Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень щодо визначення доцільності використання критичних ландшафтів сільським населенням Полісся України. Комплексно оцінено значення природних екосистем у забрудненні радіонуклідами організму тварин і формуванні дозових навантажень на людину й обгрунтовано шляхи використання критичних ландшафтів, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС. Визначено особливості міграції <$Enothing sup 137 roman Сs> та <$Enothing sup 90 roman Sr> у трофічному ланцюгу грунт - пасовищна трава природних угідь - молоко корів в індивідуальних селянських господарствах. Визначено сезонну та річну динаміку нагромадження <$Enothing sup 137 roman Сs> у м'язах косулі протягом 16-ти років. Встановлено коефіцієнти переходу <$Enothing sup 137 roman Сs> в рослини лісових екосистем і грибів. Визначено коефіцієнти переходу й агреговані коефіцієнти переходу <$Enothing sup 90 roman Sr> у різні складові напівприродних екосистем: пасовищну траву, молоко корів, різні види лісових рослин, гриби та м'ясо косулі. Вивчено особливості забруднення риби <$Enothing sup 137 roman Сs> у місцевих водоймищах внаслідок аварії на ЧАЕС. Встановлено особливості формування доз внутрішнього та зовнішнього опромінення населення, що проживає у зоні, забрудненій <$Enothing sup 137 roman Сs> внаслідок аварії на ЧАЕС з урахуванням джерел надходження радіонуклідів.

Розглянуто технології вирощування, умови зберігання та раціонального використання малопоширених культур у годівлі тварин і птиці. Акцентовано увагу на кормовій цінності зеленої маси, технології приготування різних видів кормів і методах їх згодовування в раціонах тварин, птиці. Узагальнено результати наукових досліджень і передовий досвід кращих господарств у вирощуванні та використанні для організації повноцінної годівлі тварин таких культур, як кропива двудомна, топінамбур, маралів корінь, козлятник східний та ін.

Встановлено, що дози внутрішнього та зовнішнього опромінення мають сезонний характер і значно перевищують дози, рекомендовані Міжнародним комітетом з радіаційного захисту.

Обгрунтовано екологічні особливості мешкання населення північних районів Українського Полісся, зумовлені прямими та харчовими контактами радіоактивно забруднених водних об'єктів унаслідок аварії на ЧАЕС. Визначено, що внаслідок споживання риби із забруднених радіонуклідами водойм, яка нагромаджує в собі певну кількість радіонуклідів, місцеве населення одержує додаткове опромінення. Викладено результати досліджень щодо нагромадження <$Enothing sup 137 roman Cs> та <$Enothing sup 90 roman Sr> в організмі деяких видів прісноводної риби з місцевих водойм та здійснено оцінювання доз внутрішнього опромінення сільського населення внаслідок її споживання.