Встановлено, що лейкоцитарна формула крові антарктичних видів риб Notothenia coriiceps, Trematomus bernacchii та Chaenocephalus aceratus відрізняється від лейкоцитарної формули крові прісноводних видів риб (Carassius auratus, Carassius auratus gibelio, Cyprinus carpio, Abramis brama) достовірно більшою кількістю еозинофілів у крові прісноводних риб і меншою кількістю моноцитів і базофілів у порівнянні з океанічними видами риб. Виявлено, що вплив токсичних речовин (бензидин, кадмій і мідь) викликає зміни у лейкоцитарній формулі крові костистих риб і підвищення вмісту еритроцитів з мікроядрами та подвійними ядрами у периферійній крові, а також епітеліальних клітин зябер і хвостостого плавця риб з аналогічними змінами ядер. Токсичний ефект катіонів міді у воді виявляється у одночасному зростанні кількості еритроцитів периферійної крові й епітеліальних клітин зябер зі структурними порушеннями ядра в активації процесів апоптозу в даних клітинах. Доведено доцільність використання гематологічних параметрів, зокрема, лейкоцитарної формули та рівня порушень структури ядер у клітинах риб під час біотестування та біомоніторингу природних вод.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.33*732.2 + Е60*827.51

Рубрики:

Pisces Риби. Іхтіологія

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: РА369615 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив іонів міді на показники клітин білої крові Carassius auratus gibelio. Оцінено зміни параметрів цитогенетичної нестабільності еритроцитів та епітеліальних клітин зябер у відповідь на дію розчинів міді. Проведено аналіз частоти появи епітеліальних клітин зябер на стадії апоптозу. Показано можливість використання комплексу гематологічних показників та параметрів цитогенетичної нестабільності для оцінки впливу ксенобіотиків на організм риб.

Хлорфеноли є попередниками більш небезпечних екотоксикантів діоксанів та характеризуються мутагенними, канцерогенними властивостями. Методи біотестування на рослинних тест-об'єктах з вивчення впливу різних полютантів дозволяють з'ясувати мутагенність та цитотоксичність досліджуваних речовин. Вивчено генотоксичний та цитотоксичний вплив розчинів пентахлорфенолу та трихлорфенолу на клітини кореневої меристеми проростків цибулі батуна Allium fistulosum (L.). Виявлено дозозалежне пригнічення проростання насіння цибулі батуна внаслідок впливу розчинів пентахлорфенолу та трихлорфенолу різних концентрацій, в цьому разі пентахлорфенол проявляв помітно більшу дозозалежну токсичну дію на проростання насіння, ніж трихлорфенол.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*691.1-642 + П241.53-44

Рубрики:

Загальна ботаніка

Цибуля батун

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Проанализированы генотоксические и мутагенные свойства фасованной питьевой воды с использованием клеток различных тест-объектов. Показана эффективность применения комплексных исследований для более точной оценки качества воды.

Проведен анализ цито- и генотоксических свойств питьевой воды, содержащей бактерии E. coli, с использованием тест-объектов и их клеток. Показана целесообразность применения методов биотестирования для комплексной оценки качества питьевых вод наряду со стандартными методами.

Встановлено, що токсичний ефект катіонів міді водного середовища у концентрації 0,75 мг/л на риб Danіo rerіo протягом чотирьох діб проявляється у зростанні кількості еритроцитів периферичної крові з мікроядрами та подвійними ядрами. Крім того, в еритроцитах спостерігали характерні ознаки апоптозу, зокрема екстерналізацію фосфатидилсерину, визначену за зв'язуванням анексину V, посилення зв'язування галактозоспецифічного лектину RCA та манозоспецифічного лектину NPL, що свідчить про зростання рівня експонування відповідних глікозильних залишків на поверхні клітин, а також міжнуклеосомну фрагментацію ядерної ДНК. Обгрунтовано доцільність використання методів виявлення апоптичних клітин у риб у ході дослідження впливу ксенобіотиків на організм.

Проведен химический и биологический анализ артезианских вод. Получены данные о превышении ПДК некоторых химических элементов в воде. Определено качество воды на организменном и клеточном уровнях. Обнаружено, что все пробы воды имеют генотоксический эффект.

Проведен цитологический анализ кондиционированных вод с измененным изотопным составом. Впервые описывается влияние легкой и тяжелой вод на организм и клетки рыб. Показано негативное влияние тяжелой воды в отличие от легкой, которая имеет положительный фактор.

Исследовано использование биотестирования для оценки качества вод разного назначения. Метод заключается в определении действия токсикантов на специально выбранные организмы в стандартных условиях с регистрацией изменений на поведенческих, физиологических, клеточном и субклеточном уровнях. В качестве оптимального набора для определения некоторых структурных и функциональных изменений генома клетки вследствие токсического воздействия предложен микроядерный тест и лейкоцитарная формула крови как биомаркер. Особое внимание уделено оценке риска для здоровья человека тех факторов и веществ, генотоксичность и цитотоксичность которых выявляются с помощью биомаркеров растительных и животных клеток.

Мета дослідження - оцінювання якості питної води з різних джерел водопостачання за її цитотоксичної дії на культури клітин людини та тварин в дослідженнях in vitro. Найбільший цитотоксичний ефект, за даними МТТ-тесту та тесту з сульфородаміном В, на клітини нирки людини лінії ХЕК-293 виявляла водопровідна вода, а на фібробласти миші лінії L929 і клітини тестикул поросят РТР вода з бювету. Найменший вплив на життєздатність клітин надавала вода контрольна. Негативний вплив води на життєздатність клітин виявлявся в порушенні функції мітохондрій і синтезу білка. Більш чутливими до токсичної дії води виявилися клітини лінії РТР, що може вказувати на можливий негативний вплив води на статеву систему організму.

Цель исследования - оценка качества питьевой воды из разных источников водоснабжения по ее цитотоксическому действию на культуры клеток человека и животных в опытах in vitro. Наибольший цитотоксический эффект, по данным МТТ-теста и теста с сульфородамином В, на клетки почки человека линии ХЕК-293 проявляла водопроводная вода, а на фибробласты мыши линии L929 и клетки тестикул поросят РТР вода из бювета. Наименьшее влияние на жизнеспособность клеток оказывала вода контрольная. Негативное влияние воды на жизнеспособность клеток проявлялось в нарушении функции митохондрий и синтеза белка. Более чувствительными к токсическому действию воды оказались клетки линии РТР, что может указывать на возможное негативное влияние воды на половую систему организма.