепіанних концертів композитора як яскравих репрезентантів концертності його фортепіанного стилю представниками різних національних шкіл піаністів. Акцентовано увагу на специфіці створення семантичної моделі фортепіанних концертів С. Прокоф'єва китайськими піаністами з урахуванням естетичного й інтонаційно-мовного підходів.