Уперше з урахуванням сучасної концепції інвалідності виявлено основні фактори й об'єктивні критерії інвалідизації хворих на бронхіальну астму. Визначено медико-соціальні та клініко-функціональні особливості інвалідів, наявні внаслідок бронхіальної астми. За допомогою міжнародних стандартизованих опитників AQLQ та SF-36 доведено низький рівень якості життя інвалідів, хворих на бронхіальну астму, виявлено найбільш значущі клінічні, соціальні, психологічні показники, які впливають на якість життя. На підставі вивчення особистісно-психологічних особливостей інвалідів внаслідок бронхіальної астми з'ясовано рівень їх психосоціальної дезадаптації, виявлено відхилення у психічній та емоційній сферах. Розроблено критерії, якими необхідно керуватися під час складання індивідуальних реабілітаційних програм та методику складання даних програм реабілітації інвалідів. Удосконалено критерії оцінки ефективності медичної та соціально-трудової реабілітації інвалідів внаслідок бронхіальної астми.

Наведено структуру та динаміку первинної інвалідності серед осіб молодого віку в Україні протягом 2007 - 2008 pp. Висвітлено особливості первинної інвалідності осіб молодого віку в різних регіонах України. Визначено фактори, які спричиняють інвалідизацію, а також причини зростання інвалідності з дитинства.

Впервые за 20 лет представлены развернутые данные по эпидемиологии инвалидности вследствие черепно-мозговой травмы в Украине за период 2007 - 2010 гг. Проведен предварительный анализ структуры инвалидности в разрезе областей Украины. Намечены пути решения выявленных проблем.

Вивчено якість життя у 102-х хворих та інвалідів внаслідок бронхіальної астми за допомогою опитника AQLQ. Результати дослідження показали значне зниження якості життя за всіма параметрами незалежно від наявності інвалідності. Якість життя у хворих та інвалідів залежить від багатьох різноманітних факторів, у тому числі показників функції зовнішнього дихання, клінічних симптомів захворювання, стану серцево-судинної системи, психологічного статусу. Якість життя необхідно враховувати під час складання індивідуальних програм реабілітації хворих та інвалідів.

Розглянуто основні показники діяльності обласних, центрально-міських медико-соціальних експертних комісій. Проаналізовано основні показники первинної інвалідності, інвалідності за нозологічними формами. Висвітлено реальний стан справ із динамікою первинної інвалідності в Україні, проблем, з якими доводиться стикатися лікарям-експертам під час реалізації відповідних завдань галузі медико-соціальної експертизи.