Наведено сучасні дані про будову атмосфери, її параметри, фактори стабілізації складу та фізичних параметрів. Визначено фактори, що негативно впливають на склад і параметри атмосфери. Проаналізовано вплив забрудненого повітря на живі організми. Описано фізичні та хімічні методи очищення газових викидів з метою запобігання забруднення атмосфери, а також методи аналітичного контролю за її санітарно-гігієнічними характеристиками.

Приведены современные данные о строении атмосферы, ее параметрах, факторах стабилизации состава и физических параметров. Определены факторы, негативно влияющие на состав и параметры атмосферы. Проанализировано влияние загрязненного воздуха на живые организмы. Описаны физические и химические методы очистки газовых выбросов с целью предупреждения загрязнения атмосферы, а также методы аналитического контроля за ее санитарно-гигиеническими характеристиками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.134-52

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Первичные герминогенные опухоли средостения (ГОС) представлены разными по гистологическому типу новообразованиями. Из опухолей этой группы наиболее часто выявляют тератомы в различных вариантах дифференцировки - от незрелых, отличающихся высокой агрессивностью, до зрелых форм, являющихся доброкачественными. В клинике с 1968 г. прооперировано 177 пациентов с тератомами, из них 50 (28,2 %) - со злокачественными опухолями. При первичном обращении за медицинской помощью ни у одного пациента не был правильно установлен диагноз ГОС. В клинике, кроме стандартного рентгенологического исследования и компьютерной томографии органов грудной полости, применяли трансторакальную игловую и/или эксцизионную биопсию опухоли при парастернальной диагностической медиастинотомии. В отдельных случаях исследовано содержание опухолевых маркеров в сыворотке крови пациентов. После обследования правильно установлена локализация новообразования при зрелых тератомах у 98 %, при незрелых - у 94 % пациентов, доброкачественный и злокачественный характер опухоли - у 98 и 90 %, гистогенез - у 53 и 76 % пациентов соответственно.

Внутригрудные параганглиомы средостения - очень редко выявляемые опухоли, обычно хорошо васкуляризированы, как правило, располагаются вблизи жизненно важных структур, что обусловливает значительные трудности их хирургического удаления, которое расценивается как единственное радикальное лечение. Авторы располагают уникальным материалом - опытом обследования и лечения 16-ти пациентов с торакальными нехромафинными параганглиомами, большинство из которых локализовались в средостении. Впервые применена внутриартериальная регионарная химиотерапия в качестве как неоадъювантного, так и самостоятельного лечения с высоким объективным эффектом. Оценена возможность проведения лучевой терапии при злокачественной параганглиоме.

На основании клинического опыта диагностики и лечения 181 больного с первичными герминогенными опухолями средостения проанализированы данные их морфологической классификации, клинического стадирования, определения уровня сывороточных оухолевых маркеров, выживаемости пациентов в зависимости от перечисленных выше характеристик.

Проаналізовано літературні дані щодо епідеміології, методів діагностики та лікування хворих на злоякісну мезотеліому плеври. Висвітлено нові технології лікування, що включають комбінацію циторедуктивних оперативних втручань і внутрішньопорожнинну перфузію хіміопрепаратів за умов локальної гіпертермії, застосовуються у разі дисемінованих злоякісних процесів в черевній і плевральній порожнинах та є принципово новим перспективним підходом до лікування даної патології.

В соответствии с поставленной задачей разработана методика катетеризации внутренней грудной артерии, оптимально адаптированы схемы полихимиотерапии в соответствии с гистологическим вариантом опухоли. Определены четкие показания к проведению внутриартериальной полихимиотерапии. Разработаны методики минимизации возможных осложнений, их профилактика и лечение. Пролечено 167 пациентов с первичными опухолями средостения. Применение данной методики позволило значительно повысить резектабельность опухолей средостения.

Исследованы течение болезни и результаты лечения 264 больных с немелкоклеточным раком легкого IIB - III стадии. В основной группе (97 пациентов) лечение включало неоадъювантную химиотерапию с последующей операцией, в контрольной (167 пациентов) выполнено самостоятельное хирургическое лечение. Обе группы больных были сопоставимы по демографическим показателям, наличию сопутствующих заболеваний, объему выполненных операций. Не наблюдалось увеличения послеоперационных осложнений и повышения смертности в исследуемой группе. Отмечена тенденция повышения выживаемости больных, получавших неоадъювантную химиотерапию.

Розглянуто проблему екологізації туристичної діяльності. Проаналізовано розвиток та основні напрямки екологічного туризму (ЕТ) як галузі сталого розвитку туризму, особливості захисту довкілля, збереження ресурсного потенціалу і привабливості рекреаційних територій. Увагу приділено питанням організації туристичних походів (ТП) і обслуговування екотуристів у контексті їх безпосередньої участі в акціях з охорони природи, безпеки в ЕТ, здійснення еколого-освітньої, еколого-просвітницької громадської роботи екотуристами під час ТП. Висвітлено світовий досвід організації ЕТ, прогнози зростання світового туристичного ринку до 2020 р., сучасні тенденції розвитку світового та ЕТ, загальні тенденції розвитку туризму в Україні та перспективи ЕТ.

На основании анализа результатов лечения 245 онкологических больных проведена оценка целесообразности хирургического удаления метастазов злокачественных новообразований в легкие. Выбор метода лечения больных, имеющих метастазы в легкие, зависит от характера первичной опухоли, радикализма ранее проведенного лечения, объема опухолевого поражения легкого. Доказана эффективность хирургического и комплексного лечения больных с метастатическим поражением легких.

