Висвітлено світовий досвід і показано актуальність робіт стосовно створення сприятливого психологічного клімату, якісного вдосконалення дизайну середовища та його об'єктів, гуманізації середовища впливу станцій метрополітену. Проаналізовано результати досліджень, проведених іншими фахівцями у цьому напрямку, що дозволило створити інформаційну базу роботи. Розглянуто особливості взаємодії метрополітену й інших елементів міської структури, закономірності функціонування системи місто - метрополітен на прикладі міст світу, історичні передумови архітектурно-дизайнерського перетворення планувальної структури Харкова у взаємозв'язку з системою метрополітену. Сформульовано понятійно-категорійний апарат дослідження зони впливу станції метрополітену. Проаналізовано архітектурно-планувальну структуру цих зон на різних містобудівних рівнях. Визначено їх основні метричні характеристики, форми архітектурно-просторової інтеграції з середовищем міста. Розроблено територіально-просторову, функціональну, архітектурно-дизайнерську моделі зон впливу станцій метрополітену. На підставі проведеного аналізу визначено типологізацію як умову комплексного підходу до формування середовища зон впливу. Досліджено різні структурні елементи цих зон щодо їх наповненості елементами міського дизайну. Розроблено типологічну матрицю рекомедованих номенклатур об'єктів міського дизайну за їх належністю до різних структурних елементів зон впливу станцій метрополітену. Сформульовано принципи формування дизайну таких зон. Запропоновано рекомендовану номенклатуру елементів міського дизайну для різних типів зон

Розроблено методологічні засади дослідження соціокультурного аспекту в архітектурі та систему теоретичних положень, спрямованих на формування стратегій сталого розвитку міст України. Сформульовано категоріально-понятійний апарат дослідження, базовим поняттям якого визначено "соціокультурну ідентичність". У руслі системного підходу розроблено предметну характеристику соціокультурної ідентичності як ресурсу формування гуманістичного та конкурентоздатного міського середовища за сучасних умов глобалізованого світу. На матеріалі історичних текстів з архітектури та сучасного європейського досвіду розвитку архітектурного середовища міст було визначено основні механізми та засоби формування соціокультурної ідентичності в сфері архітектури, що дозволяють будувати систему взаємозв’язків між міським середовищем і способом життя його мешканців. Установлено та систематизовано основні стратегії формування міського середовища, показано, що запорукою успіху в цьому процесі за сучасних умов глобальної економіки є розробка конкурентної ідентичності місця (територіальний брендинг).