Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.625

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито сутність та місце ціннісних орієнтацій школяра в ієрархії його мотиваційної сфери. Обговорено можливості соціального виховання в частині формування здорового способу життя підлітків. Наведено результати моніторингового дослідження щодо визначення рівня зацікавленості старшокласників у заняттях фізичною культурою. За результатами аналізу анкетних даних визначено мотиваційно-ціннісні орієнтації старшокласників, запропоновано програму формування їх мотивації до рухової активності, що включає систематичне інформування про важливість та корисність тієї чи іншої вправи, застосування музичного супроводу за вибором самих учнів, використання сучасних тренажерів та інші інноваційні педагогічні методи.

Раскрыто содержание и место ценностных ориентаций школьника в иерархии его мотивационной сферы. Обсуждены возможности социального воспитания в части формирования здорового образа жизни подростков. Представлены результаты мониторингового исследования для определения уровня заинтересованности старшеклассников в занятиях физической культурой. По результатам анализа анкетных данных определены мотивационно-ценностные ориентации старшеклассников, предложена программа формирования их мотивации к двигательной активности, которая включает систематическое информирование о важности и пользе того или иного упражнения, применение музыкального сопровождения по выбору самих учеников, использование современных тренажеров и другие инновационные педагогические методы.

Disclosed the axiological orientations and place in the hierarchy of student 's motivational sphere. Discussed the social education opportunities in terms of teenagers' healthy lifestyle. The results of the monitoring study to determine the level of senior pupils' interest in physical education. According to analysis of personal data identified motivational and axiological orientations of senior pupils, offered a program of formation of their motivation to physical activity, which involves systematically informing about the importance and benefits of a particular exercise, the use of musical accompaniment selected by pupils, the use of modern fitness equipment and other innovative teaching methods.

Аналізуючи історичні передумови розвитку та становлення фітнесу, враховуючи той факт, що в Україні накопичено величезний досвід у галузі оздоровчої фізичної культури, зроблено висновок, що ці дослідження допоможуть відкрити нові, менш досліджувані шляхи формування здорового способу життя людини засобами фітнесу. Спираючись на дослідження, можна констатувати, що нині фітнес має свої історичні засади, які відображають етапи його формування та розвитку. Етапи розвитку фітнесу, поява тих чи інших технологій у фізичній культурі тісно пов'язані з її історичними передумовами. Необхідність вивчення й аналізу різноманітних культур і новітніх досліджень у сфері фізичної культури, та зберігаючи національні традиції, є не менш уживаним аспектом у розвитку та визначенні фітнесу в Україні.

Мета дослідження - оцінювання рівня фізичної активності дівчат старшого шкільного віку. Застосовано Міжнародний опитувальник фізичної активності IPAQ в адаптованому варіанті. Проведено опитування серед 120 дівчат старшого шкільного віку Луцьких шкіл. Установлено, що рівень фізичної активності в дівчат 16 років є нижчим, ніж у 17-річних. Так, рівень низької фізичної активності в досліджуваних 16 років становить близько 44 %, а в дівчат 17 років - близько 33 %. Також бачимо незначний відсоток високого рівня фізичної активності в обох групах. Одержані результати буде застосовано для розробки програми підвищення рівня фізичної активності дівчат старшого шкільного віку, поліпшення їх функціональної та фізичної підготовленості.

