З урахуванням використання сучасних технологій і обладнання у промисловому виробництві лікарських препаратів, а також впровадження міжнародних стандартів GMP надано інформацію про одержання лікарських форм промислового виробництва. Охарактеризовано основні процеси (випарювання, сушіння, подрібнювання) й апарати у фармацевтичному виробництві. Розкрито теоретичні основи процесу екстрагування. Висвітлено особливості виробництва рідких, густих і сухих екстрактів, екстрактів-концентратів, препаратів біогенних стимуляторів, лікувальних і профілактичних напоїв, а також лікарських засобів у желатинових капсулах. Проаналізовано нормативну документацію у сфері виробництва готових лікарських засобів.

С учетом использования современных технологий и оборудования в промышленном производстве лекарственных препаратов, в также внедрения международных стандартов GMP дана информации о получении лекарственных форм промышленного производства. Охарактеризованы основные процессы (выпаривания, сушки, дробления) и аппараты в фармацевтическом производстве. Раскрыты теоретические основы процесса экстрагирования. Освещены особенности производства жидких, густых и сухих экстрактов, экстрактов-концентратов, препаратов биогенных стимуляторов, лечебных и профилактических напитков, а также лекарственных средств в желатиновых капсулах. Проанализирована нормативная документация в сфере производства готовых лекарственных средств.

Вперше обгрунтовано доцільність створення лікарського препарату на основі натрію диклофенаку пролонгованої дії. Розроблено науково-методичний підхід до створення лікарської форми у вигляді капсул пролонгованої дії. На основі раціонального використання фармацевтичних факторів вперше теоретично й експериментально обгрунтовано склад і технологію нового вітчизняного перепарату "Диклофенак-ретард", пролонгована дія якого підвищує ефективність лікування, знижує побічну дію та забезпечує зручність лікування ревматичних захворювань. Встановлено, що капсули "Диклофенак-ретард" проявляють антимікробні властивості щодо широкого спектра грампозитивних і грамнегативних бактерій незалежно від їх чутливості або стійкості до антибіотиків. За результатами фармакологічних досліджень встановлено, що розроблений препарат є ефективним протизапальним і аналгетичним засобом пролонгованої дії. Проведено порівняльний аналіз препарату "Диклоберл ретард" (Berlin-Chemie, Німеччина), який показав, що капсули "Диклофенак-ретард" забезпечують поступове всмоктування діючої речовини з ШКТ і тривале підтримання рівня її терапевтичних концентрацій у крові, необхідних для пролонгованої лікарської форми.

Представлены материалы изучения специфической противогерпетической активности препарата "ГЕРПЕВАЛ 500". Установлено цитопатическое и противовирусное действие препарата "ГЕРПЕВАЛ 500" в отношении штаммов герпеса типов 1 и 2 в культурах перевиваемых клеток и на куриных эмбрионах. Средняя цитопатическая доза для культур клеток Hep-2 и Tr, а также фибробластов куриного эмбриона находится на уровне 1 - 2 мг/мл. Противогерпетическая активность по МИК проявляется в минимальной дозе 100,0 мкг/мл и не превышает 500,0 мкг/мл. Испытуемый препарат "ГЕРПЕВАЛ 500" и препарат сравнения "Вальтрекс<191>" обладают примерно равной специфической активностью в отношении вирусов простого герпеса (типы 1 и 2).

Проведено аналіз елементного складу квіток безсмертника та препарату "Фламін" за допомогою методу атомно-емісійної спектрографії. Визначено вміст 14 елементів у рослинній сировині та препараті. Рослинна сировина і фламін характеризуються високим рівнем калію, вміст якого чинить додаткові позитивні фармакологічні ефекти під час лікування препаратами цмину. Результати дослідження свідчать про перспективність застосування квіток цмину та фламіну в якості джерела різноманітних мікро- та макроелементів за гіпоелементних станів.

Здійснено теоретичне й експериментальне обгрунтування методичних підходів до розробки складів, технології, а також стандартизації твердих лікарських засобів (ТЛЗ) для лікування найбільш поширених інфекційно-запальних захворювань, створених на основі використання біологічно активних субстанцій валацикловіру й орнідазолу та комбінації орнідазолу з рослинною субстанцією фламін. На підставі результатів фізичних, фізико-хімічних, фармакотехнологічних і мікробіологічних досліджень з використанням методів математичного планування експерименту обгрунтовано склад і промислову технологію таблеток "Герпевал 500" з валацикловіром і "Мерадазол" з орнідазолом та капсул "Мерафлам" комбінованого складу, що призначені для лікування герпесвірусної інфекції, трихомоніазу, бактеріального вагінозу, амебіазу, лямбліозу та поєднаних інфекційно-запальних захворювань (мікст-інфекцій) в організмі людини. Для підвищення ефективності лікування вказаних захворювань рекомендовано комплексну терапію із використанням протизапальних препаратів, антибіотиків, а також препаратів, що проявляють імуномоделювальну дію. Досліджено властивості розроблених препаратів, запропоновано методики контролю їх якості, визначено умови та терміни зберігання. Опрацьовано та затверджено необхідну нормативно-технічну документацію. Технологія вищеназваних препаратів впроваджено у промислове виробництво ВАТ "Фітофарм" (м. Артемівськ).

С помощью метода математического планирования эксперимента (2<^>3 факторный план) исследовано влияние вспомогательных веществ на основные показатели качества таблеток орнидазола, полученных с помощью метода влажной грануляции. Установлены допустимые концентрации микрокристаллической целлюлозы и крахмала гликолята 6,0 - 8,0 % и 4,5 - 5,5 % соответственно в составе таблетных масс с помощью стандартизованных Парето-карт и трехмерных графиков экспериментальной поверхности основных технологических параметров.

Приведены данные о заболеваемости урогенитальным трихомониазом, дан обзор современных методов его лечения. Клиническая эффективность метронидазола и орнидазола составила 57,6 и 94,5 %, микробиологичеcкая эффективность - 77,1 и 98,2 % соответственно, а частота побочных эффектов - 59 и 3,7 %. Таким образом, орнидазол является гораздо более эффективным и безопасным препаратом в лечении урогенитального трихомониаза.