Вивчено показники якості життя (ЯЖ) хворих на розсіяний склероз (РС) із застосуванням опитувальника SF-36 залежно від клінічних особливостей та типу перебігу хвороби. Обстежено 50 хворих на РС та 20 практично здорових осіб контрольної групи. Пацієнтів з РС розподілено на декілька груп залежно від ступеня неврологічного дефіциту, типу перебігу, тривалості хвороби та статі. Хворим проведено клініко-неврологічне обстеження. ЯЖ оцінено за допомогою опитувальника SF-36. У обстежених хворих з РС установлено залежність між ступенем неврологічного дефіциту та ЯЖ. Зниження показників ЯЖ відбувалося переважно за рахунок фізичного компонента, тоді як психологічний компонент ЯЖ не зазнав суттєвих змін. Виявлено відмінності в оцінці ЯЖ пацієнтами з різними типами перебігу захворювання. Пацієнти контрольної групи оцінювали ЯЖ значно вище, ніж хворі на РС. Зроблено висновки, що зі збільшенням неврологічного дефіциту, ступеня інвалідизації та тривалості хвороби прогресивно знижуються показники ЯЖ пацієнтів з РС. Опитувальник SF-36, разом із загальноприйнятою шкалою EDSS, можна використовувати для оцінки різних симптомів РС. Вивчення показників ЯЖ, пов'язаних зі здоров'ям, у хворих на РС дозволяє значно розширити знання щодо впливу захворювання на різні аспекти життя пацієнтів.

Досліджено ефективність препаратів <$E alpha>-ліпоєвої кислоти та комплексу вітамінів групи В у лікуванні хворих на розсіяний склероз (PC). Обстежено 30 хворих на PC (15 жінок та 15 чоловіків). Середній вік хворих становив 33 роки. 14 пацієнтів (група 1) приймали комплекс вітамінів групи В у вигляді ін'єкцій, далі - у вигляді таблеток. Решта пацієнтів (група 2) одержували <$E alpha>-ліпоєву кислоту у комбінації з комплексом вітамінів групи В. Усім хворим проведено комплексне клініко-неврологічне обстеження, нейропсихологічне тестування та визначення якості життя за допомогою шкал-опитувальників. Після проведеного лікування у пацієнтів обох досліджуваних груп спостерігали поліпшення рухової активності, зменшення виявів тривоги та депресії. На тлі лікування в групі 1 зміни когнітивних функцій виявлялися лише поліпшенням обробки слухової інформації, здатності до підрахунку за результатами тесту PASSAT, тоді як у пацієнтів групи 2 відзначено достовірне поліпшення когнітивних функцій за результатами тесту PASSAT та даними шкали MMSE. В обох групах зафіксовано позитивну динаміку показників якості життя, які відповідають за рівень фізичного функціонування та загальне самопочуття. На тлі лікування <$E alpha>-ліпоєвою кислотою та комплексом вітамінів групи В протягом місяця у хворих на PC відзначено позитивну динаміку клініко-неврологічних, нейропсихологічних характеристик та показників якості життя. Терапія комбінацією <$E alpha>-ліпоєвої кислоти та вітамінів групи В мала вираженіший позитивний вплив на динаміку когнітивних функцій пацієнтів з PC, ніж монотерапія вітамінами групи В.

Мета роботи - визначити основні клінічні детермінанти якості життя (ЯЖ) хворих на розсіяний склероз (PC). Обстежено 149 хворих на PC (58 чоловіків та 91 жінку). Середній вік хворих становив 36 років, середня тривалість захворювання - 7 років, середній бал за шкалою EDSS - <$E 3,19~symbol С~1,35>. Серед обстежених переважали хворі з рецидивно-ремітивним перебігом PC (75,84 %). Усім хворим проводили комплексне клініко-неврологічне обстеження, нейропсихологічне тестування та визначення ЯЖ за допомогою шкал-опитувальників. У хворих на PC виявлено чітку закономірність до погіршення оцінки ЯЖ зі збільшенням рівня інвалідизації. Депресивні, тривожні розлади та когнітивні порушення негативно впливали як на фізичні, так і на психологічні компоненти ЯЖ пацієнтів з PC. Ступінь інвалідизації та вираженість депресії визначено як основні клінічні детермінанти ЯЖ хворих на PC. Висновки: результати аналізу ЯЖ хворих на PC залежно від основних клінічних характеристик свідчать про необхідність не лише оцінки рівня неврологічних порушень та ступеня інвалідизації, а й визначення психоемоційного і когнітивного статусу пацієнтів з PC під час комплексного клініко-неврологічного обстеження для поліпшення ЯЖ хворих.

Обгрунтовано напрямки покращення якості життя хворих на розсіяний склероз (РС) на підставі вивчення впливу захворювання на показники якості життя та їх динаміки під впливом різних видів лікування. Висвітлено клінічні особливості та прояви нейропсихологічних порушень у хворих на РС залежно від основних клініко-демографічних характеристик та їх вплив на показники якості життя. Визначено основні клінічні детермінанти погіршення якості життя хворих на РС на підставі результатів багатофакторного аналізу. Встановлено, що основними факторами, що погіршують оцінку якості життя таких пацієнтів є рівень інвалідизації та вираженість депресивних симптомів. Наведено результати аналізу змін показників якості життя хворих на РС під впливом окремих видів лікування, що дозволяє оптимізувати тактику клінічного ведення пацієнтів, покращити оцінку ефективності терапії та якість життя хворих.