Дисертація присвячена питанням діагностики, тактики лікування та вибору способу операції у хворих на гострий холецистит. Виявлено кореляційний зв'язок між ультразвуковою характеристикою стінок жовчного міхура та морфологічними змінами в них, що дозволяє ще до операції прогнозувати форму гострого холециститу. Встановлено, що показання та термін виконання хірургічного втручання при гострому холециститі повинні враховувати клінічні прояви захворювання, ефективність здійснюваної консервативної терапії, а також ультразвукову характеристику стінок жовчного міхура та гепатікохоледоху. Виявлено особливості виконання лапароскопічної холецистектомії у хворих на гострий холецистит, застосування якої сприяло значному зменшенню літальності та кількості післяопераційних ускладнень, що дозволяє вважати її операцією вибору у цієї категорії хворих. Розроблено комплекс заходів, котрі сприяють зниженню частоти ряду ранніх післяопераційних ускладнень.

На базі статистичних даних якісних характеристик корегуючих блокових кодів позиційного і таймерного кодування перевірено умови належності каналів міської телефонної мережі до каналів моделі Гілберта. Сформульовано переваги та недоліки синдромних методів виявлення та виправлення помилок за позиційного та таймерного кодування. Синтезовано алгоритми, забезпечуючі збільшення швидкості передачі за високої якості.

Запропоновано метод синтезу шумоподібних сигналів на базі таймерних сигнальних конструкцій (ТСК) та ортогональних псевдовипадкових послідовностей з бінарною фазовою модуляцією ФМ-2 (BPSK) у системах зв'язку з кодовим розділенням каналів (КРК). Оцінено ефективність використання ТСК в індивідуальних каналах з обмеженою смугою частот окремих абонентів системи передавання з КРК. Наведено алгоритм вибору параметрів таймерних сигналів і псевдовипадкових послідовностей у разі формування шумоподібних сигналів. Показано перспективу використання ТСК у конфіденційних системах зв'язку для завдання підвищення структурної прихованості шумоподібних сигналів.

Розглянуто новий підхід до синтезу шумоподібних сигналів на основі непозиційних таймерних сигнальних конструкцій. Проаналізовано особливості шумоподібних сигналів, які використовуються в радіотехнічних і телекомунікаційних системах. Визначено, що альтернативою існуючим методам розширення спектра позиційних елементів є методи розширення спектра непозиційних таймерних сигналів. Висвітлено критерії ефективності для різних видів прихованості сигнальних конструкцій. Теоретично обгрунтовано доцільність використання таймерних сигнальних конструкцій для завдання підвищення завадостійкості передавання. Охарактеризовано енергетичну та структурну прихованість сигнальних конструкцій, сформованих методом таймерного кодування. Одержано відповідні аналітичні вирази для розрахунку показників прихованості сигнальних конструкцій. Показано, що запропоновані таймерні шумоподібні сигнали дозволяють при практичному їх застосуванні без погіршення завадостійкості значно підвищити енергетичну, структурну й інформаційну прихованість функціонування радіотехнічних і телекомунікаційних систем.