Рассмотрены семантическая структура политической лексики, взаимосвязь когнитивного и прагматического компонентов значения, специфика идеологизированного оценочного отношения. Дана классификация идеологически маркированных сем как основа анализа языковых значений и контекстуального семантического варьирования знака в дискурсе.

Досліджено питання взаємозв'язку семантики та прагматики мовного знака та його адекватного відтворення в міжкультурній комунікації. Розглянуто вплив соціального чинника на лінгвістичну ситуацію, що відображено у пресі і, відповідно, у політичному дискурсі. Розвинуто поняття ключових слів поточного моменту, виділено лінгвістичну ознаку "сакралізації" і "десакралізації" слів. Визначення соціальних конотацій здійснено з позицій нового підходу, на підставі якого вони розглядаються не як класове, а як політичне оцінне явище. Наведено лексичні та семантичні інновації, відсутні в лексикографічних довідниках. Семантична структура соціально актуальних одиниць політичного словника становить єдність ідеологічного та національно-культурного компонентів, що передають певну когнітивну та прагматичну інформацію, збереження якої в міжкультурному спілкуванні забезпечує адекватне розуміння політичного повідомлення комунікантами. Лексико-семантичний аналіз визначає обов'язкові комунікативні елементи, необхідні для еквівалентного сприймання соціально-політичної інформації та надлишкові елементи, зумовлені системою мови, дискурсними та культурними рамками.

Исследованы интернет-коммуникация с использованием эмограмм и особенности и трудности интерпретации эмоджи в контексте межкультурной коммуникации. Цель работы - исследование возможного неправильного понимания при общении с использованием эмоджи. Методы проведения исследования: сравнительный, описательный, метод лингвистического анализа. Результат работы состоит в подтверждении выдвинутого тезиса о том, что, несмотря на свою эксплицитность, эмоджи содержат потенциал возникновения межкультурных коммуникативных сбоев. Результаты могут быть применены при дальнейшем изучении вопросов теории и практики перевода с языка эмоджи и на него, при исследовании природы такого языка, а также при анализе и прогнозировании тенденций коммуникации, в том числе с использованием информационных технологий. В качестве вывода предложен такой возможный путь решения проблемы: для улучшения взаимопонимания между пользователями следует привести все эмоджи к единому виду, вне зависимости от платформы и устройства.