Обгрунтовано активне використання сучасних засобів комунікацій, інформаційних технологій та їх мережних додатків з метою модернізації й удосконалення якості освіти. Зазначено, що інформатизація освіти є вирішальним чинником формування єдиного інформаційного простору та досягнення основних цілей реформування освіти. Висвітлено проблеми, які гальмують ефективне впровадження інноваційних методів навчання на всіх рівнях освіти, та запропоновано шляхи їх вирішення.

Обосновано активное использование современных средств коммуникаций, информационных технологий и их сетевых приложений с целью модернизации и совершенствования качества образования. Указано, что информатизация образования является решающим фактором формирования единого информационного пространства и достижения основных целей реформирования образования. Освещены проблемы, которые тормозят эффективное внедрение инновационных методов обучения на всех уровнях образования, и предложены пути их решения.

Contemporary educations can be successful only under the Condition of active use of communication, information technologies and their network supplements. Informatization of education is a major factor in achieving new objectives in education reforms as it modernizes content of education its means and forms for teaching process, maintains high level of teaching, individual approach, stimulates those who studies to independent work, increases effectiveness, access and quality of educational service.

Зазначено неймовірне зростання кількості студентів на міжнародному рівні разом із розширенням технологічних можливостей та об'єднуючою функцією англійської мови спричинює офшоризацію освіти (наприклад, створення Нью-Йоркським університетом кампусу в Абу-Дабі, університетами США "Міста освіти" в м. Доха, що в Катарі, університетами Пакистану, Росії, Канади й Індії компасів у м. Дубаї). Підкреслено, що навіть провідні університети за умов усе жорстокішої конкуренції радше змінюють своє інституційне життя, ніж дотримуються звичаїв і традицій. Упровадження програми СОТ із лібералізації торгівлі, у межах якої вища освіта підпадає під юрисдикцію Генеральної угоди з торгівлі послугами, може створити ще більші перешкоди для вільної торгівлі освітніми послугами.

Невероятный рост количества студентов на международном уровне вместе с расширением технологических возможностей и объединяющей функцией английского языка вызывает офшоризацию образования (например, создание Нью-Йоркским университетом кампуса в Абу-Даби, университетами США "Города образования" в г. Доха, что в Катаре, университетами Пакистана, России, Канады и Индии компасов в г. Дубаи). Подчеркнуто, что даже ведущие университеты в условиях все более жесткой конкуренции скорее меняют свою институциональную жизнь, нежели следуют обычаям и традициям. Внедрение программы ВТО по либерализации торговли, в рамках которой высшее образование подпадает под юрисдикцию Генерального соглашения по торговле услугами, может создать еще большие препятствия для свободной торговли образовательными услугами.

The incredible increase in the number of students at the international level with the expansion of technological capabilities and unifying feature of English results in offshore education (eg, creation of the New York University campus in Abu Dhabi, US universities "Education City" in. Doha that Qatar and universities of Pakistan, Russia, Canada and India compasses in. Dubai). Even the leading universities in terms of all violent competition rather change their institutional life rather than follow the customs and traditions. Implementation of the program of the WTO trade liberalization, in which higher education within the jurisdiction of the General Agreement on Trade in Services, may create even greater obstacles to free trade in educational services.

Розглянуто нові організаційні форми „навчання на відстані” із застосуванням комп’ютерних та телекомунікаційних технологій (за українською термінологією „дистанційної освіти”) сучасної Польщі. Зазначено, що основними питаннями у системі польської мультимедійної і дистанційної освіти є стратегічно-проблемні, зокрема щодо моделі мультимедійної освіти і „навчання на відстані” (дистанційного навчання), враховуючи потреби та можливості навчального закладу та його майбутніх студентів, а також досвід та доробок інших ВНЗ у Польщі та у світі. Зосереджено увагу на підготовленій у Польщі концепції, в якій містяться основні принципи аналізу проблем, що стосуються найважливіших питань, які необхідно з’ясувати на етапі створення відповідних стратегій розвитку освіти на відстані. Наголошено, що прийняті позиції будуть основою для опрацювання багатоваріантної та етапної програми розвитку цієї освіти, яка має два виміри: можливість участі науковців та освітян у проведенні та інтенсифікації дій у галузі досліджень та розвитку, зокрема у галузі спеціальної програми у Польщі під назвою „Приязне інформаційне суспільство”; освітньо-педагогічні методології та кваліфікації, зокрема дидактичні і технологічні. Констатовано, що Україна може запозичити досвід поляків не тільки щодо концептуального оформлення стратегій розвитку дистанційної освіти, але й їх реального впровадження у вітчизняну освітню систему.