Теоретико-методичне обгрунтування інтеграції фітнесу в систему шкільної фізкультурної освіти сприятиме підвищенню рівня фізичної підготовленості та інтересу учнів до занять фізичними вправами, їх фізичному розвитку, зміцненню здоров'я, соціалізації та самовизначення. Мета роботи - розробити алгоритм побудови індивідуальних фітнес-програм (ФП) старшокласниць у процесі самостійних занять фізичними вправами. Проаналізовано наукові праці; проведено анкетування, тестування, медичне обстеження учнів, педагогічний експеримент. Дослідження проведено на базі загальноосвітніх навчальних закладів N 17, 18, 25 м. Луцьк із 206 старшокласницями. Алгоритм побудови ФП передбачає виявлення мотиваційних прагнень учнів, визначення фізичної підготовленості, медичне обстеження, вибір програми рухової активності, розробку методики та форм організації занять, оцінку та корекцію результатів роботи. Реалізація ФП у позаурочній діяльності дівчат сприяла підвищенню рухової активності старшокласниць і покращанню їх здоров'я. Зроблено висновки, що залежно від мотивації, рівня фізичного розвитку, здоров'я, фізичної підготовленості учнів ФП мають різне спрямування: рекреаційно-гедоністичне, профілактико-оздоровче, лікувально-корекційне, реабілітаційно-відновлювальне, спортивно-орієнтоване, кондиційно-розвивальне.

Актуальність дослідження зумовлена суперечністю між необхідністю використання в загальноосвітніх навчальних закладах фітнесу та недостатнім його науково-методичним обгрунтуванням. Мета дослідження - виявити ефективність реалізації індивідуальних фітнес-програм у системі самостійних занять старшокласниць фізичними вправами. В основу занять фітнесом покладено фітнес-програму, для якої властива сукупність спеціально підібраних фізичних вправ, спрямованих на комплексну або вибіркову дію на системи організму чи окремі частини тіла залежно від морфофункціональних можливостей людини. Для вирішення завдань корекції будови тіла, зменшення або збільшення маси та окружностей частин тіла запропоновано фітнес-програми силового спрямування. Виконання силових вправ передбачало використання різних рухів (жими, тяги, розведення) не лише з обтяженнями (штанги, гирі, гантелі), але й на спеціальних тренажерах і власною вагою. Комплекси фізичних вправ складалися для розвитку основних м'язових груп з огляду на "проблемні" зони тіла (сідниці, стегна, живіт). Зроблено висновки, що за час педагогічного експерименту кількість респондентів із високим рівнем фізичної активності зросла на 54,7 %. Також в учнів вірогідно покращився рівень фізичної підготовленості за витривалістю, силою, гнучкістю, спритністю. Показники ЧСС, систолічного та діастолічного артеріального тиску вірогідно не змінилися, що пояснюється їх нестабільністю та мінливістю. Водночас за пробами Штанге, Генчі, ЖЄЛ у дівчат виявлено вірогідне покращання результатів після педагогічного експерименту.

Проаналізовано образ монарха-правителя в уявленні Франциска I Валуа на основі текстологічного аналізу королівських актів (ордонансів, едиктів та декларацій). Зроблена спроба співставити даний образ з особистістю самого Франциска I, який не лише надав юридичної сили своїм ордонансам, а й примусив їх працювати на практиці.

Досліджено образ ренесансного правителя Франциска І Валуа. На основі ордонансів короля та наративів його сучасників відтворено різні грані образу французького монарха. Показано, що образ Франциска І не є цілісним та однозначним, а має різні іпостасі. Перша є результатом саморепрезентації короля та цілеспрямованої акції, націленої на формування позитивного іміджу. Друга сторона образу монарха синтезується на основі свідчень його підданих, які входили в його придворне оточення або ж навпаки були політичними опонентами. Наративи сучасників Франциска І транслюють образ правителя, який разом з рисами величного монарха, наділений надмірною владністю, а подекуди і жорстокістю. Третьою іпостассю Франциска І є його імідж незалежного актора на міжнародній арені, який зумів секуляризувати зовнішню політику Франції.

