Досліджено питання основних засад та інститутів цивільного судочинства, які значною мірою пов'язуються з сучасними підходами до осмислення сфери цивільного судочинства як значущого правового інституту. Розглянуто суб'єкти цивільного судочинства, судові витрати та гарантії доступу до правосуддя у цивільних справах. Проаналізовано теоретико-прикладні проблеми доказів і доказування в цивільному судочинстві. Розкрито правову природу та охарактеризовано практику застосування розумного строку судового розгляду. Приділено увагу непозовним провадженням такого судочинства та перегляду судових рішень. Вивчено процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах і рішень інших органів (посадових осіб).

Досліджено інститут представництва прокурором інтересів громадянина або держави в цивільному судочинстві України. Розроблено теоретичну конструкцію реалізації прокурором конституційної функції представництва, в межах якої досліджуваний інститут публічного правосуддя синхронізовано із субсидіарністю та змагальністю, а діяльність прокурора в цивільному процесі має допоміжний (додатковий) характер і базується на засадах дотримання ''справедливого балансу'' між сторонами. Проаналізовано етапи становлення інституту представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді та виявлено взаємозалежність тенденцій його розвитку з моделями цивільного процесу на різних етапах його еволюції. Досліджено правові акти, які регулюють діяльність прокурора в цивільному процесі, та проведено їх класифікацію. З'ясовано особливості правової природи представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді, сформульовано сутність досліджуваного інституту, визначено процесуальний статус прокурора в цивільному процесі й обсяг його процесуальних повноважень залежно від об'єктів прокурорського захисту в суді. Узагальнено основні теоретичні підходи щодо підстав і форм участі прокурора в суді та визначено їх зміст. Сформульовано авторські пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, що регулює порядок здійснення прокурором функції представництва інтересів громадянина або держави в цивільному процесі.

Уперше досліджено питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в цивільному, а також адміністративному й господарському процесі. Запропоновано теоретико-правову конструкцію реалізації прокуратурою конституційної функції представництва, яка відповідає змагальним засадам судочинства та міжнародним стандартам функціонування прокуратури в суді поза межами кримінальної сфери. Ключові положення цієї конструкції відображено в інтерпретації підстав участі прокурора в суді та його процесуальних повноважень, сформульованих з урахуванням висновків, одержаних у процесі вивчення правової природи й об'єктів прокурорського представництва, а також процесуального статусу прокурора у зазначеній сфері. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення та гармонізації національного законодавства, що регулює порядок прокурорсього представництва інтересів громадянина або держави в суді.