Розроблено еквівалентну електричну схему заміщення вітроелектричних установок (ВЕУ) з асинхронними генераторами з короткозамкненою обмоткою ротора в складі вітроелектростанції (ВЕС). Виконано розрахункові дослідження генерованої активної та реактивної потужностей ВЕС в електросистемі. З'ясовано, що схемо-технічне рішення серійних ВЕУ з двоступеневою комутацією конденсаторних батарей не забезпечує повної компенсації генерованої реактивної потужності в діапазоні зміни робочих швидкостей вітру. Визначено номінальну потужність компенсатора реактивної потужності ВЕС для різної кількості ВЕУ в складі станції.

Розроблено математичну модель ротора вітроустановки як об'єкта керування на базі кубічних сплайнів аеродинамічних характеристик. Забезпечення гладкості представлення вихідних масивів даних аеродинамічних характеристик досягнуто шляхом використання інтерполяційного сплайну двох змінних з безперервними похідними першого та другого порядку в вузлах інтерполяції. Розглянуто приклади застосування моделі для визначення регульованих характеристик ротора в повних діапазонах зміни швидкості вітру, частоти обертання та кута повороту лопатей.

Досліджено навантажувальні режими роботи вітроелектричної установки (ВЕУ) на автономний споживач за зміни швидкості вітру. Встановлено, що обов'язковою умовою реалізації стабілізації напруги та частоти для швидкостей вітру менших, ніж номінальне значення, є регулювання величини навантаження, більших - доцільне застосування спільного керування величиною навантаження та кутом повороту лопатей ВЕУ. Розглянуто способи застосування напівпровідникових перетворювачів для керування параметрами електроенергії ВЕУ.

Визначено закони і параметри керування експлуатаційними нестаціонарними режимами роботи вітроелектричних установок (ВЕУ) промислових вітроелектростанцій (ВЕС), які зменшують аеромеханічні та електричні навантаження на основні елементи конструкції. Розроблено математичну модель вітроустановки як об'єкта керування у довільних діапазонах зміни швидкості вітру, кута повороту та частоти обертання лопатів на підставі кубічних сплайнів аеродинамічних характеристик. Досліджено динаміку аеромеханічних та електричних навантажень складових частин ВЕУ за різних способів керування генерованою потужністю (флюгерного, антифлюгерного, автостабілізації та керованої автостабілізації) та у процесі пуску і зупинення. Узагальнено результати стосовно установок різної потужності у діапазоні 100 - 1 000 кВт шляхом побудови номограм динамічних навантажень у функції параметрів керування та інерційної сталої часу ВЕУ. Визначено раціональні способи зменшення перенапруги ВЕУ та компенсації реактивної енергії ВЕС.

Активація Akt (протеїнкіназа В) залучена у патогенез спорадичного та спадкового раку щитоподібної залози (РЩЗ) за синдрому Коудена. У культурі клітин щитоподібної залози (ЩЗ) Akt регулює ріст і виживання клітин, а також впливає на їх рухливість. Мета роботи - оцінити роль Akt у прогресії РЩЗ. Експресію активованої Akt (фосфорильованої pAkt), Akt 1, 2 та 3, та p27 проаналізовано в 46 випадках РЩЗ, 20 фолікулярних аденом та нормальній тканині залози. Активацію Akt виявлено в 10/10 випадках фолікулярного раку (ФР), 26/26 папілярного раку (ПР) ЩЗ, 2/10 випадках фолікулярного варіанта папілярного раку, у 4/66 зразків нормальної тканини залози та у 2/10 випадках фолікулярної аденоми. У зонах інвазії виявлено найвищу імунореактивність pAkt, локалізовану в ядрі за ФР та в цитоплазмі за ПР, за винятком зон інвазії ПР, де вона локалізується і в ядрі, і в цитоплазмі. Імунореактивність Akt 1 корелює із локалізацією pAkt, а ядерна локалізація pAkt пов'язана із цитоплазматичною експресією p27. У дослідженнях in vitro із використанням клітинних ліній РЩЗ показано, що ядерна транслокація Akt 1 і pAkt пов'язана із цитоплазматичною експресією p27, інвазією і міграцією клітин. Під впливом РІ3-кінази відбувалося гальмування міграції клітин і переходу локалізації Akt 1, pAkt і p27. Ці дані свідчать про важливу роль ядерної активації Akt 1 у прогресії РЩЗ.

Розроблено основні положення розрахунку коефіцієнта корисної дії гідротурбіни за довільних значень витрат води та частоти обертання з використанням сплайн-апроксимації квазістаціонарних гідромеханічних характеристик.

Розроблено математичну модель радіально-осьової гідротурбіни (ГТ) як об'єкта керування на базі сплайнів моментних характеристик. Розглянуто приклади застосування моделі для визначення законів керування ГТ у повних діапазонах зміни частоти обертання.

Розглянуто особливості побудови та основні функції автоматизованих систем керування та діагностики малих ГЕС. Запропоновано структури систем збору інформації на базі уніфікованих функціональних модулів для кожного виду ГЕС.

Виконано розрахункові дослідження величини перенапруги складових частин вітроелектричної станції в процесі генерування електроенергії. Розроблено та впроваджено в експлуатацію схемне рішення модернізованого силового трансформатора потужністю 1000 та 1600 кВА напругою 36,75/0,4 кВ для забезпечення умов електромагнітної сумісності обладнання станції в повному діапазоні зміни генерованої потужності.

Проведено експериментальні дослідження режимів генерування та споживання реактивної потужності вітроустановки ТК-48 у повному діапазоні зміни робочих швидкостей вітру. Визначено основні статистичні характеристики.

Розроблено основні положення розрахунку коефіцієнта корисної дії гідротурбіни за довільних значень витрат води та частоти обертання з використанням сплайн-апроксимації квазістаціонарних гідромеханічних характеристик. Запропоновано структури побудови автоматизованих систем керування малими ГЕС.

Розроблено основні положення розрахунку коефіцієнтів двовимірних сплайн-функцій квазістаціонарних гідромеханічних та енергетичних характеристик гідромашин в режимах насос-турбіна за змінної частоти обертання.

Проведено аналіз стану всієї електроенергетичної галузі країни та малої гідроенергетики зокрема. Розглянуто правові механізми стимулювання подальшого розвитку малої гідроенергетики.