Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*732.241*716-636-601.2с8

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р353.522.51

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено взаємодію непроникаючого кріопротектора ПЕО-1500 з мембранами еритроцитів за даними розподілу <^>14C-ПЕО-1500 залежно від температури та способу введення кріопротектора. Простежено взаємозв'язок даних процесів зі стійкістю клітин до кріоконсервування. Встановлено взаємозв'язок між характером та спрямованістю змін форми еритроцитів. Визначено роль білків спектрин-актинового комплексу в підвищенні стійкості клітин до заморожування за допомогою температурної та хімічної модифікації примембранних білків. Досліджено , що спрямованість структурної модифікації плазматичних мембран та білків цитоскелета визначено впливом температури та рівнем дегідратації на системи. Дане твердження пов'язана зі змінами концентрації внутрішньоклітинного кальцію та рівнем фосфорування білків. Досліджено стійкість бар'єрних властивостей плазматичної мембрани еротроцитів та систем транспорту іонів і метаболітів залежно від температури інкубації клітин із кріопротектором ПЕО-1500 та після заморожування-відігрівання. Розроблено безвідмінний спосіб кріоконсервування еритроцитів на підставі принципу попередньої холодової стабілізації. Проведено дослідження функціональної та структурної повноцінності еритроцитів.

Оцінено ефективність застосування антиоксиданту N-ацетил-L-цистеїну (АЦ) для кріоконсервування ядровмісних клітин кордової крові (ЯВК КК) людини з різними концентраціями ендоцелюлярного кріопротектора диметилсульфоксиду (ДМСО). Встановлено, що збільшення концентрації ДМСО (з 2,5 і 5 % до 7,5 і 10 %) та часу експозиції суспензії ЯВК КК із кріопротектором (з 15 до 30 хв і більше) призводило до значного збільшення кількості клітин із надмірним вмістом активних форм кисню (АФК) (з (7,5 +- 0,8) % за 5 % ДМСО та 15-хвилинній інкубації до (28,9 +- 3,2) % за 10 % ДМСО та 60-хвилинній інкубації), зниження їх життєздатності та збереження. Додавання 10 мМ АЦ в середовище кріоконсервування призводило до зменшення кількості клітин із надмірним вмістом АФК і збільшення показників їх збереженості та життєздатності на етапі еквілібрації з кріопротектором, а також після заморожування і відігрівання суспензії ЯВК КК. Максимальний ефект був досягнутий після додавання АЦ до середовищ із 7,5- і 10 %-ою концентрацією ДМСО. Доведено, що використання антиоксиданту сприяє підвищенню показників збереженості та життєздатності ЯВК КК за умов оптимальної концентрації кріопротектора та часу експозиції з ним.

Гемопоетичні прогеніторні клітини (ГПК) ефективно застосовуються в медичній практиці розвинених країн світу для лікування різних захворювань. На сьогодні одним із основних джерел для отримання ГПК є кордова кров (КК) людини. Це зумовило необхідність створення запасів КК, що можливе тільки за умов її довгострокового зберігання у замороженому стані. Найбільш широко для кріоконсервування ядровмісних клітин кордової крові (ЯВК КК) використовується проникаючий кріопротектор диметилсульфоксид (ДМСО) у концентраціях 7,5 та 10 %. Проте, окрім кріопротекторного впливу, ДМСО має й токсичну дію, яка може проявлятися у збільшенні кількості активних форм кисню у клітинах (АФК), що викликає порушення енергетичного стану, пошкодження структурних елементів клітин, а також пошкодження ДНК, призводячи до апоптозу або некрозу клітин. Тому оцінка збереженості, життєздатності та кількості клітин із надлишковим вмістом АФК після інкубації кріоконсервованих клітин за умов, які моделюють фізіологічні, надасть можливості більш об'єктивно визначити стан ЯВК/ГПК кордової крові після перенесення в кровоносне русло реципієнта, а додавання до середовища заморожування антиоксидантів надасть змогу знизити інтенсивність утворення АФК та розвиток негативних процесів у клітинах. Додавання антиоксидантів в ефективних концентраціях до кріозахисних розчинів, які містять 7,5 або 10 % ДМСО, забезпечує підвищення збереженості та життєздатності ЯВК після перенесення до умов, які моделюють фізіологічні. Найбільш ефективним із використаних авторами антиоксидантів виявився глутатіон, який сприяв значущому зменшенню кількості АФК після перенесення до умов, які моделюють фізіологічні, що підвищувало рівень збереженості та життєздатності ЯВК. Тому додавання антиоксидантів до кріозахисного середовища є перспективним напрямком розробки протоколів низько-температурного консервування ЯВК КК.