На основі аналізу науково-методичної літератури досліджено стан організації спортивно-оздоровчої діяльності студентів вищих навчальних закладів в освітньому процесі та її вплив на динаміку фізичної підготовленості студентів впродовж навчання. Мета дослідження - вивчити спортивно-оздоровчі потреби студентів і розробити модель організації спортивно-оздоровчої діяльності студентів вищих навчальних закладів. У досліджені брали участь студенти першого-четвертого курсів Східноєвропейського національного університету іменні Лесі Українки, Луцького технічного національного університету. Загальна кількість студентів, які взяли участь у дослідженні, - 192 особи. Вони складали контрольну группу й займалися за базовою програмою, а також експериментальну, у якій займалися за програмами з обраних видів спорту. Експрес-оцінку рівня фізичного здоров'я студентів під час організаційно-педагогічного експерименту проводили за методикою професора Г. Л. Апанасенка. Отримані результати проаналізовано за допомогою загальноприйнятих методів варіаційної статистики. У межах організаційно-педагогічного експерименту утворено модель організаційної структури - навчальний спортивно-оздоровчий центр. Вій проводив зі студентами заняття з обраних видів спорту в позанавчальний час, здійснював зв'язок між навчальними та позанавчальними формами занять, проводив пропаганду занять видами спорту й інші види діяльності, які мали за мету підвищити загальний обсяг рухової активності студентів. Результати дослідження показників фізичної підготовленості студентів обох ВНЗ дали підставу виявити таке: вихідний рівень фізичної підготовленості студентів на першому курсі недостатній; стан фізичної підготовленості студентів протягом навчання погіршується, що зумовлює необхідність організаційних змін у системі спортивнооздоровчої діяльності студентів за умов вищого навчального закладу. Результати організаційно-педагогічного експерименту підтвердили доцільність утворення в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки та Луцькому технічному національному університеті навчального спортивно-оздоровчих центрів. Залучення студентів до занять обраними видами спорту в позанавчальний час і можливість їх продовжувати в процесі обов'язкових занять із фізичного виховання в групах зі спортивною спрямованістю відіграли роль об'єднуючої ланки між навчальними та позанавчальними формами занять і підвищили обсяги рухової активності студентів.

Незважаючи на значну кількість новацій у системі фізичного виховання вищої школи, на практиці чинні програми з фізичного виховання дещо застарілі та наповнені видами спорту, які користуються низькою популярністю в студентської молоді, орієнтовані на професійно- або військово- прикладну й фізичну підготовку, складання контрольних нормативів, які вимагають певного рівня фізичної підготовки, а не спрямовані на корекцію фізичного стану молоді та виявлення й усунення недоліків чинної системи фізичного виховання з урахуванням інтересу та мотивації студентської молоді. Цікавим є й той факт, що кількість годин для цієї підготовки не передбачено програмою, а більшість ВНЗ у нашій державі відходять від класичної системи фізичного виховання. Тому, доцільне використання видів спорту з урахуванням, передусім, інтересу та мотивації молоді, які забезпечать високий рівень морального задоволення від занять. Ефективним засобом залучення студентів до систематичної рухової активності є виконання нових, нетрадиційних фізичних вправ. Великі потенційні можливості для фізичного вдосконалення студентів має фітнес. Мета дослідження - розробити зміст фітнес-програм силової спрямованості залежно від індивідуальних особливостей будови тіла студентів. Установлено, що в основі занять фітнесом лежить фітнес-програма, для якої характерна сукупність спеціально підібраних фізичних вправ, спрямованих на комплексну або вибіркову дію на системи організму чи окремі частини тіла залежно від морфофункціональних можливостей людини. У програмі потрібно чітко визначити вид (або спрямованість) рухової активності чи поєднання вправ, інтенсивність занять, тривалість вправ, характер відпочинку, кількість занять на тиждень, темпи збільшення навантаження протягом тижня або місяця. Виконання силових вправ передбачало використання різних рухів не лише з обтяженнями, але й на спеціальних тренажерах і власною вагою. Висновки: для студентів астенічної будови тіла рекомендовано вправи силової спрямованості для збільшення маси тіла, окружностей частин тіла, покращення показників тонусу м'язів. Студенти гіперстенічної будови тіла виконували вправи на зниження маси тіла, зменшення окружностей частин, зменшення жирового компонента. Фізичні навантаження представникам нормостенічного типу статури спрямовували на поліпшення тонусу м'язів, зниження темпів приросту маси тіла та зменшення окружності таза.