Наведено сучасні дані про будову та склад довкілля, параметри та фактори стабілізації його складу та фізичних параметрів. Показано чинники, що негативно впливають на склад і параметри довкілля. Праналізовано дані щодо впливу антропогенних забруднювачів на живі організми. Описано фізичні та хімічні методи очищення відходів життєдіяльності з метою запобігання забрудненню довкілля. Подано характеристику методів аналітичного контролю за санітарно-гігієнічними характеристиками навколишнього середовища.

Проаналізовано гомеостатичність параметрів комплексу мікроорганізмів- трансформаторів сполук азоту за умов зростання рівнів антропогенного впливу. Запропоновано оцінювати екологічну ефективність агроприйомів за співвідношенням мікробних пулів мікроорганізмів, що засвоюють мінеральний та органічний азот.

Наведено результати досліджень динаміки і перерозподілу кадмію в системі грунт - вода - овочева продукція. Встановлено, що на легких грунтах Полісся шлях міграції кадмію з грунту є розгалуженим. Рівень накопичення кадмію в овочевій продукції має свої особливості, що обумовлено величиною концентрації хімічного елемента та біологією овочевої культури.

Розглянуто вплив регуляторів росту рослин Біолан та Емістим С на біологічну активність грунту. Встановлено, що найбільше регулятори росту рослин вплинули на чисельність мікроорганізмів на менш родючих грунтах: Емістим С та Біолан сприяли збільшенню чисельності мікроорганізмів усіх досліджуваних еколого-трофічних та таксономічних груп на дерново-підзолистому грунті. Відмічено позитивну дію Емістиму С та Біолану на чисельність стрептоміцетів, азотобактеру, вміст загальної мікробної біомаси. Істотного впливу регуляторів росту рослин на зменшення інтенсивності мінералізаційних процесів не спостерігалось.

Розглянуто будову біологічного мікроскопа та інших збільшувальних приладів. Розкрито поняття ергастичних речовин, їх значення в житті рослин. Розглянуто фази мітотичного циклу в клітинах кінчика корінця цибулі. Висвітлено морфологічну та первинну анатомічну будову кореня. Увагу приділено анатомічній будові стебла багаторічних трав'янистих дводольних рослин. Подано інформацію про систематику водоростей, лишайників, грибів.

Проанализирован опыт комплексного и хирургического лечения 49-ти больных с первичными и вторичными злокачественными опухолями грудной стенки. Сложность выбора лечебной тактики обусловлена наличием больших местно-распространенных опухолей. Впервые в клинической практике при опухолях грудной стенки применен метод внутриартериальной селективной химиотерапии (ВАХТ). При этом лечебный эффект - частичная регрессия или стабилизация опухолевого роста зарегистрированы у 94,4 % пациентов. В режиме неоадъювантного лечения ВАХТ использована у 9-ти оперированных больных, как самостоятельный метод лечения - у 12-ти. Всего оперирован 31 пациєент, из них 16 - с пластическим замещением дефектов грудной клетки. Показано, что широкая резекция является приоритетным методом лечения при злокачественных опухолях этой локализации. Непосредственные и прослеженные результаты лечения оценены как вполне позитивные.

Проведено оцінку 3- та 5-річної виживаності після хірургічного та комплексного лікування 231-го хворого з метастатичним ураженням легень. Вибір методу терапії хворих із метастазами в легенях залежить від локалізації та гістологічної структури первинної пухлини, характеру раніше проведеного лікування, його ефективності, термінів виявлення метастазів, їх кількості й анатомічного розташування в легенях. Доведено доцільність хірургічного лікування метастазів злоякісних пухлин різних локалізацій у легенях.

Выполнен анализ хирургического и комплексного лечения 206-ти больных герминогенными опухолями средостения (ГОС). Зрелые тератомы диагностированы у 118-ти (60,5 %) пациентов, злокачественные - у 88-ми (39,5 %), из них у 87-ми - несеминомные ГО. Все пациенты со зрелыми тератомами оперированы радикально, без послеоперационных осложнений. При злокачественных несеминомных ГО применяли различные варианты лечения, выбор которых зависел от этнической стадии опухоли и времени освоения метода лечения в клинике. Комплексное лечение с предоперационной химиотерапией (ВЕР) применяется в отделении последние 10 лет. При использовании комплексного лечения 5-летняя выживаемость составила при I стадии 100 %, при II - 71 %, при IIIA - 68,7 %, при IIIB - 11 %, после хирургического лечения - 86,22, 22 и 0 % соответственно. Хирургическое удаление резидуальной опухоли после окончания химиотерапии следует выполнять у всех пациентов несеминомной ГОС.

Проанализированы результаты лечения больных с первичной периферической примитивной нейроэктодермальной опухолью внутригрудной локализации. Наиболее убедительным подтверждением диагноза являются результаты морфологического и иммуногистохимического исследования опухоли. Отмечена эффективность проводимой химиотерапии во всех клинических наблюдениях, реализовавшаяся в частичной регрессии опухоли и разной степени выраженности лекарственного патоморфоза. Комбинированное лечение с неоадъювантной химиотерапией представляется наиболее оправданным и должно использоваться как метод выбора для данной категории пациентов.

Розглянуто сучасний стан земельних ресурсів світу. Охарактеризовано функції земельних ресурсів. Висвітлено основні положення земельного законодавства України. Наведено загальні відомості про земельний фонд та його структуру. Розкрито особливості цінних земель та їх поширення на території України. Висвітлено поняття про Державний земельний кадастр та бонітування грунтів. Подано інформацію про землі меліоративного фонду. Розглянуто процеси деградації грунтового покриву на території України. Увагу приділено проблемам забруднення грунтового покриву продуктами техногенезу. Обгрунтовано загальні принципи організації збалансованої структури земельних угідь. Викладено технологічні та екологічні основи відновлення продуктивності земель, порушених у процесі розвідки та використання надр.