Рассмотрены новые организационные формы „обучение на расстоянии” с применением компьютерных и телекоммуникационных технологий (по украинской терминологии „дистанционного образования”) современной Польши. Отмечено, что основными вопросами в системе польского мультимедийного и дистанционного образования являются стратегически-проблемные, в частности по модели мультимедийного образования и „обучения на расстоянии” (дистанционного обучения), учитывая потребности и возможности учебного заведения и его будущих студентов, а также опыт и наработки других ВУЗ в Польше и в мире. Сосредоточено внимание на подготовленной в Польше концепции, в которой содержатся основные принципы анализа проблем, касающихся важнейших вопросов, которые необходимо выяснить на этапе создания соответствующих стратегий развития образования на расстоянии. Отмечено, что принятые позиции будут основой для разработки многовариантной и этапной программы этого образования, которая имеет два измерения: возможность участия ученых и педагогов в проведении и интенсификации действий в области исследований и развития, в частности в области специальной программы в Польше под названием „Дружелюбное информационное общество”, образовательно-педагогические методологии и квалификации, в частности дидактические и технологические. Констатировано, что Украина может позаимствовать опыт поляков не только по концептуальному оформлению стратегий развития дистанционного образования, но и их реального внедрения в отечественную образовательную систему.

Information and communication technologies are making significant adjustment to the development of world educational system. Modern Poland is a part of this educational process. Polish education experienced the most substantial transformation in the introduction of new organizational forms „distance education”. And although the Polish scientists and teachers have different opinions assessing the system of multimedia and distance education in the country, its positive experience is beyond doubt. Based on this, Ukraine may borrow the experience of the Poles not only with respect to the conceptual design of strategies for distance education development, buts its actual implementation in the national educational system. The article considers the use of multimedia techniques and technologies in the educational space of modern Poland.

Проаналізовано основні технології мультимедійної освіти та мультимедійні засоби навчання. Розглянуто перспективний шлях удосконалення та оптимізації навчального процесу в училищі. Виокремлено особливості мультимедійних технологій. Зазначено різні види мультимедійних засобів навчання, зокрема: зберігання і відтворення навчальної інформації, засоби моделювання, засоби контролю, засоби самонавчання, аудіокомунікативні та візуально-спостережні засоби. Визначено принципи системи навчання, а саме: проведення навчально-адміністаративної роботи, надання контрольованого доступу до навчальних матеріалів, організації колективної й індивідуальної роботи студентів та викладачів. В організованому навчальному процесі виділено основні складові: лекція, практичні заняття, контроль. Охарактеризовано основні програмні засоби для редагування графічних зображень. Продеменостровано приклад мультимедійного застосування в навчальному процесі. Надано рекомендації щодо відбору та експлантації мультимедійних засобів.

Проанализированы основные технологии мультимедийного образования и мультимедийных средств обучения. Рассмотрен перспективный путь совершенствования и оптимизации учебного процесса в училище. Выделены особенности мультимедийных технологий. Указаны различные виды мультимедийных средств обучения, в частности: хранение и воспроизведение учебной информации, средства моделирования, средства контроля, средства самообучения, аудиокоммуникативные и визуально-наблюдательные средства. Определены принципы системы обучения, а именно: проведение учебно-административной работы, предоставление контролируемого доступа к учебным материалам, организация коллективной и индивидуальной работы студентов и преподавателей. В организованном учебном процессе выделены основные составляющие: лекция, практические занятия, контроль. Охарактеризованы основные программные средства для редактирования графических изображений. Продемонстрирован пример мультимедийного применения в учебном процессе. Даны рекомендации по отбору и эксплантации мультимедийных средств.

The dominant components of modern education are the new information technologies, providing virtually unlimited opportunities for independent and collaborative creative activity for all participants of the educational process. From the authoritarian provider of knowledge at present teacher becomes a participant in productive activity of students. However, with the latest technical and multimedia it creates a favorable environment for the formation of their own intelligence. A special role in this process belongs to computer technology and network technology. The article deals with the basic technology of multimedia education and multimedia training.

