Проаналізовано 16 випадків корнеальних хористом у дітей віком від 5-ти місяців до 11-ти років. Гострота зору коливалась від 0,15 до 1,0. У 14-ти хворих (14 очей) проведено ламелярну кератопластику. У 12-ти хворих використано донорську рогівку, у 2-х - ліофілізовану. Запропоновано такі принципи: ламелярну кератектомію у разі центральної локалізації хористом доцільно виконувати до прозорих шарів, за периферичної - на 2/3 товщі. Ламелярний кератотрансплантат повинен бути максимально тонким, а розмір його має бути зведений до мінімуму - вузької смужки 1 - 2 мм по лімбу з протекторною метою.

Проанализировано 16 случаев корнеальных хористом у детей в возрасте от 5-ти месяцев до 11-ти лет. Острота зрения колебалась от 0,15 до 1,0. У 14-ти больных (14 глаз) проведена ламелярная кератопластика. У 12-ти больных использовалось донорская роговица, у 2-х - лиофилизированная. Предложены принципы: ламелярную керактэктомию при центральной локализации хористом целесообразно выполнять до прозрачных слоев, при периферической - на 2/3 толщины. Ламелярный кератотрансплантат должен быть максимально тонким, а его размер должен быть сведен к минимуму - узкой полоски 1 - 2 мм по лимбу с протекторной целью.

Приведені результати хірургічного лікування 34-х дітей (35 очей) у віці від 6 місяців до 16 років з різними типами катаракт з вродженими або набутими змінами передньої капсули кришталика. Використання оригінальної методики розкриття передньої стінки дозволило їм у всіх випадках здійснити передній безперервний круговий капсулорексис у разі вроджених і набутих її змін, а також уникнути інтра- та післяопераційних ускладнень, забезпечити можливість для формування капсульного мішка, з подальшою внутрішньокапсульною імплантацією ІОЛ, створити найбільш оптимальні умови для відновлення і подальшого покращання зору, що особливо важливо в дитячому віці.

Приведены результаты хирургического лечения 34-х детей (35 глаз) в возрасте от 6 месяцев до 16 лет с разными типами катаракт с врождёнными или приобретёнными изменениями передней капсулы хрусталика. Использование авторами оригинальной методики раскрытия передней стенки позволило им во всех случаях осуществить передний непрерывный круговой капсулорексис при врождённых и приобретённых её изменениях, а также избежать интра- и послеоперационных осложнений, обеспечить возможность для формирования капсульного мешка, с дальнейшей внутрикапсульной имплантацией ИОЛ, создавая наиболее оптимальные условия для восстановления и дальнейшего улучшения зрения, что особенно важно в детском возрасте.

Проаналізована наявність супутньої патології ока й організму дітей раннього віку (1 - 24 місяців) з вродженими катарактами. Виявлено, що в 83 % випадків у дітей з вродженими катарактами раннього віку діагностувалася загальна супутня патологія, за цього патологія ЦНС - в 66,3 %, серед якої переважала гіпоксично-ішемічна енцефалопатія. Функціональні ускладнення, пов'язані з вираженим помутнінням кришталикових мас, є важким супутнім ураженням ока, частіше реєструвалися за повних і атипових форм вроджених катаракт, що стало показанням для ранньої хірургії.

Проанализировано наличие сопутствующей патологии глаза и организма детей раннего возраста (1 - 24 месяца) с врождёнными катарактами. Выявлено, что в 83 % случаев диагностировалась общая сопутствующая патология, при этом патология ЦНС - в 66,3 %, среди которой превалирует гипоксически-ишемическая энцефалопатия. Функциональные осложнения, связанные с выраженным помутнением хрусталикового вещества и тяжелым сопутствующим поражением глаза, чаще регистрируются при полных и атипичных формах врождённых катаракт, что является показанием для ранней хирургии.

Зазначено, що проведений ретроспективний аналіз показав важливу роль уваги батьків до здоров'я своєї дитини в проблемі ранньої діагностики ретинобластоми. Шляхами покращання стану офтальмоонкологічної допомоги дітям з ретинобластомою є організація ефективних профілактичних оглядів дітей, особливо молодшої вікової групи, широке інформування батьків про симптоматику ретинобластоми та способи її раннього виявлення, підвищення професійного рівня лікарів первинного звернення - педіатрів, неонатологів, районних офтальмологів стосовно діагностики цього захворювання.

Отмечено, что проведенный ретроспективный анализ показал важную роль внимания родителей к здоровью своего ребенка в проблеме ранней диагностики ретинобластомы. Способами улучшения состояния офтальмоонкологической помощи детям с ретинобластомой является организация эффективных профилактических осмотров детей, особенно младшей возрастной группы, широкое информирование родителей о симптоматике ретинобластомы и методах ее раннего выявления, повышения профессионального уровня врачей первичного обращения - педиатров, неонатологов, районных офтальмологов относительно диагностики этого заболевания.