За допомогою методів оптичної спектроскопії одержано радіальні профілі температури та електронної концентрації в плазмі електричної дуги між композиційними електродами на основі міді: Cu - W і Cu - Mo. У припущенні локальної термодинамічної рівноваги розраховано склад плазми електродугового розряду.

За допомогою методів оптичної спектроскопії досліджено радіальні профілі температури плазми електричної дуги між електродами з композиційних матеріалів на основі міді Cu - Mo, що виготовлені за різними технологіями. Структурні зміни робочого шару електродів вивчено за допомогою металографічного методу. Встановлено, що в матеріалах, одержаних з використанням різних методів, утворюється суттєво різна вторинна структура. Показано, що стан поверхонь електродів впливає на температуру плазми на осі розряду та її радіальний розподіл.

Представлено результати досліджень впливу плазми електродугового розряду на стан поверхні композиційних електродів на основі міді (Cu-W і Cu-Mo). Структурні зміни робочого шару таких електродів досліджено за допомогою металографічних методів. Показано, що характер вторинної структури на поверхні електрода залежить від його складу та сили струму електричної дуги.

Представлено результати розробки інтерфейсного пристрою на основі мікроконтролера ATtiny 2313 виробництва Atmel для розгортки спектра монохроматорів з кроковим двигуном ШДР-711. Проаналізовано принципи побудови схеми керування двигуна. Запропоновано та реалізовано оригінальний алгоритм програми мікроконтролера. Розглянуто принципову можливість використання USB інтерфейсу для керування пристрою за допомогою персонального комп'ютера.

За допомогою методів оптичної емісійної спектроскопії досліджено плазму електродугового розряду між мідними електродами у потоці аргону. На основі експериментально одержаних результатів у припущенні локальної термодинамічної рівноваги розраховано радіальні розподіли складових плазми. Запропоновано можливі фізичні механізми, що визначають стан плазми в різних режимах дугового розряду. Підкреслюється особлива роль ефектів перенесення випромінювання за сили струму 100 А.

Досліджено плазму електродугового розряду в потоці аргону між композитними Cu - Mo та Cu - Mo - LaB6 електродами. За допомогою методів оптичної емісійної спектроскопії одержано радіальні розподіли температури та електронної концентрації в розрядному каналі для струмів 3,5 та 30 А. В припущенні локальної термодинамічної рівноваги розраховано склад плазми та вміст металів у розрядному проміжку.

Методами оптичної спектроскопії з залученням розробленого комплексу апаратно-програмних засобів досліджено властивості термічної багатокомпонентної плазми з домішками парів металів. Встановлено, що порушення стану локальної термодинамічної рівноваги в плазмі електричної дуги між мідними електродами в молекулярних газах (вуглекислому газі та повітрі) має пороговий характер і визначається співвідношенням вкладеної в розряд енергії та енергії дисоціації молекул. Для опису хімічно нерівноважної термічної плазми молекулярного газу розроблено двотемпературну модель. Показано, що теплопровідність плазми розряду в молекулярних газах, на відміну від електропровідності, у діапазоні температур 5 000 - 9 000 К не залежить від наявності в її складі домішок міді та визначається її реакційною складовою, яка зумовлена дисоціацією молекул. Встановлено взаємозв’язок параметрів плазми електродугового розряду між композитними електродами та наявністю на їх поверхні вторинної структури. Вперше, у присутності краплі в розрядному проміжку електричної дуги між Cu-W електродами, визначено радіальні розподіли концентрації атомів міді в плазмі. Досліджено вплив реабсорбції спектральних ліній СиІ, які випромінюються багатокомпонентною термічною плазмою з домішками міді. Запропоновано використання термічної плазми дуги між багатокомпонентними електродами як плазмового джерела для селекції спектральних ліній і значень їх спектроскопічних констант.

Досліджено плазму електродугового розряду в повітрі між композитними Cu-C електродами. За допомогою методу лазерної абсорбційної спектроскопії одержано радіальний розподіл концентрації атомів міді у плазмі дугового розряду силою струму 3,5 А у припущенні локальної термодинамічної рівноваги.

Розроблено пристрій для вимірювання електричних та випромінювальних характеристик електродугового розряду з високою часовою роздільною здатністю. Прилад надає змогу реєструвати одночасно миттєві значення напруги, струму та інтегральні інтенсивності випромінювання.

Досліджено плазму електродугового розряду в повітрі між композитними Cu-C електродами. За допомогою методу оптичної емісійної спектроскопії одержано радіальний розподіл температури плазми дугового розряду силою струму 3,5 А у припущенні локальної термодинамічної рівноваги.

Досліджено параметри плазми електродугового розряду між композитними Cu - Mo електродами в потоці аргону. Для розрахунку складу плазми у припущенні локальної термодинамічної рівноваги використано радіальні профілі температури й електронної концентрації одержані за методами оптичної емісійної спектроскопії. Додатково розглянуто можливість використання спектральних ліній атома молібдену для діагностики плазми дугового розряду. В результаті обрано низку спектральних ліній MoI та рекомендовано значення сил осцилятора для цих ліній.

Досліджено процес генерації металевих наночастинок під впливом плазми електроіскрового розряду у воді. Діагностика такої плазми виконувалась за допомогою методу оптичної емісійної спектроскопії. Температуру заселення в плазмі визначали за допомогою діаграм Больцмана. Детально розглянуто механізм руйнування поверхні металевих гранул. Обговорено ймовірні канали релаксації енергії електроіскрового розряду у воді між металевими гранулами.

Запропоновано оригінальну методику виготовлення кристалів MoO3 безпосередньо з металічного молібдену за допомогою електродугового розряду. Кристали формувались на боковій поверхні молібденового електрода під час горіння вільноіснуючої електричної дуги силою струму 3,5 А. Для визначення основних етапів формування, хімічного складу та структури кристалів застосовувались спостереження зони росту кристалів, рентгеноструктурний аналіз, часопролітна лазерна мас-спектрометрія та мікроскопічні дослідження. Кристали являли собою прозорі блискучі призми та пластинки, які складались, головним чином із орторомбічної фази MoO3.