Вивчено морфологічний стан печінки здорових білих щурів після семиденного введення препаратів, які застосовуються за лікування хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, в еквівалентних для тварин середніх терапевтичних дозах: лансопразолу - <$E5,4~ roman {мг~ cdot ~кг sup -1 }>, кларитроміцину і метронідазолу - по <$E90,7~ roman {мг~ cdot ~кг sup -1 }>. Їх застосування викликає дистрофічні зміни в гепатоцитах здорових лабораторних тварин, сукупність яких наростає під впливом комбінацій препаратів, особливо поєднання всіх трьох. Виникають судинні розлади, порушення часточкової структури, ознаки запалення. Поряд з цим спостережено й явища регенерації гепатоцитів. Морфологічна картина печінки, яка виникає внаслідок дії комбінацій препаратів по два і три в цілому, вказує на наявність сумації і потенціювання негативного впливу противиразкових препаратів на гепатоцити і націлює на пошук засобів підвищення резистентності печінки до їх несприятливого впливу.

Изучено морфологическое состояние печени здоровых белых крыс после семидневного введения препаратов, которые используются для лечения больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки, в эквивалентных для животных дозах: лансопразола - <$E5,4~ roman {мг~ cdot ~кг sup -1 }>, кларитромицина и метронидазола - по <$E90,7~ roman {мг~ cdot ~кг sup -1 }>. Их применение вызывает дистрофические изменения в гепатоцитах здоровых лабораторных животных, совокупность которых нарастает под воздействием комбинаций препаратов, особенно сочетания всех трех. Возникают сосудистые расстройства, нарушения дольчастой структуры, признаки воспаления. Вместе с этим отмечаются и явления регенерации гепатоцитов. Морфологическая картина печени, которая возникает вследствие действия комбинаций препаратов по два и по три в целом указывает на наличие суммации и потенциирования отрицательного воздействия противоязвенных препаратов на гепатоциты и нацеливает на поиск средств повышения резистентности печени к их неблагоприятному воздействию.

The morphological state of the liver in healthy white rats after the 7-day administration of drugs used for treating patients with the ulcer of stomach and duodemun has been studied in the doses equivalent to such animals doses as: lansoprazole - <$E5,4~ roman {mg~ cdot ~kg sup -1 }>, clarithromycine and меtronidazole - <$E90,7~ roman {mg~ cdot ~kg sup -1 }>. Their administration causes the dystrophic changes in the hepatocytes of healthy laboratory animals, which aggregate grows under the effect of drugs combinations, especially in the combination of all three drugs. The vascular disorders, the lobular structure dysfunctions, the signs of inflammation appear. The phenomena of hepatocytes regeneration are also marked. The liver's morphological picture appeared due to the action of the combinations of 2or 3 drugs shows the presence of summation and potentiation of the negative effect of anti-ulcer drugs on hepatocytes and it aims for searching the ways for increasing liver resistance to the unfavorable effect.

Виявлено, що кардіотоксична доза адреналіну спричиняє метаболічні розлади в печінці з одночасним розвитком дистрофічних і компенсаторно-пристосувальних процесів на різних рівнях її структурно-функціональної організації. У гепатоцитах високостійких до гіпоксії тварин активність ферментної і неферментної систем антиоксидантного захисту в умовах пошкодження була вищою, ніж у низькостійких. Вміст Na⁺, K⁺-АТФ-ази знижувався обернено пропорційно збільшенню активності перекисного окислення ліпідів. Переважання вмісту кінцевого продукту гліколізу - молочної кислоти у низькостійких до гіпоксії тварин, а також більше його нагромадження та зростання коефіцієнту лактат/піруват за умов введення кардіотоксичної дози адреналіну свідчать про низьку активність аеробного окислення у даної групи тварин. Морфологічна перебудова печінки на мікроскопічному і субмікроскопічному рівнях у тварин обох груп носить обмінно-дистрофічний характер, який відображає домінування в печінці катаболічних обмінних процесів. Порівняльний аналіз результатів біохімічних і морфологічних досліджень впливу адреналіну на печінку на фоні введення індометацину вказує на переважання зростання гепатотоксичності адреналіну у низькостійких до гіпоксії тварин. Доведено, що на розвиток патологічного процесу суттєво впливає індивідуальна реактивність організму. Отже, дані дисертації є експериментальною основою для розробки заходів профілактики пошкоджень печінки при стресі з урахуванням резистентності організму до гіпоксії.

Изучена сравнительная гепатотоксичность пиразинамида, комбинаций изониазида с рифампицином, пиразинамида с изониазидом и рифампицином. Установлено, что поражение печени наиболее выражено при использовании комбинации трех препаратов, что подтверждается данными гистологического исследования и биохимическими показателями: повышением уровня показателей цитолиза и холестаза, активацией перекисного окисления липидов, повышением уровня эндогенной интоксикации, нарушением белково-синтетической функции печени.

За умов експериментальної краніоскелетної травми відбуваються виражені структурні зміни в тканині печінки, які виявляються порушеннями структури часточки і балкової організації гепатоцитів, розвитком дистрофічних змін, що переважають у ранні періоди експерименту. Введення суспензії кріоконсервованих фетальних нервових клітин потенціює адаптаційні механізми і частково покращує структурну організацію гепатоцитів, підсилює регенерацію і потенціює відновлення часткової структури.

Розглянуто питання, пов'язані з опрацюванням біомедичних зображень. Проаналізовано цитологічні та гістологічні зображення диспластичних процесів і злоякісних пухлин молочної залози. Описано теоретичні основи теоретико-групового підходу до структурного аналізу зображень, методи та алгоритми перетворення зображень в афінному та топологічному просторах. Подано розроблені методи й алгоритми сегментації та контурного аналізу зображень. Представлено нечіткі бази діагностичних знань і класифікатори зображень, які використовуються для процесу діагностування. Подано прикладні системи автоматизованої мікроскопії аналізу гістологічних і цитологічних зображень.

Розповсюдженість раку молочної залози посідає перше місце в структурі онкологічних захворювань жінок. Експертна постановка діагнозу таких патологічних станів базується на якісних показниках аналізу гістологічних зображень, тому розробка засобів їх опрацювання дозволяє зробити процес постановки правильного діагнозу швидшим та точнішим для експерта. Запропоновано нечітку систему діагностування передракових та ракових станів молочної залози, що базується на ознаках, отриманих від лікаря-діагноста. Розроблена система може застосовуватися в онкомедицині, що дозволить здійснювати постановку діагнозу в реальному часі та виключаючи суб'єктивний характер постановки діагнозу лікарем.