Установлено, что основным технологическим фактором, определяющим интенсивность старения дегтебетонных смесей, является температура производства, влияние которой на порядок выше, чем время объединения органических вяжущих и минеральных материалов в асфальтосмесителе. Нормативное значение коэффициента уплотнения дегтебетонных смесей, приготовленных при температурах выше <$E 130~symbol Р roman C>, не обеспечивается. Построена обобщенная зависимость старения дегтебетонных смесей в процессе производства, термостатирования в термос-бункерах, при транспортировании к месту укладки и в процессе ускоренного теплового старения в климатической камере ИП-1 при <$E 60~symbol Р roman C>. В зависимости от вязкости каменноугольного дегтя рассчитан годовой эквивалент времени ускоренного старения, соответствующий времени старения дегтебетонного покрытия в условиях эксплуатации. Определен срок службы покрытия из дегтебетона до устройства поверхностных тонкослойных покрытий, например, с использованием литых эмульсионно-минеральных смесей.

Визначено закономірності фізико-хімічних процесів старіння дьогтебетонних сумішей (ДБС) і дьогтебетонів (ДБ) у процесі виробництва, термостатування в термосбункерах, транспортування до місця укладання в конструкцію дорожнього одягу (ДО), знаходження за умов експлуатації. Розроблено способи уповільнення процесів старіння та підвищення довговічності дорожніх дьогтебетонних покриттів (ДБП). Проаналізовано роль температури приготування на інтенсивність технологічного старіння (ТС) ДБС з використанням методу експериментально-статистичного моделювання, вплив якої вищий від часу приготування суміші. Визначено інтенсивність ТС гарячих ДБС незалежно від складу дисперсійного середовища в'яжучого (кам'яновугільна смола й антраценове масло), інтенсивність старіння на кварцовому мінеральному порошку (МП), яка вища за вапняковий. Зазначено, що з підвищенням температури приготування суміші температурний інтервал ущільнення зміщується; нормативна щільність ДБ у покритті нежорсткого ДО з сумішей не забезпечується. Встановлено, що інтенсивність ТС ДБС визначається випаром легкокиплячих речовин <$Egamma>-фракції, оксиполіконденсацією речовин дьогтю, капілярною фільтрацією складових кам'яновугільних в'яжучих (КВВ). Визначено узагальнену залежність інтенсивності старіння ДБС в процесі виробництва, термостатування в термосбункерах, під час транспортування до місця укладання і в процесі прискореного теплового старіння в кліматичній камері та ультрафіолетовому опроміненні. Розраховано річний еквівалент часу старіння ДБП залежно від в'язкості кам'яновугільного дьогтю (КВД) за умов експлуатації. Розроблено способи уповільнення старіння ДБС, зокрема, за

допомогою модифікації КВВ первинними відходами (ПВ) виробництва полівінілхлориду, комплексною домішкою (ПВ полівінілхлориду у комбінації з активним дисперсним наповнювачем - кубовими залишками дистиляції фталевого ангідриду), комплексною модифікацією мікроструктури ДБ (механоактивацією МП олігомерами, КВД відсівом полівінілхлориду).