Обгрунтовано значення розвитку інформаційної культури в системі освіти сучасного інформаційного суспільства. Розкрито сутність освіти як каналу передачі інформації та чинник прогресу людини. Доведено необхідність інформаційного супроводу учнів як допомоги вчителя учням та як власне освітньої інформації. Охарактеризовано способи інформаційного супроводу освітнього процесу: традиційний та за допомогою інформаційних комунікативних технологій (ІКТ). Висвітлено технічні можливості сучасних інтерактивних засобів передачі інформації: електронна пошта, власний сайт, програми інтерактивного спілкування в режимі реального часу. Розглянуто сутність інформаційно-комунікативної компетентності та її роль у підвищенні ефективності інформаційного супроводу освітнього процесу. Виявлено, що ІКТ-компетентність педагога сприяє підвищенню його професійної компетентності та розвитку творчих та когнітивних здібностей учня. Свободу у виборі інформації з певної предметної області автор вважає головною перевагою впровадження ІКТ засобів інформаційного супроводу освітньої діяльності.

Обосновано значение развития информационной культуры в системе образования современного информационного общества. Раскрыта сущность образования как канала передачи информации и фактор прогресса человека. Доказана необходимость информационного сопровождения учеников как помощи учителя ученикам и как собственно образовательной информации. Охарактеризованы способы информационного сопровождения образовательного процесса: традиционный и с помощью ИКТ. Освещены технические возможности современных интерактивных средств передачи информации: электронная почта, собственный сайт, программы интерактивного общения в режиме реального времени. Рассмотрена сущность информационно-коммуникативной компетентности и ее роль в повышении эффективности информационного сопровождения образовательного процесса. Выявлено, что ИКТ-компетентность педагога способствует повышению его профессиональной компетентности и развития творческих и когнитивных способностей ученика. Свободу в выборе информации по определенной предметной области автор считает главным преимуществом внедрения ИКТ средств информационного сопровождения образовательной деятельности.

Substantiated is the importance of developing an information culture in the education system of the modern information society. Disclosed is the essence of education as a channel of communication and human factor of progress. Proven is the necessity of information support students as teachers help students and as a proper educational information. Characterized are the methods of information support of the educational process: traditional and ICT. Highlighted are the technical capabilities of modern interactive communication tools: e-mail, your own website, chat programs in real time. Considered is the essence of information-communicative competence and its role in improving the efficiency of information support of the educational process. Revealed is that the ICT competence of teachers contributes to his professional competence and the development of creative and cognitive student. Freedom in the choice of information on a particular subject area the author considers the main advantage of the introduction of ICT information support for educational activities.

Дисертацію присвячено філософському аналізу інформатизації освіти як закономірності її модернізації в період глобалізації й інформаційної революції, що належить до першочергових завдань сучасної філософії освіти. Системно проаналізовано процес інформатизації в контексті модернізації освіти, виявлено чинники, що його обумовлюють, та доведено закономірність цього процесу. Вивчено й узагальнено українсько-польський досвід вирішення проблеми інформатизації в освіті. Визначено сутність "інформаційного простору освіти". Проаналізовано його основні характеристики й особливості функціонування та розвитку. Досліджено мультимедійні можливості освіти, введено та визначено поняття "мультимедійний комплекс освіти", або ж "мультимедійна система освіти", до якого входять матеріальні засоби інформатизації (комп'ютери, мультимедійні дошки тощо), а також тексти, зображення, анімаційні картинки, аудіокоментарі, цифрове відео та ін.; а також розкрито основні суперечності розвитку єдиного інформаційного простору освіти України. Проаналізовано особливості дистанційного навчання як головної можливості реалізації процесу інформатизації освіти, а також спеціалізовані засоби дистанційного навчання (рівень їх розгортання в Україні та Польщі порівняно з провідними інформаційно-розгорнутими країнами світу, наприклад, з Японією та США). Звернено увагу на необхідність організації психологічної підготовки суб'єктів навчально-виховного процесу для ефективного здійснення процесу інформатизації освіти та визначено параметри правового супроводу інформатизації освіти.

Зроблено філософський аналіз інформатизації освіти як закономірності її модернізації в період глобалізації та інформаційної революції. Системно проаналізовано процес інформатизації в контексті модернізації освіти, виявлено чинники, що його обумовлюють, та доведено закономірність цього процесу. Вивчено та узагальнено українсько-польський досвід вирішення проблеми інформатизації в освіті. Визначено сутність "інформаційного простору освіти", наведено його основні характеристики та особливості функціонування та розвитку. Досліджено мультимедійні можливості освіти, введено та визначено поняття "мультимедійний комплекс освіти", або ж "мультимедійна система освіти", до якого входять матеріальні засоби інформатизації (комп’ютери, мультимедійні дошки тощо), а також тексти, зображення, анімаційні картинки, аудіокоментарі, цифрове відео. Розкрито основні суперечності розвитку єдиного інформаційного простору освіти України. Розглянуто особливості дистанційного навчання як головної можливості реалізації процесу інформатизації освіти, а також окреслено спеціалізовані засоби дистанційного навчання.